Без посередників: Мінсоцполітики спрощує механізми отримання реабілітаційних послуг

Про те, як працюватиме спрощена система надання послуг на місцях цікавилася Міністерка соціальної політики Марина Лазебна. Сьогодні вона разом із заступницею голови КМДА Мариною Хондою відвідала Київський міський центр реабілітації дітей з інвалідністю, що розташований по вулиці Олени Теліги, 37 Г.

Марина Лазебна пояснила, що хотіла побачити, як у Києві працює центр, як до нього потрапляють діти, і чи задоволені якістю послуг батьки. Приємні несподіванки чекали пані Міністерку мало не з самого порогу. Поки на найвищому рівні розробляли порядок надання послуг людям з інвалідністю у Києві вже є дієва система допомоги дітям.

Київський міський центр реабілітації дітей з інвалідністю має сайт, на якому можна записатися на первинну консультацію в Центр реабілітації дітей. При чому заявку можна залишити як через міський вебпортал надання електронних послуг, так і безпосередньо через спеціальний модуль, що встановлений у холі будівлі. У ньому зібрана і відображається уся актуальна інформація про людей, які обслуговуються у центрі і те, які процедури чи навчання вони проходять.

Центр розрахований на одночасне перебування протягом дня 80 дітей, а завдяки спеціальному навчанню ще 200 дітей на місяць зможуть продовжувати реабілітаційні заняття вдома. Під час перебування у центрі діти двічі отримують харчування через кейтерінг. Окрім унікального обладнання у центрі працюють унікальні фахівці. Їх люблять діти та до них дослухаються дорослі.

Директорка центру Олена Терещенко пояснила, що у центрі велику увагу приділяють роботі з батьками дітей із інвалідністю, підтримують їх психоемоційний стан, надають фахові поради щодо організації побуту дитини в домашніх умовах. Під час перебування дітей в центрі, їхні батьки отримують час для себе — це дуже важливо для покращення самопочуття дорослих.

Крім того, дітки, які з раннього віку соціалізуються у центрі, готові до навчання у інклюзивних класах у школі — таким чином місто вирішує дуже важливу соціальну проблему. Саме соціальна складова є домінуючою в комплексі реабілітаційних заходів в поєднанні з елементами фізичної та медичної реабілітації.

«Новий Порядок здійснення реабілітаційних заходів важливий для усієї сфери соціального захисту. В Україні діє 142 реабілітаційні центри, як для дорослих, так і для дітей. Ця постанова регламентує, як вони мають працювати. Завдяки цьому документу засновники комунальних Центрів (місцеві органи влади) отримали самостійність у прийнятті рішень щодо організації надання реабілітаційних послуг, в яких є потреба у відповідній громаді. Впевнена що міська влада столиці затвердить такий порядок для одного центру чи для всього міста Києва, і самостійно регулюватиме всю цю сферу», — зауважила Марина Лазебна.

Крім того, у цій постанові прописано «правила гри» і для приватних закладів. Тепер вони матимуть на що рівнятися, щоб вони діяли відповідно до вимог законодавства. Марина Хонда прокоментувала це так.

«Нова постанова також дає можливість батькам, які виховують дітей з інвалідністю, особам з інвалідністю та їх опікунам самим обирати надавачів реабілітаційних послуг. Тобто, ми відходимо від застарілих норм і правил і підходимо до європейської практики надання та отримання реабілітаційних послуг. Для батьків ця постанова також спрощує доступ до центрів. Раніше треба було мамі дитини з інвалідністю йти в управління соцзахисту і там отримувати направлення. Цю ланку тепер прибирають. Направлення, звісно буде, але його видаватиме лікар. Наша соціальна сфера давно вже чекала таку постанову і дуже добре, що Мінсоцполітики підготував це важливе рішення», — додала Марина Хонда.

За цими даними конкретні приклади. Так 17-ти річна Руслана має ДЦП. Вона проходить уже четвертий курс реабілітації. Зокрема на антигравітаційній біговій доріжці, що наче знімає вагу тіла людини, і допомагає краще відчувати ноги. Для молодої дівчини така реабілітація — неоціненна, адже поліпшує її фізичний стан. За порядком надання послуг, що діяв раніше, дівчина могла проходити реабілітацію раз у рік, а тепер цю потребу визначатимуть у центрі.

«Буває, що для того аби покращити стан дитини необхідно, приміром, не раз у рік, а двічі проходити такі заняття — виходячи з конкретного випадку, а не документу. Тому ми сподіваємося, що Київрада затвердить міський перелік реабілітаційних послуг, які ми будемо надавати, і у нас з’явиться можливість допомогти більшій кількості дітей, — пояснила Олена Терещенко.

До слова, Марина Лазебна нагадала, що у червні 2021 року в Україні запрацював «Електронний кабінет особи з інвалідністю». Уже понад 2 тисячі українців зареєструвалися у цій системі. У ній вони можуть формувати заявку на забезпечення технічними засобами реабілітації, а з 1 березня цього року — на отримання реабілітаційних послуг в державних реабілітаційних закладах. Ця заявка обробляється в централізованому банку даних з проблем інвалідності відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що відповідає за забезпечення безкоштовними технічними засобами реабілітації.

Таким чином спрощується доступ від людини до служби. Не треба стояти у чергах і ходити по кабінетах. І ще це важливо тим, що коли людина замовляє технічний засіб реабілітації, то не треба чекати дзвінка, а можна зайти у кабінет і подивитися на якому етапі замовлення, а якщо те, що зробили, не підійшло, то людина може відмовитися, і виробник не отримає за неякісний засіб кошти від держави.

«Ми ставимо у центр системи людину. Саме таке наше головне завдання», — наголосила Марина Лазебна.

До слова, Київський міський центр реабілітації дітей з інвалідністю організовує курси програмування для дітей.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»