Громадська участь є невід’ємним елементом демократії, — Володимир Кебало

Цього разу «Вечірній Київ» поспілкувався із керівником проєкту «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень» Володимиром Кебалом. Він розповівпро здобутки проєкту, про шкільний громадський бюджет, про залучення містян до процесів прийняття рішень та як повернути молодь у активне соціальне і політичне життя.

— Перш за все, хочеться запитати, чому саме важлива громадська участь, і що потрібно, щоб механізми громадської участі працювали?

— Досвід розвинених європейських країн показує, що неможливо досягти високої якості життя та демократичного розвитку, якщо жителі не беруть участі в обговоренні питань, що їх стосуються, а влада не залучає громаду до процесу прийняття рішень. Громадська участь є невід’ємним елементом сучасної демократії, доброго та відкритого врядування, що поряд з виборами дозволяє забезпечити більш тісну взаємодію влади та громадян, дозволяє почути і врахувати голос всіх зацікавлених сторін у процесі прийняття рішень, зокрема й тих суспільних груп, які часто залишаються непочутими.

Підвищення якості життя та розвитку можливі лише тоді, коли людина знаходиться в центрі всіх процесів, коли влада ухвалює рішення, що відповідають інтересам та потребам жителів.

Стандарти Ради Європи є дороговказом для органів влади та громадськості, які покликані допомогти застосовувати демократичні цінності та стандарти у своїй діяльності задля сталого розвитку наших громад. Для того, щоб демократія участі працювала, потрібно забезпечити 3 ключові елементи.

По-перше — це безпосередньо процедури. Для демократії участі необхідні сучасні ефективні процедури для взаємодії та ефективного використання інструментів громадської участі. По-друге, органи влади та посадові особи повинні вміти ефективно застосовувати ці процедури та залучати громадськість, а жителі та громадські організації повинні бути обізнані щодо можливостей впливу на міську владу і процес прийняття рішень через різноманітні форми участі. Третій важливий елемент — наявність платформи для сталої взаємодії та комунікації між владою і громадськістю.

— Дякую Вам за змістовну відповідь, Ви передбачили моє питання про ключові елементи. Якщо говорити більш детально, щоб слухачі та читачі зрозуміли, на кого саме націлений ваш проєкт?

— Наш проєкт передусім націлений на жителів, на людей, які є кінцевими бенефіціарами нашого проєкту і всіх ініціатив, що націлені на те, щоб допомогти Україні забезпечити право людей на участь у вирішенні питань місцевого значення, на участь у формуванні державної політики та на процеси прийняття рішеннь в цілому.

— Якщо говорити про 2020 рік, які основні досягнення були в цьому році? Я знаю, що проєкт націлений на те, щоб зміцнити громадську участь в Україні, які, можливо, є підсумки саме за цей рік?

— Насправді 2020 рік був сповнений викликів для всіх, і наш проєкт успішно і ефективно адаптувався до нових умов співпраці та роботи з усіма цільовими групами, з усіма партнерами. Стало неможливо працювати у звичному режимі, проводити заходи та подорожувати, що відіграло свою роль — ми співпрацюємо з 14-ма пілотними громадами, обласними державними адміністраціями та центральними органами виконавчої влади.

Наш проєкт сприяв розробці та впровадженню різноманітних інтерактивних онлайн-ініціатив, зокрема з підвищення обізнаності та спроможності з громадської участі, а також забезпечив постійну дистанційну експертну підтримку органам місцевого самоврядування щодо різних питань, що стосуються громадської участі. Крім того, ми змогли допомогти декільком новим пілотним громадам за час роботи в умовах карантинних обмежень запровадити нові інноваційні механізми громадської участі та запустити їхнє успішне застосування.

Ми зробили унікальний інструментарій Ради Європи з впровадження шкільного громадського бюджету або ж «toolkit». Це унікальна методика, завдяки якій міста в Україні, як і в інших державах-членах Ради Європи, можуть розробити та запровадити унікальний для себе механізм громадської участі для дітей та молоді, ухвалити на рівні міської ради положення про шкільний громадський бюджет на основі кращих практик міст Португалії, Польщі, Франції та України.

По-друге, відповідно до цього інструментарію наш проєкт розробляє та надає підтримку щодо розробки спеціальних тренінгових програм з підвищення обізнаності та спроможності усіх учасників процесу, тобто відповідальних за цей механізм з боку міської влади, вчителів, а також школярів та школярок. Проєкт також роз’яснює, як користуватись цим механізмом, як успішно готувати, подавати проєкти і голосувати за них. Таку методику вже успішно запровадили в Тернополі і в Кролевці, нам не завадило те, що ми не змогли приїхати в ці міста і наживо зустрітися та попрацювати: вся наша робота була побудована через інтерактивні методики та онлайн-експертну підтримку.

