Виховуємо з молоді нових підприємців, бо це є справжнє лідерство, — Катерина Ганус

Катерина Ганус — керівниця Київського осередку Української академії лідерства. Фото: nikvesti.com
Катерина Ганус — керівниця Київського осередку Української академії лідерства. Фото: nikvesti.com

У рамках Форуму організацій громадянського суспільства «2020: рік трансформацій і викликів» ми продовжуємо публікувати інтерв’ю з активними киянами, які змінюють місто на краще.

Днями «Вечірній Київ» поспілкувався з керівницею Київського осередку Української академії лідерства Катериною Ганус. Вона розповіла про «геном лідера», про те, як стати студентом академії і в чому особливість навчальної програми, яка триває 10 місяців.

— Катерино, перш за все, хочу Вам подякувати за те, що Ви погодились на інтерв’ю. Розкажіть, будь ласка, більш детально про діяльність Української академії лідерства, як це все починалось, як розпочиналась Ваша діяльність. Яким є ключовий меседж Української академії лідерства?

— Українська академія лідерства станом на зараз — це наймасштабніший молодіжній лідерський рух в Україні. Ми працюємо вже шостий рік. Після Революції Гідності, після Майдану стало зрозуміло, що потрібно системно працювати з молоддю, щоб досягти системних суспільних перетворень. Не лише реактивно та точково на щось діяти, але й працювати з освітою, з молоддю. У 2015 році Роман Тичківський, керівник та засновник Академії, разом з Радою засновників, куди входить отець Андрій Зелінський, священник Української греко-католицької церкви, капелан, і дуже мудра людина, пані Ярослава Джонсон та інші люди з ініціативної групи запустили проєкт.

Перший рік — це була пілотна Українська академія лідерства, пілотний набір студентів. Тоді ж почала свою роботу 10-місячна формаційна програма інтенсивного розвитку і прокачки лідерства для випускників шкіл, для молоді віком 16-25 років. Українська академія лідерства своєю місією вбачає вплив на глибинні соціальні процеси в суспільстві шляхом виховання молоді, усвідомленої, проактивної, яка готова брати на себе відповідальність, бо ми говоримо, що лідерство це про відповідальність не лише за себе, а й за свою державу.

Ми формуємо у молоді прив’язку до України, усвідомлення своєї національної ідентичності: згідно з дослідженнями фонду «Нова Європа 2017 року», кожен п’ятий молодий українець хоче виїхати за кордон, прагне емігрувати та лишитись там назавжди. І це досить драматична сумна статистика — а чому люди хочуть виїхати? Перш за все тому, що вони не бачать тут можливостей для реалізації, розвитку, однодумців та в них не завжди є розуміння, навіщо я країні, навіщо країна мені, немає цієї прив’язки, розуміння своєї ідентичності, бо протягом чи не всього ХХ століття цю ідентичність стирали, особливо в Центральній та Східній Україні.

— Скажіть, будь ласка, 10-місячна програма — це те, що є основним в Українській академії лідерства і саме на цій програмі будується все, що відбувається в Академії. Розкажіть про неї більш детально і чому саме 10 місяців?

— В Академії є три основні стратегічні напрямки діяльності. По-перше, це виховання молоді через нашу програму — це наш основний продукт. Друге — суспільний розвиток громад, де знаходяться наші осередки, а це станом на зараз 7 областей. Тобто, це робота з ширшою кількістю молоді, не лише з нашими студентами. Наші студенти для них реалізують проєкти, заходи. І третій напрямок — залучення ресурсів і об’єднання підприємців, державних службовців, міжнародних донорів, меценатів навколо ідеї розвитку молоді, оскільки наша програма і взагалі робота організації — це не волонтерство.

Щоб робити якісний продукт, треба відповідним чином оплачувати працю команди і програма є досить насиченою, якісною, яка включає в себе експедиції для студентів, топ-лекторів на національному рівні. Це все потребує ресурсу і ми його залучаємо, докладаючи величезних зусиль. Звісно, завжди виникає певний брак ресурсу, але напрямок формування спільноти навколо ідеї розвитку молоді, яка готова разом з нами інвестувати в молодь, себе цілком виправдовує.

