Як залучати молодь до розвитку міста: успішні практики та потреби

Учасники дискусії обговорювали, як залучити молодь до процесів міського врядування, розвитку міста, спонукати бути свідомими та активними громадянами.
Учасники дискусії обговорювали, як залучити молодь до процесів міського врядування, розвитку міста, спонукати бути свідомими та активними громадянами.

3го грудня пройшла третя зустріч в рамках щорічного Київського Форуму організацій громадянського суспільства за темою "Молодь як ключ до успішного розвитку столиці", організована Департаментом суспільних комунікацій КМДА. Представники влади, громадських організацій та експерти обговорювали, як залучити молодь до процесів міського врядування, розвитку міста, спонукати бути свідомими та активними громадянами. 

У 90-х Рада Європи прийняла Європейську Хартію участі молоді в місцевому та регіональному житті, яка лягла в основу розробки відповідних законодавчих актів цілого ряду країн Європи. Хартія визначає принципи та шляхи участі молоді в житті суспільства (громади) та спонукає владу забезпечити необхідні умови для розвитку повноцінної участі та інтеграції молоді в сучасне життя та її участь у розбудові майбутнього їх громади та регіону. Залучення молоді до процесів міського врядування - взаємовигідний процес: з одного боку, молодь навчається приймати рішення та отримує новий досвід, з іншого - представники міської влади отримують допомогу у розробці та реалізації нових та нестандартних ідей.

Як сьогодні ведеться робота з молоддю на різних рівнях, поділилися учасники зустрічі. 

Три інструменти для залучення молоді до громадського життя

Директорка Департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України Ірина Бєляєва

Актуальною сьогодні є проблема міграції молодих людей за кордон. На думку директорки Департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України Ірини Бєляєвої, важливим завданням Міністерства - не розповідати про можливості заробітку, а створити механізми, які показують молоді зміст і сенс життя. Особливо важливо для молодих людей відчувати себе потрібними та причетними до творення змін. Якраз цьому і присвячена концепція нової програми "Молодь України",  яка сьогодні розробляється Міністерством. 

«Ми можемо лише мотивувати людей, слово «утримати» мені здається недоречним. Ми ж не хочемо створити бар’єри, а думаємо, як зробити життя в Україні наповненим більшим змістом, і таким чином, більш привабливим для молодих людей», - каже пані Ірина.

Вона виокремила три практичні інструменти залучення молоді:

1. Питання участі молоді – Молодіжні ради. Головне, щоб це були не формальні утворення, а такі, які б надавали молоді інструменти впливу на рішення громад, у яких вони живуть. 
2. Розвиток мережі молодіжних центрів – створення інфраструктури. Молодіжний центр- це безпечний простір, де молода людина зможе бути собою, отримати кваліфіковану допомогу, чомусь навчитися і когось навчити. Тож молодіжні центри – це один пріоритетів міністерства. Саме завдяки їм вибудовуватимуть своєрідну піраміду «молодіжної участі».
3. Посилення спроможності інститутів громадянського суспільства. Це пріоритет на найближчі 5 років. Зокрема у вигляді інституційних грантів – підтримки тих організацій, які показали свою успішну роботу, щоб вони могли залучати більшу кількість молоді. До слова, саме Київ у лідерах серед реалізації таких програм.

Нові формати роботи дитячих та молодіжних закладів столиці

Леся Яремійчук, начальник відділу молодіжної політики Департаменту молоді та спорту КМДА

Підтримка молоді та спорту є одним із пріоритетів київської влади. Навіть за складної економічної ситуації у столиці не скорочували фінансування цих напрямків, наголосила Леся Яремійчук, начальник відділу молодіжної політики Департаменту молоді та спорту КМДА.
«У Києві діє 90 ДЮСШ. З наступного року ми плануємо разом із громадським сектором та федераціями переформатувати їхню роботу, вдосконалити. Бо тих видатків, які місто передбачає на молодіжну політику недостатньо для того, щоб будувати великі спортивні об’єкти. Хоча, і нині у столиці споруджуються нові фізкультурно-оздоровчі комплекси», - розповіла Леся Яремійчук. Вона підкреслила, що на наступний рік в бюджеті хочуть закласти більше коштів на спорт, щоб діти могли займатися у безплатних гуртках і секціях. 

На її думку, сьогодні у місті не вистачає молодіжних центрів. Цю роль могли б виконувати підліткові клуби за місцем проживання, яких у Києві 169, але нині вони часто працюють не за призначенням. Проблема в тому, що вони знаходяться у підпорядкуванні різним структурам - Департаментам культури, освіти, служби у правах дітей. Фактично фінансуються за програмою "Молодь і спорт столиці", але профільний департамент не має інструментів, як на них вплинути. В перспективі це могли б бути не просто гуртки, а сучасні хаби.

