У центральних районах Києва з’явилися нові камені спотикання
Кожна із цих меморіальних табличок присвячена жертвам нацистського режиму або людям, яким вдалося врятуватися.
У столиці триває проєкт «Один камінь, одне життя — 80 каменів спотикання для Києва», приурочений до 80-тої річниці трагедії у Бабиному Яру. Меморіальний «камень» метафорично уособлює «спотикання», аби перехожі зупинились на хвилинку і замислилися над долею конкретної людини.
Так, перший камінь встановили у четвер, 30 вересня, на вулиці Фролівській. Другий камінь розмістили наступного дня теж на Подолі, на вулиці Щекавицькій, 42, де проживала дівчинка Діна Левіна. Вона була однією з небагатьох киянок, яким вдалось врятуватися з Бабиного Яру. Діна стрибнула до яру раніше, ніж почалися розстріли, завдяки цьому їй вдалося вижити.
Наступним районом, де з’явилися камені, став Шевченківський. Перший камінь тут з’явився на території cередньої школи №25 ім. В. Г. Белінського, на вулиці Володимирській, 1. Він присвячений вчительці Рахіль Козирі, розстріляної у Бабиному Яру.
Рахіль Козира була затримана та розстріляна 29 вересня 1941 році у віці 44 років. Вона була матір’ю двох дітей, працювала вчителькою німецької та українських мов у школі №25.
Наступний камінь спотикання відкрили на вулиці Костельній, 9. Саме тут мешкав Василь Михайловський (1937-2020). Він був одним з небагатьох, хто вижив після розстрілів у Бабиному Яру.
Василь Михайловський був заступником голови Української асоціації тих, хто пережив Голокост і присвятив своє життя вивченню та збереженню пам’яті про Голокост. Як свідок, він говорив з багатьма молодими людьми в Україні та Німеччині, тому що йому було важливо свідчити про нацистський терор в окупованій Україні.
Два камені спотикання з’явився й на мапі Печерського району. Так, на вулиці архітектора Городецького, 1-3/11 заклали меморіальну табличку на честь Іди Цейтлін (Садовської). Вона закінчила Київську консерваторію за класом фортепіано.
30 вересня 1941 року йшла у Бабин Яр з майже дворічною донькою на руках, але відчула, що їх ведуть не просто у пункт сборів. Тоді їй вдалося передати доньку Ларису знайомій, яку випадково помітила за поліцейським кордоном. Доньку вона врятувала, але була вбита сама.
На вулиці Жилянській, 4 вшанували пам’ять загиблого Олександра Вишнякова, який був настоятелем Свято-Троїцького собору. Батюшка охрещував євреїв та видавав їм свідоцтва про хрещення на церковних бланках.
Йому вдалося врятувати від розстрілу багато єврейських родин, засвідчуючи перед німцями, що сім’ї хрещені в православ`ї. Камінь спотикання встановили біля Свято-Троїцької церкви, де він служив більшу частину свого життя.
Проєкт ініційований Українським центром вивчення історії Голокосту та Посольством Німеччини в Україні. Загалом в столиці планують встановити 80 таких каменів.
Нагадаємо, що сьогодні, 6 жовтня, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представить «Кристалічну стіну плачу» Марини Абрамович. На церемонії відкриття будуть президенти трьох країн — України, Німеччини та Ізраїлю.
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»