Спадщина Омельченка: що з’явилося у столиці за дві каденції на посаді міського голови

Олександр Омельченко — людина-епоха української столиці. Фото: Борис Корпусенко
Олександр Омельченко — людина-епоха української столиці. Фото: Борис Корпусенко

29 листопада у Києві прощалися з колишнім очільником столиці Олександром Омельченком — головою фракції «Єдність» у Київраді, головою КМДА (1995-2006 рр.), мером столиці (1999-2006 рр.), який пішов з життя у віці 83 років від ускладнень коронавірусу.

З ім’ям Олександра Омельченка пов’язана ціла епоха в історії Києва. Він мав репутацію міцного господарника та користувався неабияким авторитетом серед колег та високопосадовців. За часи його роботи на посаді Київського міського голови українська столиця переживала яскравий період розбудови та розвитку.

Олександр Омельченко під час засідання Київради. Фото: Борис Корусенко

«Вечірній Київ» згадує найбільші досягнення Олександра Омельченка, які й сьогодні мають великий вплив на життя багатьох киян.

Відбудова культових споруд та шедеврів архітектури

Михайлівський Золотоверхий Собор. Фото: Борис Корпусенко
Успенський собор-головна Святиня Лаври. Фото: Борис Корпусенко

Під керівництвом Сан Санича, як його називали колеги та друзі, Київ змінився. Були відроджені знакові будівлі, які сьогодні є візитівками не тільки столиці, а й України. Особливу увагу мер приділив відновленню втрачених за радянський час визначних культових споруд. За його першу каденцію були відреставровані: Церква на Аскольдовій Могилі та Пантелеймонівський собор у Феофанії.

Відновлена церква Богородиці Пирогощі. Фото: Борис Корпусенко

Були відбудовані: Церква Богородиці Пирогощі — найстарший храм Подолу, відтворений в архітектурних формах давньоруських храмів (1997-98), Михайлівський Золотоверхий Собор (1997-98), Успенський собор Києво-Печерської Лаври, зруйнований під час війни (2000) та Церква Різдва Христового на Поштовій Площі, де відспівували Тараса Шевченка (2003-2004).

Освячення Михайлівського Золотоверхого. Фото: Національна спілка фотохудожників України
Олександр Омельченко та Патріарх Філарет на освяченні святині у 1998 році. Фото: Національна спілка фотохудожників України

Також був закладений камінь на відновлення Микільського військового собору — унікальної святині, збудованої на кошти Івана Мазепи. Розроблялися проєкти відбудови Стрітенської церкви та Десятинної церкви, які так і не вдалося реалізувати.

Серед інших, збудованих за часів Омельченка, святинь є каплиця Миколи Чудотворця на воді, Преображенський собор на Теремках, Храм Різдва Христового на Оболоні.

Каплиця Святого Миколая на воді. Фото з відкритих джерел

Також він здійснив неабиякий внесок у реконструкцію будівлі Національної філармонії у 1996 році. Іншим важливим досягнення щодо порятунку пам’яток були реставраційні роботи та відновлення інтер’єрів у Будинку з Химерами — видатного творіння архітектора Владислава Городецького.

Залізничний вокзал та Київ — Південний

Київ Південний — новий залізничний вокзал столиці. Фото з відкритих джерел

2001 року була проведена реконструкція Центрального вокзалу, в рекордні терміни (за 6 місяців) та був збудований Південний вокзал, який з’єднаний з Центральним вокзалом пішохідним переходом (конкорсом), що проходить над коліями. Відкриття Південного вокзалу мало розвантажити пасажиропотік Центрального залізничного вокзалу.

Південний вокзал став однією з нових візиток Києва. Як і храм Святого Георгія Переможця, який було збудовано лише за 72 дні. Святиня вважається головним Собором Залізничників України.

Відкриття нових станцій столичного метрополітену

За 2 каденції Олександра Омельченка столична підземка збільшилася на 8 станцій. Фото: Борис Корпусенко

За 2 каденції на посаді Київського міського Голови Олександр Омельченко відкрив 8 станцій метро: Лук’янівську (1996), Печерську (1997), Дорогожичі (2000), Житомирську та Академмістечко (2003), Сирець (2004), Бориспільську (2005), Вирлицю (2006).

Також за часів Олександра Омельченка було відкрито другий вихід станції метро «Дарниця».

Фото: Борис Корпусенко

Цікавим фактом з життя столиці часів Сан Санича є те, що через рік після відкриття станції «Лук’янівська» у будівлі відкрився перший у Києві МакДональдз. Черги на відвідування закладу на той час побили усі рекорди.

Оболонська набережна та нова забудова мікрорайону

Улюблене місце для прогулянок багатьох киян почали облаштовувати на початку 2000-х років. Водночас починає з’являтися містечко з котеджів, нова висотна забудова, яка сформувала архітектурне обличчя місцевості та пішохідна зона вздовж Дніпра, яку прикрашає алея зі скульптур, ковані ліхтарі та лавочки.

