Майбутнє та виклики комунікації влади і громади у Києві

Представники влади та громади обговорили актуальний стан громадської участі у міському врядуванні
Представники влади та громади обговорили актуальний стан громадської участі у міському врядуванні

На п’ятій завершальній зустрічі Київського Форуму організації громадянського суспільства "2020: РІК ВИКЛИКІВ ТА ТРАНСФОРМАЦІЙ" за темою: "Стан розвитку інструментів участі у місті Києві" представники влади та громади обговорили актуальний стан громадської участі у міському врядуванні.

У Києві існує понад двадцять механізмів залучення містян до процесів прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Серед найпоширеніших – Громадський бюджет та петиції. В умовах пандемії мешканці столиці все більше використовують онлайн інструменти участі. Водночас існує недовіра, що їх думка враховується. Практики взаємодії, виклики щодо залучення киян до активної участі в громадському житті діалогу з владою стали основними темами обговорення учасників зустрічі. 

Головне завдання - об’єднання громадянського суспільства в комунікації між собою і владою

Марина Хонда, заступниця голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень

Заступниця голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда поділилася своїм баченням змін у комунікаціях. 
«Сьогодні світ дуже швидко змінюється у зв’язку з пандемією, тому дуже проблематично визначити, яку роль зіграє ковід в комунікаціях з громадськістю. Вже зараз ми бачимо перехід до онлайн комунікацій, - зауважила вона. -  Як на мене, громадянське суспільство за цей період дуже змінилося. Раніше була більш розвинута адвокатська функція і напрямок консультування, зараз громадські організації займають конструктивну позицію, їх експертні висновки мають бути не просто розглянуті і сприйняті владою, але й покладені в основу багатьох програм».

Марина Хонда розповіла, що спільно з Департаментом суспільних комунікацій КМДА розроблена ціла система можливостей комунікації з інститутами громадянського суспільства, яку можливо буде використати в майбутньому. 
«Часи ковіду, коли ми вимушені не комунікувати особисто, що дуже важливо в роботі з активною громадою, ми маємо використати, щоб відпрацювати на майбутнє  серйозні механізми,  - підкреслила вона. – За останні роки у Києві багато зроблено  в контексті петицій, громадських експертиз, консультацій з громадськістю. Але є і речі, які відживають себе. Круглі столи не завжди є ефективними, деякі експертизи можуть бути поставлені під сумнів самими експертами громадянського суспільства. Тож у 2021 році наше головне завдання - об’єднання громадянського суспільства в напрямках комунікації між собою і владою. Наскільки ми всі разом об’єднаємося, настільки ефективно зможемо працювати з новим складом Київради». 

Як зазначила Марина Хонда, всі напрацювання Форуму будуть передані через Департамент суспільних комунікацій і впроваджені міською владою в новій Програмі розвитку громадянського суспільства. І профільна депутатська комісія зможе побачити нові позиції та підходи до співпраці як влади, так і громадянського суспільства.

Над чим ще працювати Києву – лідеру електронної демократії

Володимир Кебало, керівник проєкту Ради Європи в Україні “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні”

Щоб побачити роботу механізмів громадської участі, не потрібно шукати далеко за кордоном. Київ є лідером серед розвитку місцевої демократії як в Україні, так і в Європі, зазначає Володимир Кебало, керівник проєкту Ради Європи в Україні «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні».
«У Києві лідером з розвитку електронної демократії є Громадський бюджет. Цей елемент дає можливість появі лідерів, які будуть відповідати за зміни у місті: чи на боці громадськості, чи на боці влади. – зазначив Володимир Кебало. – Наразі реалізований 831 проєкт і більше ніж 700 тисяч киян взяли участь у голосуванні – це, безперечно, рекорд, і міська влада із року в рік удосконалює цей механізм». 

Ще один вдалий інструмент електронної демократії – електронні петиції, із вражаючим залученням жителів, яке, за словами міжнародних експертів, є найбільшим у Європі. 
«Понад 6400 петицій, але реалізовано лише 14 – багато петицій на етапі розгляду. Тому наші експерти та експерти Ради Європи пропонують знизити поріг для підписів до 5-6 тисяч, але водночас запровадити більш жорсткий метод ідентифікації користувачів: через електронний підпис, через Mobile ID та Bank ID. Також звузити перелік питань, яких стосуються петиції, і спростити механізм їх розгляду і реалізації». 