Детальніше розповім про перший напрямок. Як Ви сказали, основний продукт Української академії лідерства — це 10-місячна програма. Ми переконані, що з молоддю треба працювати стратегічно, не точково через один захід, а системно. Студенти постійно перебувають у цьому середовищі. По-перше, сама програма є досить інтенсивною, вона починається о 6:45 і завершується о 22, триває з понеділка по суботу. І крім часу в програмі, під час перерв, під час обіду, ввечері все одно відбувається формація, розвиток студента, бо вони вчаться взаємодіяти в побуті разом.

Окремо є система самоврядування, де студенти допомагають один одному, вони чергують, наприклад. Коли в одній кімнаті живе одна людина з Івано-Франківської області, а інша — з Луганської, то це елемент програми, що теж дуже впливає і змінює світогляд. Десять місяців — це той час, за який можуть відбутися зміни, це той найкоротший відтинок часу, за який може відбутися формація. Формація — це коли відбувається переформування особистості. Можна сказати, що Академія лідерства — це лабораторія особистостей.

Мені подобається така метафора, оскільки ми не лише даємо лекції студентам, але працюємо через неформальну освіту, застосовуючи найкращі світові практики. Витоки цієї програми почалися в Ізраїлі, також ми застосовуємо досвід з Великобританії, США, Японії. Ми маємо команду менторів, яка працює зі студентами, свою розроблену методологію розвитку лідерства і лідерських компетенцій, яка називається «Геном лідера» — це перелік лідерських скілів, які студенти прокачують через практику в нашій програмі.

Окрім того, програма базується на системі цінностей, це не лише інтелектуальний контент, але також містить в собі елемент виховання. Програма формує зі студентів цілісних особистостей, працюючи над розвитком в трьох напрямках: інтелектуальному, фізичному та емоційному. Інтелектуальний — це лекції, заняття, практичні вправи, робота в проєктах. Фізичний — це спорт, основний акцент здійснюється на біг і на командні види спорту. Кожен день починаємо з ранкової руханки о 7 ранку, а в кінці навчального року студенти беруть участь у півмарафоні. Для нас це теж важливий елемент формації: до приходу в Академію багатьом здавалось, що півмарафони бігають якісь космонавти або ж треба народитись суперспортсменом чи з пелюшок ходити до тренерів. А тут вони розуміють, що все можливо, просто, якщо тренуватись системно та докладати маленьких зусиль кожного дня, то і я в 16 років зможу пробігти 21 км поспіль.

Ми вбачаємо частину секрету в тому, що студенти перебувають в оточенні дуже мотивуючому, де вони постійно знаходяться в інтенсивній програмі та надихають один одного своїми успіхами. Коли в когось вийшло, вони думають: «Якщо в того „чувака“ вийшло, чого в мене не вийде». І так вони підтримують один одного, це спільнота однодумців, де ти бачиш приклад інших 40 людей та менторів, які за допомогою рольових моделей також бігають, читають з тобою книги, обговорюють їх, та розвиваються, є прикладами в цьому процесі. І коли ти бачиш ці всі кейси, тобі самому набагато легше щось здійснити.

Емоційний елемент розвитку наших студентів — це волонтерства, мистецькі вечори, акторське мистецтво, «обіймашки», курс психології особистості. Плюс в програмі є 6 ключових тем, навколо яких будується програма — це підприємництво, державотворення, національна ідентичність, охорона здоров’я та здоровий спосіб життя, освіта та виховання і національна безпека оборони.

Вибір цих 6 тем є невипадковим. Ми хочемо виховувати з молоді нових підприємців, бо це є справжнє лідерство, тих, хто примножує ресурси, створює можливості для інших, робочі місця, платить податки, створює якісний продукт. І ми хочемо, щоб студенти, коли випускались з Академії, продовжували розвиватися в цьому напрямку. Тому в програмі є багато зустрічей з практикуючими підприємцями, є курс підприємництва, в кінці року є бізнес хакатон, де можна запітчити свою ідею, отримати зворотний зв’язок і підтримку від кола партнерів на реалізацію своєї ідеї.

