Українське вугілля і бразильський кварц: у столиці відкрили «Кристалічну стіну плачу»
На території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відкрили меморіальний об’єкт, який стане частиною першої черги майбутнього Меморіалу Голокосту.
Вчора, 6 жовтня, під час церемонії вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру, за участю Президента України Володимира Зеленського та президентів Німеччини й Ізраїлю, в урочищі відкрили «Кристалічну стіну плачу».
Довжина стіни досягає 40 метрів, а висота — 3 метрів, що робить її одним із найбільших у Європі арт-об’єктів, збудованих протягом останнього десятиліття. В інсталяції використане українське вугілля антрацит і кварц із Бразилії, які символізують енергію.
Кристали кварцу згруповані по три й розташовані на різній висоті: на рівні голови, серця та живота людини. Відвідувачі можуть торкатися стіни, аби відчути енергію кристалів. Одночасно біля об’єкта мають змогу знаходитись до 40 людей різного зросту та віку.
Цей меморіальний об’єкт є творінням всесвітньо відомої художниці-концептуалістки Марини Абрамович. Спеціально для початку робіт Абрамович приїхала з Нью-Йорка до Києва.
Художниця зазначила, що під час відвідин Бабиного Яру відчувала неймовірні емоції й великий сум, міркувала не лише про те, що сталося з історичного погляду, але й про нашу людську природу.
«Чому ми, люди, маємо бути дикими? Чому ми маємо вбивати, катувати? Чому ділимо людей на „нас“ і „їх“? Хто такі „вони“ і хто такі „ми“? Ми всі — люди. Але чому історія повторюється знову й знову? Коли ти йдеш до Бабиного Яру, починаєш уявляти тисячі й тисячі людей в одному місці та відчуваєш, ніби йдеш з ними, » — поділилася думками Марина Абрамович.
Також до кінця року в Бабиному Яру зведуть музейний простір «Курган», спроєктований архітектурною компанією SUB (Берлін). Об’єкт відтворюватиме історію розстрілів 29–30 вересня 1941 року за допомогою технології 3D-моделювання. Роботи зі спорудження вже тривають.
До 80-тої річниці трагедії у Бабиному Яру по всьому Києву триває проєкт під назвою «Один камінь, одне життя — 80 каменів спотикання для Києва». У різних районах столиці встановлюють меморіальні таблички, присвячені жертвам нацистського режиму або людям, яким вдалося врятуватися.
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»