Володимир Кебало навів три ключові елементи, які потрібно забезпечити місту:
1. Ефективні та сучасні процедури для громадської участі. Статути територіальних громад є основним документом, який визначає різні форми громадської участі, а положення міської ради та нормативно-правові акти регламентують застосування цих елементів. 
2. Забезпечення спроможності та обізнаності про процес вирішення місцевих проблем для всіх учасників процесу – посадових осіб, самих жителів і громадських організацій.
3. Наявність платформи для діалогу влади і громади – для спільної роботи за одним столом та напрацювання рішень. Для цього потрібна правильна модерація, зокрема, через офлайнові та онлайнові діалогові методи.

Не поглинати, а координувати

Інна Скляр, виконавча директорка Місцевої асоціації “Київська агломерація”

Інна Скляр, виконавча директорка Місцевої асоціації «Київська агломерація» розповіла про нові зв’язки Києва та приміських містечок, які працюватимуть усім на користь та допомагатимуть розвиватися. 
«Питання поглинання – це один із контраргументів створення асоціації «Київська агломерація», який ми чули. Хочу наголосити, що агломерація – це про співпрацю громад, а не про поглинання. У нас немає законодавчого врегулювання таких відносин, тому наразі наша співпраця розвивається на добровільних взаємовідносинах», - зазначила Інна Скляр.

Вона наголосила, що Київ відкритий до співпраці. І це не диктат «старшого брата», а платформа для вирішення спільних питань. Завдяки соціологічному дослідженню, яке було проведено за ініціативою заступниці голови КМДА Марини Хонди, виявилося, що чи не найважливішими питаннями для регіонів є транспорт та поводження з твердими побутовими відходами. Наприклад, у Фастові чи Обухові великою проблемою є стихійні звалища відходів, і самостійно міста  вирішити це не зможуть, потрібна підтримка великого Києва. 

«Схожа ситуація із транспортом. Бровари, Фастів, Буча, Ірпінь перетворилися на спальні райони столиці, але коли там створювати робочі місця, то навантаження на транспортну інфраструктуру зменшується. Водночас увага до приміських пасажирських перевезень не зменшиться. Ми розуміємо, що не всюди можна збудувати нові дороги, тому треба розвивати те, що є. Наприклад ми плануємо розвивати залізничне сполучення – шукаємо партнерів, які допоможуть приміську залізницю зробити сучаснішою і зручнішою», - сказала Інна Скляр.
Саме завдяки співпраці та координації виграють і міста-супутники, і Київ.

Інструменти участі для вирішення стратегічних питань та залучення менш активної громади

Іван Вербицький, директор аналітичного центру “Cedos”

Аналітичний центр  “Cedos” досліджував взаємодію між органами влади та громадянським суспільством у 2017 та 2019 роках, а також здійснював такі дослідження в інших містах: Харкові, Львові, Вінниці. Директор аналітичного центру “Cedos” Іван Вербицький розповів про основні висновки, зроблені під час моніторингу.

«У Києві існує багато інструментів громадянської участі, однак не всі з них є однаково успішними. За великою кількістю різних процедур не завжди стоїть ефективна співпраця, - вважає він. - Коли опитували представників муніципалітету і громадськості, люди говорили про складнощі з питанням довіри, часто вони мають різні очікування чи неуспішний досвід співпраці. Попри те, що формально маємо багато інструментів, детально прописані процедури, коли справа доходить до реального прикладу, коли активістам потрібно щось донести до міської ради, звернення у ЗМІ чи перекривання Хрещатику працює краще, ніж купа інструментів. Хоча саме ці інструменти мають запобігти прямій дії. Це не спрацьовує, і в місті стаються конфліктні ситуації. Причина в тому, що не всі рішення, які приймаються в місті, відбуваються з використанням інструментів залучення. Зазвичай це точкові проєкти, як Громадський бюджет або реконструкція окремого скверу. Але мало застосовані у стратегічних питаннях. Наприклад, Генплан, який вже вивішений на сайті і пропозиції просять надсилати електронною поштою. Або Стратегія розвитку Києва. Залучення громади в прийнятті стратегічних рішень дало б змогу зняти напругу і зробити управління містом прозорим. Люди бачать, що є питання, грошей, землі, ресурсів, в які менше їх залучення. Тому сприймають наявні інструменти як ілюзію участі, нечесну гру міста. Поширення практик залучення, відкритості, прозорості на всі сфери міського управління, в тому числі на стратегічні питання,  - важлива для всіх міст України». 