В програмі також присутнє державотворення, бо ми розуміємо, що нині суспільство ще дуже слабко розуміє як працюють органи влади, чим відрізняється Верховна Рада від Кабміну, що робить мер, а що робить президент, щоби в підсумку не виникало потім поверхневих усвідомлених звинувачень, що президент мені все має зробити. Ми їм показуємо, як держава має працювати на практиці, в кого які повноваження та функції та як з владою можна взаємодіяти. Ми розповідаємо, що я, як громадянин в 16 років вже можу зробити, вказуємо на існуючі інструменти. Що я можу зробити, щоб вплинути на свій під’їзд, на свій двір, наприклад існує окремий курс про ОСББ для молоді.

Освіта та виховання також є невід’ємною складовою програми, бо ми розуміємо, що з цього все починається, на глобальному рівні освіта торкається кожного в Україні, кожен проходить через 11 років школи, університету. Ми хочемо, щоб наші випускники теж йшли в сферу освіти, реформували та удосконалювали її. Завдяки роботі над національною ідентичністю ми формуємо для кожного студента усвідомлення, що «Україна — це я», від мене залежить, Україна мене потребує, а я потребую Україну. Ми також говоримо про те, що це не країна проблем, а країна безмежних можливостей, бо тут стільки можна всього налагоджувати і будувати навколо цього процесу свої продукти, чи то в сфері підприємництва, або ж займатися державотворенням і змінювати.

У нас великий акцент на фізичний розвиток, я особисто вважаю, що фізичний розвиток — це база для будь-якого лідерства. Якщо ти можеш управляти своїм тілом, своїм здоров’ям, то ти можеш далі реалізовувати якийсь проєкт, втілити ініціативу та досягнути цілей. Ми маємо дуже сумну статистику за кількістю алкоголізму серед молоді, вживання наркотиків, саме тому ми говоримо із студентами про їхнє здоров’я. Чим більше в Україні буде людей, які дбатимуть про своє здоров’я і, відповідно, житимуть довше, більш усвідомлено, тим більше вони зможуть зробити для України нової якості, для трансформації держави, яка є в основі нашої місії.

І останнє — це національна безпека і оборона. Причиною цього пункту є наші сумні реалії, оскільки частина країни зараз захоплена. Тому нам на питання національної безпеки і на глобальному рівні треба звертати свій фокус уваги, у нас в Академії є навіть декілька прикладів, коли наші випускники пішли навчатись на напрямок національної безпеки та оборони. Ми демонструємо невеличкий приклад, що допомогло студенту зацікавитися таким напрямком, в підсумку він вирішив присвятити наступні 4 роки вивченню цього питання.

— Як саме можна потрапити до цієї 10-місячної програми, що для цього потрібно і чи взагалі кожен майбутній студент може потрапити на таку програму?

— Щоб стати студентом Української академії лідерства треба пройти відбір. Процедура відбору складається базово з 3 етапів, щороку він трошки змінюється, щоб не було занадто росту, але базово — 3 етапи.

Перший — це заповнення анкети, в якій людина розповідає про себе, про свої хобі, досягнення, відповідає на різноманітні світоглядні питання. Іноді там були етапи такі, коли треба було до тієї анкети записати відеовізитку з відповіддю на якесь питання.

Другий етап — регіональний, коли студент приїжджає на цілий день в один з осередків Української академії лідерства і там проходить відбір з англійської мови та фізичного розвитку. З фізичного розвитку складають кілька нормативів: біг, віджимання, прес і планку. Також проводимо ігри на командну взаємодію, іноді бувають дебати, тести на загальний рівень ерудиції тощо. Кожного року, змінюється формат, але основа залишається тією ж. Цікавий момент, що у відборі нових студентів беруть участь теперішні студенти і ми їх орієнтуємо на те, що наступне покоління має бути кращим за вас, тому вони досить вимогливо, разом з командою менторів, координують процес.