Серед успішних кейсів Леся Яремійчук назвала проєкти Громадського бюджету, завдяки яким у столиці створено декілька хабів. На її думку, зараз необхідно внести зміни у законодавство для того, щоб департамент міг придбати засоби для їхнього розвитку.

Ще одним аспектом діяльності Департаменту є взаємодія з активістами, інститутами громадянського суспільства, проведення конкурсу міських проєктів для громадських організацій. Зокрема, спростили процедуру для громадських організацій для отримання фінансування невеликих (вартістю до 100 тисяч гривень) проєктів і фестивалів, коли для ГО потрібен досвід роботи від півроку. Тож, коли молоді люди хочуть провести якийсь захід чи фестиваль, можуть звернутися у Департамент, де їх проконсультують і можуть включити проєкт до календарного плану. Цього року було підтримано 35 заявок, на наступний подано вже 57. 

"Наша позиція - не приймати жодного рішення без молоді та реалізовувати цікаві проєкти. Щоб молоді люди голосуванням визначали, на що варто спрямовувати бюджетні кошти" - зазначила Леся Яремійчук.

Також у планах на наступний рік вдосконалити та трансформувати роботу Київського молодіжного центру, який займається профорієнтацією молоді. У столиці існує потреба в потужному молодіжному центрі, який би вирішував запити молоді. Для цього залучать Українську академію лідерства та інші молодіжні громадські організації. Покращити комунікацію із молоддю хочуть і завдяки Студентськомупарламенту, роботу якого планують відновити при міській владі.А завдяки співпраці із ООН запустять платформу, яка допоможедізнатися «Індекс благополуччя молоді», за допомогою опитувань визначить існуючі потреби молоді у столиці та чого конкретно не їм вистачає. 

Сьогодні змінюють школу, а завтра - країну

Володимир Москаленко, начальник відділу вищої освіти, прогнозування та аналізу цільових програм Департаменту освіти КМДА 

Володимир Москаленко, начальник відділу вищої освіти, прогнозування та аналізу цільових програм Департаменту освіти КМДА розповів, як гуртуючи школярів довкола успішних проєктів можна виховувати свідомих громадян і навіть показати інструменти, як керувати країною.

«Коли говоримо про активність молоді у житті міста, насамперед хочу нагадати про учнівське самоврядування. У нас понад 400 учнівських рад в школах, що формують районні ради старшокласників, які, у свою чергу, утворюють Київську міську раду старшокласників. 10 президентів районних рад, які ініціюють важливі проєкти, змінюють місто», - розповів Володимир Москаленко.

Для того, щоб учні розуміли механізми, як впливати на життя міста, а дорослі знали, що необхідно молоді створено проєкт «Ми – партнери: Київська міська влада та Київська міська рада старшокласників». В його рамках учнівська молодь зустрічається із заступниками голови КМДА, представниками департаментів.
Коли навесні в Україні запровадили жорсткий карантин, у столиці школярі відповіли «Все буде Добре! ОК!». Цей флешмоб підкорив не лише сторінки на Facebook, а й серця освітян, дітей та їхніх батьків. Лише за 20 днів роботи проєкту учасники спільноти створили понад 3000 постів, наповнених порадами, лайфхаками, креативом, творчістю, любов'ю та підтримкою. Цікавим також є ще й те, що він «вийшов» за межі міста та отримав підтримку учнів з інших регіонів України.

Ще один успішний кейс - Київський дитячо-юнацький форум «М18: Ми можемо більше».  Ідею цього проєкту запозичили з Німеччини, де він проводиться з 2002 року. У 2015 році це були "Вибори м18" -  гра-імітація виборчого процесу, де молодь навчали розбиратися в особливостях політики та механізмі впливу на життя міста. З  2016 проходить форум, щозалучає молодь до діалогу з депутатами. Цьогоріч, він був уже 5-й, через карантин проводився онлайн. У цьому була і перевага, бо участь могли взяти не тільки кияни, а й школярі з усієї України, тож зареєструвалося понад 5 тисяч учасників. На форумі обговорювали різні теми: від навколишнього середовища до політики 

«У рамках М18 є мініпроєкт «Якби мером був я», де учні могли запропонувати свою ідею і пройти усі щаблі до її реалізації. Подивитися, як взаємодіяти з владою, громадськими організаціями, побудувати  командою, щоб задум був успішним. Тож підлітки навчаються, як сьогодні змінюючи школу можна завтра змінити цілу країну, - наголосив Володимир Москаленко.

Бути прикладом та будувати відносини

Костянтин Плоский, заступник директора фундації польсько-української співпраці ПАУСІ

Важливо не просто створювати гарні програми, а будувати відносини з молоддю,- вважає Костянтин Плоский, заступник директора фундації польсько-української співпраці ПАУСІ, проєкти якої спрямовані на виховання лідерства. 