Також Іван Вербицький звернув увагу на нерівності, які існують серед міської громади – це стосується часу, знань, доступу до ресурсів тощо. Є люди більш активні, які самі долучаються. Однак є і менш залучені містяни, які, можливо, мають інші потреби. Викликом для міста є зробити інструменти участі доступними не лише для активістів та молоді, а також для людей різного віку і з різними можливостями, що мають різні доходи, рівень знань, доступ до Інтернету. Щоб ці інструменти «йшли» до громадян, а не люди самостійно шукали, як їм долучитися.
«Якщо місто враховуватиме якомога більше інтересів різних соціальних груп, зможе розвиватися більш стало. Для цього потрібно їх ідентифікувати, визначати, які інтереси є першочерговими, працювати з ними», - підсумував він.

Без довіри у команді немає результату

Леонід Донос, виконавчий директор Асоціації учасницького розвитку громад

Партиципація має бути наповнена сенсами і працювати задля покращення якості життя – як загалом громади, так і окремих груп населення. У цьому з Іваном Вербицьким погоджується Леонід Донос – виконавчий директор Асоціації учасницького розвитку громад. Головне завдання Асоціації – побудова співпраці між владою і населенням, і задля цього у листопаді був проведений Міжнародний Форум практиків партиципації. 

«Форум ми проводили вп’яте, і цього року він був «гібридний» – офлайн і онлайн. На ньому зібрались понад 200 учасників з Грузії, Польщі, Португалії, Великобританії, Чехії. Ми говорили про цьогорічні виклики і якість комунікації, вперше торкнулися питання впливу гендерної рівності на партиципацію. Ці теми є актуальними зараз для всіх країн», - зазначив він.
Головною темою дискусії на Форумі практиків партиципації було був механізм побудови довіри через елементи електронної участі. Його обговоренню були присвячені два дні Форуму з трьох. 

«На мою думку, найважливіше – це дух людей у команді, натхнення, мотивація і підтримка одне одного. Неможливо побудувати довіру і запроваджувати практики участі, якщо у команді немає довіри і учасники не є людиноорієнтованими», – підкреслив Леонід Донос.

Успішні інструменти Громадського бюджету

Артем Стельмашов, начальник відділу з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних звʼязків секретаріату Київської міської ради

Начальник відділу з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних звʼязків секретаріату Київської міської ради Артем Стельмашов розповів, як вдається підтримувати надзвичайно велику довіру і популярність «Громадського бюджету» у столиці серед киян.
«Уже перший Громадський бюджет був надзвичайно успішним. Це дало поштовх подальшим проєктам і заклало велику довіру до ГБ. Кількість проєктів виросла із 500 до 2000. Так само фінансування зросло із 50 мільйонів до 160 мільйонів. Цього року ми мали серйозні побоювання через коронавірус, але, виявилося, що навпаки розвинули інструмент ГБ. Тепер проєкти можна подавати упродовж року», - повідомив Артем Стельмашов.

Він зазначив, що необхідно посилювати інформаційну підтримку проєктів ГБ, наразі подали тільки 20 проєктів на наступний ГБ. Фахівці вважають, що причиною такого «затишшя» може бути і закінчення календарного року та вибори Київради. 
Артем Стельмашов звернув увагу на те, що є проєкти, які призводять до системних зрушень. Так ініціатива Олексія Коваленка «вилікувати» столітній дуб коштувала всього 70 тисяч гривень, але привернула увагу до необхідності дбати про старі дерева. Таким чином проєкти ГБ можуть показувати , куди стратегічно розвиватися місту.