Якщо кандидат проходить другий етап, то він потрапляє на національний відбір — це триденний форум лідерства своєрідний краш-курс Академії. Ми стараємося показати різні елементи з програми та вмістити їх усього в три дні, де дуже мало сну і дуже багато активностей. Наприклад, форум лідерства, до організації якого я була залучена, містив і скелелазіння в Миколаївській області, і рафтинг, і вогнище, і співбесіди, і різні командні вправи, і навіть освітній форум. Впродовж того ж форуму чи не половину дня було присвячен волонтерству, де 300 дітей прибирали вулиці Миколаєва, найбільший міський парк та пляж. Словом, це три дні з різноманітними активностями, коли наші кандидати навіть якщо не потрапляють в Українську Академію Лідерства, починають світоглядно трохи змінюватись від самого етапу проходження відбору. Окрім того, дитина розуміє, чи вона тягне потенційно такий ритм та й самі активності.

Якщо ж кандилат успішно проходить всі три етапи відбору, йому приходить лист як з Хогвардсу: вітаємо, Ви проходите в Українську академію лідерства! Лист приходить орієнтовно в червні, а про те, до якого регіонального осередку Ви потрапляєте, дізнаєтеся тільки в серпні. Усе літо тримається інтрига: людина не знає, куди вона потрапить, в цьому є елемент несподіванки і певного таїнства. Тільки за кілька тижнів до від’їзду людина розуміє, що їй треба їхати наприклад в Маріуполь, процес організований так, що найчастіше людина з Харкова не залишиться в Харкові, її кудись відправлять в інше місто. Ми бачимо в цьому елемент формації — вийти з родинного гніздечка, з зони комфорту поїхати досліджувати абсолютно інший куточок країни і жити там 10 місяців.

Минулого року конкурс в Українську Академію Лідерства складав 11 людей на місце. Знаю, що в деякі роки був конкурс 13 людей на місце, на програму є постійний попит. Тож за участь в УАЛ треба позмагатись, але це точно того вартує, при чому в різному віці, чи то в 16, чи то в 25 років. По-перше, завжди можна ще раз спробувати свої сили, по-друге, сам по собі відбір є початком формації. Не скажу, що Академія — це для всіх і кожного, це дійсно складно, це дуже насичена, інтенсивна програма. Один з наших викладачів говорить, що УАЛ має боліти. Якщо у вас не болить, якщо Вам не складно, спокійно, формація у вас тоді не відбувається.

Як на мене, зміни — це коли щось одне, метафорично кажучи, помирає, а нове народжується і у психологічному, і в фізичному розумінні. Цей процес потребує неабияких зусиль, треба бігати, постійно вимагати від себе. Саме тому УАЛ для тих, хто хоче чогось більшого, ніж стандартний сценарій «садочок-школа-університет-робота-пенсія-смерть», для людей які хочуть відбутись, але поки не знають як. Є багато бадьорих, активних дітей, які хочуть щось робити, але у них немає засобів, бо їм тільки ще 16 років. Ми як Академія готові надати такі інструменти, показати реальні історії, як функціонує держава, суспільство, людина, надати їм спільноту підтримки однодумців, менторів. УАЛ готова надати їм можливість сформуватись, зрости в цьому середовищі, сформувати свій ціннісний стрижень, з яким потім є розуміння як впливати на процеси, як змінювати, як реалізовувати свої ідеї, і є середовище, в якому це можна робити, знаходити команду і доходити до поставлених цілей.

— Які підсумки цього року можна підвести в Українській академії лідерства? Які плани у команди проєкту на рік наступний, чого очікувати студентам та кандидатам?

— Я четвертий рік працюю в Академії лідерства і відчуваю, що в мене вже сформувалася професійна деформація: ми мислимо не категорією календарного року, а категорією навчального року, тобто підсумки ми підбиваємо вже в червні-липні.

Слід сказати, що всередині листопада ми перейшли на новий дистанційний формат роботи та навчання: оскільки дуже важлива частина Академії лідерства — це взаємодія, просто онлайн-зв’язок не виконав би таку формаційну функцію академії. Має бути постійна взаємодія між самими студентами, з менторами проєкту, хоча б мінімальна робота з суспільством. Щоб зберегти усю цю взаємодію, ми залишили зустрічі раз на місяць в малих безпечних групках і таким чином підтримуємо фізичний контакт одного з одним, допоки не буде повного локдауну. Вже з 1 березня ми готові відновити роботу фізично в осередках 24/7, але хтозна, що буде завтра.