За проєктування набережної творчий колектив нагороджений Державною премією України в галузі архітектури у 2003 році.

Музей води

Музей води. Фото з відкритих джерел

Водно — інформаційний центр, або Музей води, відкрили у 2003 році. Його розмістили у найстарішій у Києві водонапірній вежі, яка знаходилася у досить занедбаному стані. Проєкт музею створений спільно з данськими майстрами. Музей води став одним із перших сучасних музеїв нашого міста та не втрачає популярності серед відвідувачів по сьогоднішній день. Особливо його полюбляють дітлахи та молодь.

Також, у каденцію Олександра Омельченка було створено експозицію «Київ у мініатюрі» у Гідропарку та відновлено музей «Київська фортеця».

Новий Ляльковий театр

Ляльковий театр. Фото: Борис Корпусенко

Нова споруда для одного із найстаріших в Україні лялькових театрів була збудована у 2005 році. Будівля, що має образ казкового палацу з перших днів підкорила серця киян та неодноразово визнавалася однією із найкрасивіших будівель нашого міста. Синагогу Бродського, де за радянських часів розміщувався театр, повернули єврейській громаді для проведення богослужінь.

Вулиця Протасів Яр

Вулиця Протасів Яр. Фото з відкритих джерел.

На початку 2000-х вулицю було ґрунтовно реконструйовано — замість неширокої звивистої дороги прокладено швидкісну автомагістраль. Тоді ж було прокладено нову тролейбусну лінію №40, яку було урочисто відкрито, разом із реконструйованою вулицею, 23 серпня 2003 року.

Через Протасів Яр мешканці Солом’янки менш ніж за пів години можуть дістатися станцій метро Олімпійська, Палац Україна чи Палац Спорту.

Бювети

За часів Омельченка у столиці з’явилися бювети питної води. Фото: Борис Корпусенко

За ініціативи Олександра Омельченка були відкриті перші 17 артезіанських свердловин для прямої роздачі підземної води, тобто без будь-якої хімічної обробки. Глибина буріння таких свердловин від 90 до 340 метрів. Зараз у столиці таких бюветів 203.

Кияни охоче користуються водою зі столичних бюветів. Фото: Борис Корпусенко

Показники, за якими проводиться моніторинг якості артезіанської води (понад 70), були визначені з урахуванням гігієнічних вимог до питної води, що встановлені державними стандартами України.

Реконструкція Майдану Незалежності

Майдан Незалежності. Фото: КМДА

У 2001 році була проведена масштабна реконструкція Майдану Незалежності з нагоди 10 річниці Незалежності України. З’явилися нові пам’ятники, скульптури та фонтани.

У композиційному центрі площі було споруджено Монумент Незалежності. Це колона, яка увінчана фігурою Берегині з калиновою гілкою в руках. Висота монументу — 61 метр. Окремі елементи скульптури — калинова гілка, орнамент на одязі й стрічки вінка покриті золотом.

Реконструкція головної площі країни. Фото з відкритих джерел

Проте чимало киян і досі ностальгують за старим фонтаном-рулеткою. Неоднозначно сприйняли зведення Лядських воріт, які увінчує Архистратиг Михаїл — покровитель Києва, якого жартома називають Бетмен. Під площею збудували ТРЦ «Глобус».

Бессарабський квартал

Бесарабський квартал. Фото: Kan development

За часів Омельченка, у столиці почали споруджувати торгово-розважальні та кількість бізнес-центрів. У 2001 році у центральній частині міста з’явився ТЦ «Метроград», що тягнеться під землею від станції метро Площа Льва Толстого до самого Хрещатика. Одночасно відбувається реконструкція Бессарабського кварталу, що ознаменувалася будівництвом офісного центру Арена — Сіті.

Футбольний клуб «Арсенал»

Вболівальники ФК «Арсенал» Фото

У 2001 році Олександр Омельченко став ініціатором та засновником у столиці нового футбольного клубу. Однак, високого результату його підопічні не досягли, залишаючись у кращі свої роки лише у середині турнірної таблиці Чемпіонату України.

За каденцію мера Леоніда Черновецького фінансування клубу значно скоротилося. Клуб кілька разів змінював власників та мав досить трагічну долю… Повністю київський ФК «Арсенал» розформували у 2019 році.

В епоху Олександра Омельченка Київ переживав стрімкий розвиток, порівняно з радянськими часами. Фото:

Ще одним важливим досягненням Олександра Омельченка була підготовка та проведення на високому рівні Першого Євробачення у Києві у 2004. Олександр Омельченко беззаперечно впорався з поставленою метою майже бездоганно…

Нагадаємо, що у лютому цього року «Вечірній Київ» мав нагоду поспілкуватися з Олександром Омельченком, де він зазначив, що Центральна влада має зрозуміти, що шлях України до Європи лежить через Київ.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»