На думку Артема Стельмашова, доцільно залучати киян до процесу обговорення на етапі формування правил ГБ, таким чином можна уникнути чимало непорозумінь під час подачі чи експертизи документів. Водночас цікавість до процесу прийняття рішень пов’язаних із реалізацією проєктів ГБ така, що чимало людей опановували нові для себе інструменти – Фейсбук, Ютуб, Зум. 
«Електронним голосуванням за проєкти ГБ Київ наче готувався до карантину», - пожартував Артем Стельмашов і наголосив, що надалі у столиці треба розвивати всі наявні інструменти громадянської участі для прийняття рішень.

Об’єднання громадськості та діалоговий майданчик

Дмитро Кулібаба, перший заступник директора КП "Центр публічної комунікації та інформації”

Про важливість інструментів участі сьогодні розповів Дмитро Кулібаба, перший заступник директора КП «Центр публічної комунікації та інформації».
«Київ в ідеалі має перетворитися на людиноорієнтоване місто, де громадянин є основною цінністю. Інструменти участі є механізмами для досягнення цієї мети. Тому ми їх розглядаємо їх як змінну в контакті влади і громади для напрацювання конкретних кроків, - підкреслив він. -  Для того, аби інструменти  працювали ефективно, необхідна адекватна участь влади, не імітація, а з бажанням досягти мети, тобто залучення іншої сторони до прийняття рішень, зі сторони громади – не тільки вплив, а й бажання діалогу, знайти спільну цінність. З урахуванням швидких змін у світі та викликів пандемії, маємо змінювати та удосконалювати інструменти участі так, щоб дотримував баланс в комунікаціях влади і громади». 

За спостереженням Дмитра Кулібаби,  пандемія коронавірусу стала потужним тригером для об’єднання світової громадськості у подоланні викликів.
«Сьогодні існує зацікавленість певних людей та інституцій, щоб зменшити рівень участі громадян в прийнятті рішень. Закликаю громадськість в Києві об’єднатися і, застосовуючи кращі світові практики, зробити все, аби спільно знаходити нові форми участі громадян і не дати можливість «відкочування» вже запроваджених демократичних процедур», - відзначив він.
Крім того, Дмитро Кулібаба звернув увагу, що пандемія вплинула і на зменшення ініціатив щодо участі в прийнятті рішень. Важливо, щоб суспільство не атомізувалося, не перетворилося зі спільноти на окремих індивідів. 

Дмитро Кулібаба розповів і про особливості роботи Центру публічної інформації. 
«Це новостворена інституція, яка працює  в суспільстві, травмованим попередніми практиками. Комунікації є непростим завданням, адже у нас довгий час виховувалися закритість. Наш центр покликаний розбудувати співпрацю стати діалоговим майданчиком, - зазначив він. -  Серед напрямків нашої діяльності  – обговорення практик, як виклики перетворити на можливості. Нещодавно провели зустріч з Володимиром Абрамюком, який з Польщі приїхав до Грузії розвивати громадський бюджет. Кілька днів тому зустрічалися з екскерівником ПАУСІ, який поділився досвідом Польщі.  На черзі – Краків, Берлін. Залучаємо міжнародних експертів, щоб в Україні бачили, що потрібно розбудовувати інструменти участі. 
Також для розбудови партнерства вдали і громади використовуємо відкриті громадські простори. Перший такий хаб відкрито на базі Центру. Це майданчик для активізації діяльності громадських організацій та об’єднання містян, комфортний простір, де можна отримати пораду. Хочемо, аби сторічні міфи про погану владу були розвіяні конкретними гарними практиками залучення громадян для прийняття рішень. Для публічних службовців - це майданчик для діалогу та напрацювання рішень. Наші хаби – відповідь викликам, простори, де можна налагоджувати місточки комунікації. Аби не втратити зустрічі та практики офлайн. Плануємо розширяти мережу таких закладів, що дасть можливість практикувати діалог не тільки на рівні міських чиновників, а й опустити його на рівень РДА, залучати низові ініціативи, аби розбудовувати діалог влади і громади починаючи з подвір’я і мікрорайону».

Дієва формула взаємодії влади і громади

Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА

Директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк наголосив, що Київ потужно розвивається у всіх сферах. Розвиток громадянського суспільства займає лідерські позиції. Так, у місті зареєстровано понад 19 тисяч інститутів громадянського суспільства. Тих, хто активно працюють значно менше. 

