Як кияни можуть впливати на владу та змінювати місто на краще

Учасники дискусії обговорювали, як формальні та неформальні інструменти громадської участі допомагають громадянам досягати бажаного результату
Учасники дискусії обговорювали, як формальні та неформальні інструменти громадської участі допомагають громадянам досягати бажаного результату

1 грудня пройшла третя зустріч в рамках щорічного Київського Форуму організацій громадянського суспільства за темою: "Неформалізовані інструменти громадської участі у сучасності", організована Департаментом суспільних комунікацій КМДА. Учасники обговорювали, як формальні та неформальні інструменти громадської участі допомагають громадянам досягати бажаного результату.

Інформаційні кампанії в соціальних мережах

Громадський активіст Євген Сачик розповів, як можна використовувати Фейсбук для проведення інформаційних кампаній. Як приклад він навів боротьбу за сквер на Калнишевського, що розташований на Оболоні. Цю зелену ділянку, затиснуту між кількома житловими комплексами, не дають забудувати активісти. Надалі небайдужі кияни прагнуть створити тут сквер.

Громадський активіст Євген Сачик

«У нас є спільнота «Сквер на Кальнишевського». Там ми регулярно публікуємо новини та використовуємо відповідний хештег #сквер_на_калнишевського, - зазначив Євген Сачик. - Цієї осені у дописах «тегали» місцевих депутатів і комунальні підприємства, а також на їх сторінках залишали наш хештег. Біля майбутнього скверу встановили банер із цим хештегом. Ми намагалися поширювати цю інформацію по Мінському масиву та Оболонському району, там нас добре знають».

Задля успіху громадської ініціативи, за його словами, спочатку треба озвучити ідею на загал. Визначитися - чи потрібно це  іншим людям. Зробити опитування в соціальних мережах і месенджерах, щоб зрозуміти, чи знайде ця ідея відгук, чи підтримують її люди.  

Телеканал як засіб впливу

За словами головного редактора телеканалу «Київ» Максима Прокопенка, комунальний телеканал «Київ» є частиною міського сервісу, інтегрується в процес та бере в ньому активну участь. Зокрема, киянам допомагає вирішувати проблеми програма «Вартові столиці», яка працює під девізом «є проблема, люди бідкаються, місто працює». 

Головний редактор телеканалу «Київ» Максим Прокопенко

 «Як приклад наведу кілька кейсів. У будинку  на Героїв Дніпра протікала покрівля. Можливо, її б полагодили за рік. Нам вдалося пришвидшити процес, - зазначив він. - Коли виїжджає журналіст, спілкується з представниками керуючої компанії чи ЖЕКу, місто звертає увагу на проблему і починає ремонтні роботи. Так само сталося з будинком на Теліги, 41, де під час ремонту теплотраси пошкодили сходи.  Коли ми приїхали та показали проблему, їх одразу полагодили».

Максим Прокопенко впевнений, що люди погано поінформовані, хто за що відповідає, тому головна мета – розказати це. Також він нагадав про контактний центр  Києва  15-51, куди потрібно телефонувати з проблемними питаннями. 

Об’єднання українців перемогло російську пропаганду

Про кампанію, яка сприяла поверненню Віталія Марківа, якого в Італії засудили до 24 років ув’язнення в Італії через нібито вбивство італійського журналіста, розповів Дмитро Жмайло, співкоординатор громадської кампанії #FreeMarkiv.

Дмитро Жмайло, співкоординатор громадської кампанії #FreeMarkiv

«Коли Марківа затримали 30 червня 2017 року, було дуже мало інформації. До справи взялися місцеві українці, бо до того всі матеріали були просякнуті російською пропагандою. Уряд фігурував як фашистський, який захопив владу, - зазначив він. -  Громадськості вдалося привернути до цього увагу, акції українців пройшли по всьому світу, Америці, Канаді, Австралії. Таким чином  навіть офіційні державні органи в Україні почали приділяти особливу увагу цій справі, взяли під контроль. Так, 14 жовтня, на День захисника України, МВС і МЗС підтримали справу громадськості, зокрема банерами. Повернення Марківа - важлива перемога для України. Російська пропаганда і вся  спецоперація мала показати, що наша війна проти російської агресії на сході України нелегітимна, так само  як і влада, яка прийшла після Революції Гідності.  Зараз Віталій Марків проходить спецперевірку як людина, яка була в полоні. Він матиме високу посаду в батальйоні Нацгвардії Кульчицького, намагається повернутися до нормального життя.  Нашій команді вдалося об’єднати громадськість, і зараз думаємо над наступними кейсами, які будемо реалізовувати».

Він звернув увагу на необхідність поєднувати формальні та неформальні інструменти громадської участі: робити флешмоби, публікації в соціальних мережах, акції, і водночас вести листування з органами влади, використовуючи офіційні канали комунікації. 

«ЗупиниЛося»: резонансні пости у соцмережах і заяви у поліцію

Випуски «ЗупиниЛося» у ютубі збирають сотні тисяч переглядів, десятки коментарів та викликають жваві дискусії у Фейсбуці. Засновник громадської ініціативи «ЗупиниЛося» Костянтин Андріюк розповів, як кияни на практиці можуть змінювати місто завдяки розголосу і соцмережам. 