"Завдання кожного покоління - передати свою віру: про місто, як ми живемо разом, як все має працювати. Зараз мало говорять про співпрацю і солідарність, а це фундаментальні речі, на яких будується спільне життя. Щоб ми не казали,  молодь дивиться на нас, наші вчинки та дії - як живемо, як облаштовуємо місто. Як казав Ганді "Моє життя - моє послання", - каже він. 

На думку Костянтина Плоского, аби побудувати відносини з молоддю, варто вести діалог, не говорити, що вони повинні брати участь у тому, що ми вважаємо важливим. А обговорювати їх очікування, страхи, що хочуть змінити, - і підказувати, як це зробити.

Для молодіжних центрів потрібна інклюзивна атмосфера 

Керівниця Асоціації молодіжних центрів України Олена Подобєд-Франківська

У роботі з молоддю важливий не результат, а процес. І це – процес спілкування, вважає керівниця Асоціації молодіжних центрів України Олена Подобєд-Франківська.

"Головна ознака молодіжних центрів – інклюзивна атмосфера, коли кожна молода людина відчуває свою приналежність до цього простору. Їмне страшно прийти до нього після роботи чи навчання. У Києві працює багато клубів за місцем проживання, які могли б стати такими осередками. Але цемають бути простори, які формується разом з молоддю. І де не треба записуватися на певний час і гурток. Під час карантину молоді люди змушені багато часу проводити вдома, де не всі мають свій куточок, що дуже особливо важливо підліткам. Молодіжні центри дають їм такий прихисток, якого часто так бракує", - звернула увагу вона.
За словами пані Олени, сьогодні роль таких просторів часто відіграють ТРЦ. Бо там тепло, світло, безпечно, грає музика і є безкоштовний вай фай. Це той базис, який повинен пропонувати молодіжний центр.  А окрім того, він покликаний давати так звані софт скіллс - навчання, від англійської  мови до громадянської освіти. І якщо молода людина приходить у відкритий простір, де відбуваються курси чи презентація ініціативи, вона може просто послухати або навіть приєднатися. Важливо, щоб такі простори працювали у зручний час -- не до 19.00, а принаймні до 21.00 - 22.00, мали зонування, зокрема тихі кутки та кімнати. 

У Києві молодіжних осередків бракує, адже на 1 тисячу молодих киян має працювати принаймніодин центр. Навіть вісім найбільших громадських молодіжних організацій, які об'єдналися в Асоціацію, мають лише один такий простір з 4 кімнатами, на вулиці Пестеля. Пані Олена згадала про громадський хаб «VCentri», який у березні цього року відкрив Департамент суспільної комунікації КМДА. Попри те, що простір націлений на комунікацію у сфері міських політик, він є сучасним і має яскравий вигляд, чим приваблює молодих людей.

"Пласту" бракує приміщень для занять

Юрій Юзич, голова наглядової ради Національної скаутської організації України «Пласт»

На темі інфраструктурної підтримки наголошував й Юрій Юзич, голова наглядової ради Національної скаутської організації України «Пласт». У Києві є другим після Львову осередок пласту в світі, в якому нараховується 1,5 тисячі волонтерів і дітей. Попри те, що «Пласт» є найбільшою молодіжною організацією в Україні та Києві, організація довгий час не мала жодного комунального приміщення, де б могли займатися діти, – лише два орендованих. Завдяки міському конкурсу проєктів «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада» від Департаменту суспільних комунікацій КМДА, "Пласт" отримав гроші хоча б на базовий ремонт приміщення на Виноградарі.

"Нас тримають разом дві речі: цінності «Пласту» , це україномовне середовище, етика на християнських засадах, які ми формулюємо як "Вірність Богу і Україні", цінність служіння і лицарського кодексу, а також наші виховники. У Києві є понад 100 волонтерів, які щотижнево проводять заняття з дітьми. Найскладніше з дітьми 6-12 років, вони вибагливіші, треба готуватися. Крім того, маємо велику кількість охочих вступити та обмаль виховників, існуючі рої переповнені, 500 дітей в черзі. А нам доводиться витрачати час на пошук ресурсів на інституційної підтримки, пошук приміщень та їхній ремонт, донорів. Хотілося б не займатися лише виживанням. І щоб молодь у легкій і доступний спосіб отримувала підтримку, якої потребує", - підкреслив Юрій Юзич.

Молодь потребує середовище однодумців

Керівниця Київського осередку Української академії лідерства (УАЛ) Катерина Ганус

На Форумі звучали запитання: як залучати молодь до громадського життя і що робити, щоб вона не лишала країну.На це відповіла керівниця Київського осередку Української академії лідерства (УАЛ) Катерина Ганус.