«Саме для того, щоб залучати організації до життя міста виникла ідея започаткувати проєкт ТОП-100. Мета проєкту -  пожвавлення активності громадянських інститутів суспільства. А також залучення киян до громадських ініціатив та налагодження системного партнерства у взаємодії «влада+ громада = партнерство», як найдієвіша формула, до якої ми всі прагнемо», - сказав він. 

Роман Лелюк охарактеризував проєкт, як своєрідний виклик скептикам і відповідь на питання, чи існує у столиці громадянське суспільство, чи достатньо відкрита влада для реалізації спільних з громадою ініціатив. На розгляд комісії було подано 194 проєкти з яких обрано 100. 
«ТОП-100 - це проєкти різного спрямування: культурного, спортивного, з усіх сфер», - каже Роман Лелюк.

Завтра у мерії буде нагородження в рамках першого міського ярмарку проєктів громадських організацій «ТОП-100» з відбору успішних практик реалізації громадських ініціатив у вирішенні питань місцевого значення, у якому візьме участь заступниця голови КМДА Марина Хонда. З кращими громадськими ініціативами у столиці знайомлять на 9 локаціях міста – у парках та на площах

«Ми хочемо, щоб ця ініціатива стала щорічною, а потрапляння у ТОП-100 було престижним та стимулювало представників інститутів громадянського суспільства до участі. Хоча, і сьогодні ми бачимо, що наш пілотний проєкт виявився дуже достойним. Лідери організацій пишаються своїми проєктами та мотивують менш активних. Крім того, це дуже гарний приклад, як влада підтримує організації, - сказав Роман Лелюк. - Упродовж року ми будемо надавати інформаційну підтримку проєктам і сприяти подальшому розвитку та популяризації проєктів та їхніх авторів». 

ПІДСУМКИ ФОРУМУ

Директор Департаменту суспільних комунікацій Роман Лелюк також коротко підбив підсумки усіх панелями, які відбулися у рамках щорічного Форуму та на основі яких будуть розроблені відповідні рекомендації. Уже виокремлені ті питання, які потребують подальшого опрацювання.
 
«Відкриті громадські простори: територія нових можливостей». Розширення мережі муніципальних хабів та відкритих просторів для більш широкого залучення громадськості до процесів міського управління. Амбітна мета - протягом трьох років відкрити 10 районних хабів, бо кожен район столиці більший за деякі обласні центри України.
«Громадянське суспільство в умовах COVID-19». Виклики часу спонукають владу використовувати альтернативні платформи для спілкування влади з громадянським суспільством. В умовах значного зменшення традиційних форм комунікації маємо максимально переорієнтуватися на діджитал-формат. Відтак необхідно системно моніторити кращі практики щодо залучення громадян в умовах обмежень.
«Неформалізовані інструменти громадської участі у сучасності». В умовах зростання ролі неформалізованих форм участі у процесах вирішення громадою тих чи інших питань використання таких інструментів у процесі комунікації влади з громадою є обов’язковою складовою. Особливу роль відіграє можливість швидко отримати фідбек - зворотний зв’язок від цільових аудиторій. Необхідно підштовхувати структурні підрозділи міської та районної влади активніше реагувати на неформальні інструменти участі. Бо деякі неформальні інструменти сьогодні є потужніші, ніж формалізовані.
«Молодь, як ключ до успішного розвитку столиці». Залучення молоді до процесів громадського самоврядування – це взаємовигідний процес. З одного боку, молодь навчається приймати рішення та отримує новий досвід, а з іншого – представники міської влади отримують допомогу у розробці та реалізації нових нестандартних ідей. Щоб забезпечити повноцінну участь та інтеграцію молоді в життя міста необхідно відновити діяльність Молодіжного парламенту, а також запровадити нові інструменти залучення, як стажування.
«Стан розвитку інструментів участі у місті Києві». У Києві більше 20 інструментів для залучення мешканців до прийняття рішень, але ми бачимо недостатню ефективність їх функціонування. Одна з причин - суспільство активно розвивається, і деякі інструменти участі «не встигають» за вимогами сучасності, тож потребують змін і певної адаптації. Завдання ДСК - збільшувати поінформованість серед киян, як ці інструменти працюють та застосовуються на практиці. 

Фото Бориса Корпусенка

Марія Катаєва, Наталка Марків, Ольга Косова