Знаковий київський художник та скульптор відзначає 90 років
Сьогодні Володимиру Мельніченку виповнилося 90 років.
Митець народився 25 січня 1932 року в Києві. Протягом німецької окупації Києва жив у дитячому інтернаті. У 1950 році закінчив Київську художню школу ім. Т. Шевченка.
1951 року вступив до Київського державного художнього інституту, навчався в майстерні на першому курсі М. Шаронова, Іржаковського, на третьому курсі у Тетяни Яблонської, з четвертого — майстерня Карпа Трохименка.
У 1954 році Володимир Мельніченко разом з дружиною Адою Рибачук їде на Баренцове море (Арктика) на переддипломну практику. Північ справила велике враження на художників та значно вплинула на світогляд, творчий доробок і на все їхнє подальше життя. На півночі митці створили багато робіт про життя, філософію та цивілізацію ненців. Наразі це одні з небагатьох художні антропологічні матеріали з історії цього народу. Деякі роботи, натхнені Північчю, кияни мали змогу побачити у «Ягалереї» у 2019 році. 27 вересня 1959 року було засновано Перший художній музей в Арктиці. Роботи Ади Рибачук і Володимира Мельніченка становили основу колекції музею, вони подарували 118 творів живопису і графіки.
Володимир Мельніченко працював у творчому тандемі з Адою Рибачук. Усі спільні роботи — монументальні твори, архітектура, скульптура та фільми — підписували абревіатурою АРВМ. Ада Рибачук та Володимир Мельніченко працювали з архітектором Авраамом Мілецьким як творча група з 1960 до 1982 року. У спільних роботах головна роль була за Адою Рибачук та Володимиром Мельніченко: елементах творчості, дизайну, синтезу кольорової пластики та художньо-декоративних образів з архітектурою.
Декілька їх реалізованих проєктів Володимира Мельніченка та Ади Рибачук можна побачити у Києві. Так, у 2019 році відреставрували мозаїчний комплекс фонтанів «Зорі та Сузір’я», що розташований перед Київським Палацом дітей та юнацтва. А минулого року унікальні мозаїки відродили на Центральному автовокзалі.Також митці 13 років працювали над Стіною Пам’яті на Байковому кладовищі. Її спіткала сумна доля — радянська влада поховала рельєфи під шаром бетону, оголосивши їх «чужими принципам соціалістичного реалізму». У 2021-му році нарешті почали відкривати з-під бетону її фрагменти.
Сьогодні збереженням культурної спадщини художників Ади Рибачук та Володимира Мельніченка опікується спільнота АРВМ. Для охочих періодично проводять екскурсії в майстерню Володимира Мельніченка.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»