"З мого досвіду – а я працюю в Академії вже 4 роки – можу сказати, що молоді потрібне середовище, спільнота однодумців, де вони можуть знайти підтримку та команду, з якою можна втілити свої ідеї. УАЛ має 10-місячну навчальну програму для випускників шкіл з усієї країни, на якому ми можемо це середовище забезпечити". 

Пані Катерина озвучила два найголовніші запити до влади. Перший – це більш системна стратегічна співпрацяі постійний діалог з молоддю. Це обмін інформацією, зворотний зв'язок, залучення, збирання ідей молоді та відгуків. Друге – це інфраструктурна підтримка інститутів громадського суспільства.
Вона навела приклади успішних проєктів, які проводилися та плануються надалі у столиці. Це ДоброДвіж - марафон добрих справ для допомоги іншим  в час коронакизи. Вперше захід провели у квітні, за його час було зроблено 1200 добрих справ. Наступний марафон планується у травня 2021 року.  
Також навчальний курс для лідерів шкільного самоврядування "Знайомтесь, це проєкт", втілений за підтримки Департаменту суспільних комунікацій. На тримісячному курсі учасники вчилися реалізовувати власні ідеї. 

Молоді науковці готові допомагати місту

Олеся Ващук, голова Ради молодих вчених при МОН України/nupp.edu.ua

Потенціалом для успішного розвитку столиці є наукова молодь, впевнена Олеся Ващук, голова Ради молодих вчених при МОН України. Адже у Києві їх найбільше. Їх переваги - новітні інноваційні дослідження, творча уява, патріотичні ідеали та енергія, інтелектуальна сила, - все це є ресурсом. Актуальним, на її думку, є залучення молодих вчених до роботи виборних та дорадчих органів виконавчої влади, постійних комісій Київради, профільних рад, використання наукових доробок, винаходів та інновацій у містобудуванні. 

Одним з варіантів співпраці може бути Офіс вчених - майданчик для науковців, влади та донорів. Він має на меті заохотити науковцівпрацювати над власними розробками та просувати їх, переконати донорів інвестувати у них кошти. 
"Молоді вчені готові впроваджувати свої напрацювання. Мають завершені результати наукових досліджень, але немає де перевірити їх практично. Таким майданчиком для апробації і впровадження розробок може бути Київ", - зауважила Олеся Ващук. 

Враховувати думку та навчити реалізовувати власні ідеї

Олексій Коваленко, національний експерт Ради Європи в Україні, голова ГО “Форум розвитку громадянського суспільства”

Про виклики цього і наступного року розповів Олексій Коваленко, національний експерт Ради Європи в Україні, голова ГО “Форум розвитку громадянського суспільства”.
Серед них: глобалізація (є країни з кращими умовами і стандартами життя, тому нам важливо створити  такі умови, щоб молодь була залучена в соціальні процеси і життя, розуміла, що її думка і потреби враховані),  пандеміі, а також те, що класичні інструменти демократії не працюють, особливо в контексті молоді. Молоді не цікаво, вона не відчуває себе частиною суспільства, навпаки, відчуває, що нею хочуть скористатися як інструментом для досягнення цілі

"Зараз оновлюються регіональні і національні стратегії, в тому числі й стратегія розвитку міста Києва. В ці процеси повинні були включені і молоді люди. Це означає, що в кожній галузі та всіх документах мають враховуватися потреби і запити молоді, для цього варто залучати їх до комісій Київради, засідань робочих груп КМДА в якості дорадчих органів", - вважає Олексій Коваленко. 

На його думку, що виховати свідому, активну і вмотивовану молоду людину, яка буде брати участь у розвитку своєї громади, варто на практиці навчати її, як подолати проблему та реалізувати ідею, яким інструментом впливу на владу краще скористатися, щоб досягти ефективного результату.  

Як успішний кейс Олексій Коваленко назвав пілотні проєкти Шкільного громадського бюджету, які були реалізовані в Тернополі Кролевці та Вінниці. В його рамках діти пропонували власні ідеї, шукали шляхи їх реалізації.  За результатом  92% учнів шкіл-учасниць почали включатися в цей процес.

Підсумовуючи, головними завданнями у роботі з молоддю є створення мережі молодіжних центрів, побудова якісної комунікації, визначення потреб, залучення молоді до процесу прийняття рішень та практичне навчання ефективним інструментам реалізації своїх ідей.

Фото Олексія Іванова

Нагадаємо, на третій зустрічі форуму учасники ділилися досвідом, яккияни можуть впливати на владу та змінювати місто на краще

Підготували Марія Катаєва, Наталка Марків, Ольга Косова