Засновник громадської ініціативи «ЗупиниЛося» Костянтин Андріюк

«Приклад з паркуванням на перехресті вулиць Васильківській та Саксаганського. Там чоловік примудрився витягнути один стовпчик, і запускав автівки на тротуар. Через тиждень після публікації про цей випадок, Київавтодор нам у коментарях запостив фото, що на тій вулиці оновили стовпчики», - звернув увагу Костянтин Андріюк. Він зауважив, що інколи достатньо тегнути у Фейсбуці районну адміністрацію, щоб без усіляких звернень з’явилися стовпчики на вулицях, де роками не могли вирішити проблему із незаконною парковкою. 

Водночас засновник ініціативи «ЗупиниЛося» наголошує, що кияни мають бути готові відстоювати свої права, і писати заяви у поліцію, а не тільки нарікати у соцмережах. Як приклад навів резонансну історію жінки, яка зробила зауваження водію, який розвернувся через подвійну смугу. Це було влітку, вікна в авто були відкриті, тож чоловік плюнув у неї. Обурена киянка, сфотографувала хама, зробила про це пост у Фейсбуці та подала заяву у поліцію. Цей випадок мав такий резонанс у соцмережах, що патрульна поліція розшукала чоловіка наступного дня. Можливо, штраф і незначний за адмінпорушення, але дуже важливий сам факт покарання. Для жінки, та й багатьох киян – це був приклад, що можна досягнути справедливості.

Українці готові долучатися голосами і грошима

За словами Ірини Соловей,  президентки громадської організації Garage Gang та співзасновниці платформи соціальних інновацій Велика Ідея, кожен канал комунікації  привносить свою цінність, формує інформаційний простір. Головна мета всіх каналів: синхронізувати картинку дійсності та скоординувати конкретні дії. І до кожного прикладу варто обирати найбільш доречний канал. 

Ірина Соловей,  президентка ГО Garage Gang та співзасновниці платформи соціальних інновацій Велика Ідея

«Роль громадянського суспільства значно зросла після Революції Гідності, сьогодні все більше людей готові ставати співтворцями та рушіями змін, - вважає вона. - Технології дозволяють долучатися грошима, через краудфандингові кампанії та голосами, зокрема через громадський бюджет. Лише на Спільнокошті за 7 років 50 тисяч українців зафондували проєкти на мільйон доларів». 

Вона розповіла, що залученість у роботі з містами варто розглядати в розрізі різних капіталів: креативного (таланти, ідеї), культурного (пам'ять, уява), людського (навички, знання), соціального (довіра), інфраструктурного або інституційного (якість середовища, корупція, суди, освіта). Вони мають вплив на економіку та здатні приваблювати людей. 

Для того, щоб побудувати спільну дію, необхідно знайти спільну мову, однаково трактувати інформацію.  Також, як зазначила Ірина Соловей, мотивацією людей долучатися в проєкті є зворотний зв'язок ініціаторів, їх відкритість і готовність показати, як участь інших впливає на результат.  Адже для людей важливо мати вплив.

Фестиваль як інструмент культурної дипломатії 

Як підкреслив куратор фестивалю «Anne de Kiev Fest» Федір Баландін, завдяки образу доньки Ярослава Мудрого і королеви Франції Анни, вже 6 років поглиблюється розвиток не лише зовнішньої політики Києва, а й всієї України. 

Куратор фестивалю «Anne de Kiev Fest» Федір Баландін

«У рамках проєкту «Шлях королеви» ми ставимо пам’ятники Анни Київської у великих містах Європи – тим шляхом, яким вона їхала від Києва до Парижа, - зазначив Федір Баландін. - Перший пам’ятник поставили у столиці, на Львівській площі, потім у польському Кракові, французькій Тулузі, бельгійському Арлоні. Наступні відкриються у Празі і Мюнхені, а ще один пам'ятник вже переданий Парижу».

Федір Баландін також розповів про троянду «Анна Київська», яку висаджують на територіях посольств країн, що розташовані у Києві, а також у містах-побратимах Києва.

«Фестиваль «Anne de Kiev Fest» протидіє «крадіжці» наших історичних персонажів. Ми вчасно «відтягли» Анну від імперського міфу і зберегли її для України. Тепер ні у кого в Європі не виникає сумніву, частиною історії якої країни вона є», - підкреслив спікер.

Загалом експерти вважають, що необхідно поєднувати формальні та неформальні інструменти громадської участі. Найдієвіше спочатку звернутися до офіційних органів. У випадку, якщо це не спрацює, описати ситуацію в соціальних мережах, зазначивши, що відповіли офіційно. Широкий розголос гарантує, що на ситуацію зрештою відреагують.   

Четверта зустріч Форуму на тему «Молодь як ключ до успішного розвитку столиці» відбудеться 3 грудня о 14.30  Дивіться трансляцію на YouTube каналі Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Підготували Марія Катаєва, Ольга Косова, Наталка Марків