У Києві впровадять нові механізми надання соціальних послуг, а також оцінювання їх якості

Заступниця голови КМДА Марина Хонда запросила на зустріч очільницю Міністерства соціальної політики Марну Лазебну, керівника Національної соціальної сервісної служби Владислава Машкіна, експертів що курують цей напрямок у міністерстві, голову Постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марину Порошенко, а також керівників та фахівців центрів соціальних служб районів столиці та різних закладів реабілітації. У порядку денному були важливі питання — зміна підходів до надання соціальних послуг із реабілітації.

«Зараз Міністерство соціальної політики розробляє велику кількість нормативних актів, які регулюють надання соціальних послуг, визначають їх стандарти. Ці постанови спрощують механізми отримання і надання соціальних послуг. І тепер нові стандарти будуть впроваджуватися на місцях. Все це накладає додаткові обов’язки на соціальну сферу, але водночас, покликано забезпечити вищу якість надання соціальних послуг та соціальної сфери загалом», — зазначила Марина Хонда.

Київ зараз перебуває в процесі перебудови системи надання соціальних послуг: створюють заклади реабілітації, впроваджують нові соціальні послуги, залучаючи до цього громадський сектор. І сприяння Мінсоцполітики, відповідна нормативна база, допомагатиме місту в реалізації планів та покращенні соціальної сфери столиці.

КИЇВ, ЯК ЗРАЗОК НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

«Реформа децентралізації дає громаді великі самоврядні повноваження. Нам треба швидко і ефективно змінюватися для того, щоб надавати кращі послуги у соціальній сфері. І саме київська громада має найкращі можливості в Україні для розвитку системи соціальних послуг. 6 мільярдів гривень закладено у столичному бюджеті на соціальний захист з яких мільярд на соціальні послуги — таким цифрам може по доброму позаздрити будь-яке місто України», — констатувала Марина Лазебна.

Вона відзначила, що у Києві надзвичайно високий відсоток охоплення соціальними послугами. Із 28 тисяч тих, хто звернулися, 25 тисяч їх отримали. Також усі райони мають чітку статистику про сім’ї, що потребують допомоги і якої саме.

Проте, зважаючи на реалії нашого часу Марина Лазебна визнала, що кількість сімей, що потрапляють у складні життєві обставини може збільшуватися, тому до цього потрібно бути готовим.

КОШТИ НА СВОЮ СПРАВУ

Уряд пропонує таким сім’ям звертатися до Центрів зайнятості та брати участь у програмі для малого бізнесу. Так, безробітним пропонуватимуть майже 100 тисяч гривень кредиту для придбання обладнання і матеріалів для власної справи. Кредит видають на три роки, але, якщо підприємцю вдасться створити ще два додаткові робочі місця для осіб з-поміж членів малозабезпечених сімей строком не менше ніж на два роки, то кошти не потрібно буде повертати.

Пілотний проєкт, був реалізований у Львівській, Полтавській та Харківській областях, він показав що тільки 8% таких малих підприємств закрилися.

Марина Лазебна вбачає у цій програмі великий шанс саме для батьків дітей із інвалідністю. Дорослі можуть реалізуватися у той час, коли діти отримуватимуть професійну допомогу, супровід та реабілітацію.

КИЇВРАДА ВИЗНАЧИТЬ ПОРЯДОК НАДАННЯ ПОСЛУГ

19 січня 2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку здійснення реабілітаційних заходів» №31, яка спрямована на створення безбар‘єрного доступу дітей з інвалідністю до комплексної реабілітації.

Тепер засновники центрів реабілітації дітей з інвалідністю (у столиці — Київрада) зможуть затверджувати власні порядки щодо надання послуг у комунальних реабілітаційних закладах, а родини матимуть змогу безпосередньо звертатися до державних реабілітаційних центрів без бюрократичних процедур, які існували раніше.