Ситуація з локдауном на глобальному рівні, про яку ми говоримо студентам, не стільки обмежує, скільки гартує нас як особистостей. В собі треба плекати творчість і гнучкість до того, що світ мінливий, а життя дуже бентежне. І якщо щось іде не за нашим планом, треба бути готовим це прийняти. Творчість же допомагає завжди знаходити навіть в якихось обмежених умовах якісь нові сценарії для себе, щось вигадувати, , шукати інновації — це теж важлива лідерська компетенція.

На стратегічній сесії в листопаді ми визначились з пріоритетами Академії на 2021 рік. Ми зрозуміли, що хочемо ще більшій кількості молоді і суспільству розповідати, що таке УАЛ, показувати наші найкращі кейси, великі проєкти. Ми звернемо свій фокус на медіа, на комунікацію, на великі суспільні проєкти, які допомагають громадам на національному рівні. Нині Академія має 7 осередків в Україні, кожен з яких здійснює свій певний локальний проєкт, однак усі вони охоплюють якусь обмежену кількість людей, скажімо, у Миколаєві мова йде лише про 2000 учасників. Тепер ми хочемо переходити до формату, коли всі 7 академій роблять один спільний проєкт із залученням 20 000 людей: це ще більше користі, якості, масштабу для суспільства від нашої діяльності.

У самій програмі Української академії лідерства ми хочемо відкривати відділ «Освітніх інновацій» разом зі спеціальною формою, розробленою спільно з соціологами та з агенцією, де ми будемо тестити, як саме впливає програма на молоду людину, якими є фактори успіху. Також ми хочемо залучити зовнішніх стейкхолдерів — соціологів, щоб провести дослідження, яким же чином УАЛ впливає на особистість, отримати певні вимірювані показники, наочно побачити рівень ефективності програми, показати ці результати громаді. Сподіваємося, до кінця навчального року ми вже матимемо такі результати.

Дистанційна робота також внесла певні зміни в нашу організаційну структуру. Раніше в кожному осередку був президент — голова координаційної ради — який ніс персональну відповідальність в певних сферах. Тепер же в нас є маленькі групки всередині кожного осередку, в кожній групі є свій капітан, всього їх 16, і вони об’єднуються в національному рівні в своєрідну Раду капітанів. Фокус роботи змістився на ще більшу самостійність та самоврядування студентів. Раніше ментор міг бачити їх в осередку, зробити якесь зауваження, до чогось заохотити, а тепер студенти вдома і вони самі відповідальні за власну формацію. Ментор, звісно, може їм допомогти, але власна роль у цьому процесі підсилюється. Це водночас складніше для студента, а з іншого боку, це поле для додаткового розвитку.

Після минулого навчального року ми в київському осередку УАЛ вирішили, що хочемо співпрацювати з місцевою владою над створенням проєктів у місті. Тепер ми більше відкриті до спілкування не лише в межах самої Академії, але шукаємо однодумців ззовні, ведемо роботу зі стейкхолдерами, почали активіше працювати з владою. Тому я зокрема вдячна Департаменту з суспільних комунікацій КМДА, ми почали тісніше працювати з Департаментом молоді і спорту. Ми прагнемо зробити так, щоби Академія була підсиленням міської влади і ми працювали разом, тоді наші ініціативи і ресурсно, і за результатами будуть куди об’ємнішими та якіснішими. Великі речі можливі тільки зусиллями команд, великої групи людей і в класних партнерствах.

Нагадаємо, що днями пройшла чергова зустріч в рамках щорічного Київського Форуму організацій громадянського суспільства за темою «Молодь як ключ до успішного розвитку столиці», організована Департаментом суспільних комунікацій КМДА. Представники влади, громадських організацій та експерти обговорювали, як залучити молодь до процесів міського врядування, розвитку міста, спонукати бути свідомими та активними громадянами.

Леонід РУДЕНКО