До прикладу, щоб школярам надати всі ці знання та навички, ми розробили унікальну інтерактивну онлайн-гру з громадською участю, а також з шкільним громадським бюджетом, вона називається «You Change», тобто «Зміни — це ти». Одна гра триває близько 1,5 години, школярі проходять симуляцію від створення ідеї до етапу реалізації проєкту в рамках шкільного громадського бюджету.

Від моменту отримання запиту від пілотних громад в березні до кінця листопада ми повністю завершили цикл ШГБ в Тернополі і Кролевці та визначили проєкти-переможці. І що дуже цінно — наш проєкт успішно співпрацював з програмою EGAP, яка працює в сфері електронної демократії та врядування, що розробила унікальний механізм онлайн-голосування, щоб усі школярі та школярки, зокрема з особливим потребами, могли подати проєкти онлайн та проголосувати за них. У нас дуже великі показники в цих двох громадах, де більше 90-95% школярів проголосували за проєкти.

Насправді, як показує практика європейських міст, такий потужний молодіжний інструмент насправді має дуже великий вплив на молодь, оскільки він надає їм насамперед знання, навички та компетенції для активного громадянства та соціальної інтеграції. Тому ми дуже сподіваємося, що такі інноваційні інструменти громадської участі допоможуть зменшити віддаленість молоді від політичних та суспільних процесів, підвищити участь молоді у виборах, зокрема після закінченні школи, адже ми бачимо зараз негативний тренд в Україні, коли частка молодих людей, які беруть участь у виборах, знижується.

Другий важливий здобуток проєкту — розробка та впровадження ще одного інноваційного механізму громадської участі — це механізм або положення про громадський простір та участь жителів у його створенні. Ми зараз бачимо, як міста в контексті децентралізації отримують багато фінансового ресурсу, повноважень та активно займаються реконструкцією громадських просторів — вулиць, парків, скверів, пляжів Ми бачимо справді як змінюються наші міста, і дуже важливо, щоб ці громадські простори були створені на основі інтересів, потреб жителів та власне користувачів. Для того, щоб якісно спланувати цей процес, зробити якісний дизайн, адаптований до потреб всіх суспільних та зацікавлених сторін, потрібно провести якісні консультації щодо планування дизайну громадського простору.

На основі практик європейських міст, стандартів ради Європи ми спочатку розробили керівні принципи — методичні рекомендації, як планувати та реалізовувати такі консультації. Далі ми розробили типове положення, яке визначає, що таке громадський простір і як залучати жителів до його створення, апробували таке положення в Дрогобичі. Після цього міська рада затвердила це положення, яке стало нормативно-правовим актом, щзо створює обов’язкову процедуру для консультацій, а найголовніше — цей механізм став сталою практикою міської влади та громадськості. Зокрема, громадські організації ініціювали публічні консультації щодо реконструкції парку «Новонароджених» в місті Дрогобич.

Результати публічних консультацій — це цінна інформація та дані, на основі яких органи влади повинні приймати ефективні та сталі рішення. Щоб отримати якісні результати консультацій, потрібно відійти від формалізованого підходу та перейти до методичного планування та забезпечення належних консультацій.

Окрім Дрогобича, положення про громадський простір та участь жителів у його плануванні було затверджено виконавчим комітетом Тернопільської міської ради. На черзі запровадження у низці міст, зокрема, в Нікополі та Києві.

В Києві цей механізм успішно апробовано у співпраці з Управлінням екології та природних ресурсів КМДА та КО «Київзеленбуд», на прикладі створення чи реконструкції одного зі скверів в центрі міста. На часі — формальне затвердження механізму Київською міською владою.

Насправді цей механізм не тільки про процедуру, а й про методологію залучення різних зацікавлених сторін, яких стосується таке рішення. Як залучити ті суспільні групи, які часто залишаються непочутими або не беруть участь в управлінні місцевими справами, не часто вносять пропозиції з різних причин чи яких не часто запитують, але їхні інтереси та їхні потреби потрібно враховувати.

Третій наш здобуток за цей рік — це розробка унікальної методики спільного напрацювання пропозицій до політик, спільної роботи, фасилітації спільної роботи органів влади, представників громадянського суспільства, експертів, зацікавлених сторін навколо конкретних політик та її застосування на місцевому, регіональному і національному рівнях. Розроблена методологія допоможе органам влади різних рівнів ефективно провести та підготувати онлайн або офлайн громадські обговорення, об’єднуючи всі зацікавлені сторони навколо пропозицій до певної політики чи проєкту рішень. Крім того, ця методика може допомогти громадським організаціям, будь-яким органам влади чи установам ефективно проводити стратегічне планування.

Спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів України ми успішно застосували методику CivicLab в контексті моніторингу реалізації Національної стратегії розвитку громадянського суспільства на національному рівні, а також розробки пропозицій до урядового плану заходів на 2020 рік, зокрема й напрацювання візії для нової Стратегії. Також на регіональному рівні ми спільно з Львівською обласною державною адміністрацією працювали щодо розробки пропозицій до нового плану заходів на 2020 рік для її реалізації у Львівській області.

Всі наші інтерактивні та інноваційні методики можна знайти на сайті Офісу Ради Європи в Україні у вигляді методичкок чи вже згаданих тулкітів. Всі можуть скористатися ними та застосувати їх на своєму прикладі, та все ж найкраще це зробити за допомогою експертів Ради Європи, за підтримки нашого проєкту. Ми готові відповідати на запити щодо підтримки від представників громадянського суспільства і представників органів влади щодо співпраці та допомоги в частині реалізації різних ініціатив та методик демократії участі.

Підбиваючи підсумки нашої роботи, цього року ми дійшли до позначки 14-ти міст, з якими ми працюємо з різних питань, що стосуються інструментів громадської участі, в основному щодо вдосконалення різних нормативно-правових актів та рішень міських рад щодо інструментів громадської участі. До прикладу, в Києві ми надали експертні рекомендації щодо покращення та вдосконалення механізму електронних петицій, також щодо порядку створення і реєстрації органів самоорганізації населення.

В Житомирі нам вдалося розробити сучасний ефективний статут територіальної громади, який фіксує всі сучасні форми та інструменти громадської участі. Ми також провели навчальні заходи, тренінги для випускників міської ради та громадськості за нашою методикою, яка називається «Академія громадської участі». У співпраці з громадською організацією НУО «Сучасний формат» ми провели інформаційну кампанію щодо популяризації статуту та всіх інструментів громадської участі. Таку роботу щодо статутів ми провели і в Дунаївцях, ми також повністю створили новий статут в Мукачеві, Дрогобичі, Мерефі, Обухові, також працювали і у Львові в контексті вдосконалення механізму електронних петицій та проведення різних діалогових заходів.

Окремо слід згадати про впровадження ініціатив, присвячених активним представникам громадськості, громадським організаціям з Донецької та Луганської областей, зокрема в межах програми «Адвокація заради змін» для представників громадських організацій. В цьому контексті також можна згадати й про запуск програми для представників ромських громадських організацій з Донецької та Луганської областей.

Крім того, завдяки нашій програмі «Менторство заради змін» ми змогли допомогти учасникам здобути необхідні навички та знання, які допоможуть представникам і представницям ініціативних груп чи громадських організацій ефективніше планувати та впроваджувати власні адвокаційні проєкти, а посадовцям — використовувати нові підходи та методики із залучення громадськості.

Та все ж вважаю найвагомішим нашим здобутком минулоріч — це запуск Київської громадської платформи, спілки, яка об’єднала багато громадських організацій Києва навколо спільних напрямків діяльності та розвитку демократії участі. Наш проєкт допоміг створити платформу та забезпечити її сталий розвиток. Своєю чергою, платформа стала для проєкту основним партнером та інструментом для розвитку демократії участі та впровадження ініціатив проєкту в пілотних громадах.

— Щиро дякую за Ваші відповіді. Відверто кажучи, рік видався насиченим, хоча й розпочинали Ви з того, що він був складний. Незважаючи на всі обставини, Ви справді можете похизуватися дуже крутими досягненнями, якими поділилися з читачами, за що хочу окремо подякувати.

Як правило, найпопулярніше питання після такого інтерв’ю — «Як приєднатись до проєкту, як проявити свою ініціативу». Тож хочеться запитати, як можна з Вами зв’язатися або ж подати Вам запит?

— Запрошую всіх відвідати сайт Bethechange.org.ua та ознайомитися з ініціативами, які ми впроваджували по всій Україні за допомогою нашої інтерактивної мапи. Це звичайно не всі ініціативи, але головні з них Ви там точно знайдете.

Найпростіше з нами сконтактувати через мережу Facebook, тож запрошую приєднатись до сторінки «Council of Europe: civil participation». Заходьте також на сайт офісу Ради Європи в Україні, де Ви знайдете проєкт «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень». Ми раді поділитися своїми знаннями зі всіма охочими.

Нагадаємо, що на п’ятій завершальній зустрічі Київського Форуму організації громадянського суспільства «2020: рік трансформацій і викликів» за темою «Стан розвитку інструментів участі у місті Києві» представники влади та громади обговорили актуальний стан громадської участі у міському врядуванні.

Леонід РУДЕНКО