У лаврській дзвіниці презентують унікальний перформанс, створений на основі давнього рукопису

У перформансі обіцяють музику та спів, наближені до 18 століття. Фото надане організаторами
У перформансі обіцяють музику та спів, наближені до 18 століття. Фото надане організаторами

15 і 16 жовтня у Великій лаврській дзвіниці відбудеться прем’єра сучасного театрально-музичного перформансу «Вертеп. Необарокова містерія». Він створений на основі дослідження рукопису 18 століття.

Вокалісти та перформери дослідили унікальний рукопис найдавнішого із збережених в Україні Галаганівського (Сокиринського) вертепу 18 століття. Його у 1770 році київські бурсаки подарували заможній родині Галаганів. У перформансі обіцяють музику та спів, максимально наближені до тієї історичної доби. Так, як це прописано у давніх нотах і текстах. Особливої барокової атмосфери додаватиме акомпанемент клавесину — популярного інструменту у 18 столітті.

«Це — зразок тяглості культурної традиції та наш зв’язок із Європою. Цим проєктом ми нагадуємо, що у 18ст українська культура була в єдиному європейському середовищі, була нероздільною із тодішніми передовими тенденціями в мистецтві, філософії, освіті», — розповідає режисер Богдан Поліщук.

Рукопис датується 1770 роком. Фото надане організаторами

Сокиринський, він же Галаганівський вертеп вважається найдавнішим із збережених. Рукопис датується 1770 роком. На різдвяні свята спудеї Києво-Могилянського колегіуму завітали у гості до родини Галаганів, у село Сокиринці. Господарі проявили таку щедрість до колядників, що ті подарували їм ляльковий будиночок вертепу, ноти і тексти. Рукопис сьогодні зберігається у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.

Вертеп — старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні й світські (переважно жартівливі та іронічні) п’єси.

Ляльковий будиночок вертепу. Фото надане організаторами

Український вертепний театр мав чітко визначених персонажів. Їхня кількість сягала до сорока героїв. Були постійні персонажі, які заселяли другий поверх, де відбувалася духовна частина. Серед них — Царі-Волхви, Ірод, Чорт, Рахіль, Смерть. Дійові особи першого поверху змінювалися залежно від часу, соціально-побутових настроїв, а також місцевості, де вертепники давали виставу. Серед них були: Пастухи, Баба з Дідом, Парубок та Дівка, Паламар, Офіцер, Солдат-москаль, Шинкар, Лях, Циган, Чорт та інші. Головним позитивним героєм був Запорожець — як втілення переможця. Його лялька в Сокиринському вертепі — найбільша (32 см). У постановці відтворюють всіх героїв, представлених у рукописі, силами чотирьох вокалістів-перформерів: Надії Купчинської, Люби Тітаренко, Руслана Кірша та Олексія Фіщука.

Умовно вертеп можна поділити на дві частини. У першій, духовній, йдеться про народження Ісуса Христа. Друга — побутова, з жартами. Автентичну вертепну скриню не використовуватимуть. Зала Великої лаврської дзвіниці перетвориться на вертепний будиночок, а актори-перформери — на ляльок, якими керує вертепник.

Рукопис Сокиринського вертепу розшифровувала дослідниця, кандидат мистецтвознавства Євгенія Ігнатенко.

«Що таке різдвяний вертеп сьогодні знає, мабуть, кожен українець. Це дійство можна побачити на свята наживо, по телебаченню, на YouTube… Але далеко не всі українці знають його як історичний феномен», — зазначила вона. — Надзвичайно важливо, щоб стародавня вертепна драма оживляла нашу національну пам’ять, а історія, в тому числі музична, стала частиною нашого сьогодення».

Попри автентичне звучання буде змінене традиційне камерне дійство, що раніше існувало у форматі мініатюрного театру ляльок. Його трансформовано на масштабну сучасну подію у просторі Великої лаврської дзвіниці.

Всіх героїв рукопису відтворюють чотири виконавці. Фото надане організаторами

Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду.

Режисер: Богдан Поліщук
Виконавці: Надія Купчинська, Любов Тітаренко, Руслан Кірш, Олексій Фіщук
Сценограф: Олена Поліщук

Прем’єра музичного перформансу «Вертеп. Необарокова містерія» відбудеться 15 і 16 жовтня. Потрапити на виставу може обмежена кількість глядачів. Для цього треба взяти участь у розіграші, що проводиться на сторінці проєкту. Організатори обіцяють повторити перформанс взимку.

На території Києво-Печерської Лаври тривають цікаві експозиції. До 970-річчя заснування Києво-Печерського монастиря Скарбниця Національного музею історії України презентувала виставку «Дорогоцінні вклади XVII–XIX ст. із зібрання Національного музею історії України».

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»