Цей крок дозволить наблизити організацію надання послуг із реабілітації до отримувачів, реабілітаційним центрам надавати свої послуги більш ефективно, а дітям з інвалідністю та їх батькам пришвидшити процес отримання реабілітації та скоріше побачити прогрес у розвитку дітей.

«Ця постанова дозволить справді забезпечити індивідуальний підхід до кожної дитини, а не дотримуватися нормативів, які не враховували індивідуальні особливості», — зауважила директорка Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю Олена Терещенко. Цей заклад має унікальне для України обладнання та висококласних фахівців і вони наразі єдиний такий заклад соціальної реабілітації, що має медичну ліцензію. Іншим центрам доведеться їх отримувати, і через це виникає чимало побоювань.

Цікаво, що вчора, 20 січня Марина Лазебна разом з Мариною Хондою відвідали центр, і переконалися у тому, що на базі центру родина, яка виховує дитину з інвалідністю або високим ризиком її набути, отримує комплексні послуги.

ДОРОЖНЯ КАРТА РЕФОРМИ

Особливістю реформи із надання соціальних послуг є те, що вона стосується діяльності трьох міністерств: Мінсоцполітики, МОЗ та МОН. І саме через це у соціальних працівників викликають побоювання, бо ж якщо правила надання прописуватиме Мінсоцполітики, то хто контролюватиме і оцінюватиме якість надання послуг, зокрема медичних?

Ті, хто безпосередньо працюватиме із сім’ями хочуть отримати чітку відповідь. Також необхідно врегулювати залучення медичних працівників до центрів надання соціальних послуг. Наразі лікарі не поспішають йти працювати у такі заклади, бо вважають, що не матимуть медичного стажу.

Ще одне дуже важливе питання озвучила директорка Святошинського центру соціальних служб Святошинського району Олександра Дружинська. Вона зазначила, що при наданні амбілітації (система заходів та соціальних послуг, спрямованих на опанування особою знань та навичок) найменшим діткам, соціальні працівники неминуче стикаються із проблемою, що батьки часто не готові приходити із малечею у звичайні центри, де займаються діти із інвалідністю. Такі центри стигматизовані — це реальність, яку треба враховувати. Тому, щоб ефективно запустити програму Міністерства необхідно подбати про окремі приміщення для занять діток до 4-ох років. До слова, 80% діток, які отримують ранню допомогу готові відвідувати садочки, а згодом і школи в інклюзивних класах.

РІДНІ ЧИ ПРОФЕСІЙНІ ДОГЛЯДАЛЬНИКИ

Раніше всі, хто доглядав за людьми з інвалідністю, людьми похилого віку або тяжко хворими — родичі чи професійні доглядальники — отримували однакову суму компенсації. У Мінсоцполітики хочуть, щоб надавачі соціальної послуги з догляду, які підтвердили свою професійну кваліфікацію, отримували щомісячно близько 10 тисяч гривень за догляд за однією людиною.

Уряд визначив, що для отримання послуги з догляду на професійній основі потрібно укласти тристоронній договір між одержувачем соціальної послуги з догляду, надавачем такої соціальної послуги та виконавчим органом міської ради. Громадяни, які надають послуги з догляду на професійній основі, мають також пройти підготовку чи перепідготовку для надання соціальної послуги з догляду.

До слова, у Києві на здобуття таких ліцензій подали наразі 30 заяв. У районах вважають, що це пов’язано із святами, бо заявок сформували значно більше. Але у фахівців немає відповіді на питання, що робити, коли «одержувачем соціальної послуги з догляду» та «надавач такої соціальної послуги» є одна людина — мама дитини із інвалідністю чи діти, що доглядають за немічними батьками. Тож чекають, коли буде офіційне роз’яснення від міністерства.

«Ми вдячні Міністерству соціальної політики, її очільниці Марині Лазебній за те, що маємо нагоду обговорити те, що нас хвилює. І це неминуче, що у нас виникають питання, бо ми відходимо від застарілих норм і правил і підходимо до європейської практики надання та отримання реабілітаційних послуг», — зазначила Марина Хонда.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»