Богдан Вержбицький: «Професійний рівень „КІНОКО“ зростає з кожним роком»

Впродовж Фестивалю, «Вечірній Київ» вже спілкувався з Програмною директоркою «КІНОКО» — Анастасією Тихою.

У день заключних показів, ми зустрілися також з Президентом фестивалю — Богданом Вержбицьким, щоб дізнатися як змінився захід за цей рік та чим він запам’ятався шанувальникам сучасного кіномистецтва, організаційній команді та професіоналам.

-Богдане, «КІНОКО» вже четвертий рік поспіль збирає довкола себе чимало професіоналів та молодих талантів. Розкажіть, як відбувалася підготовка до заходів цього року?

-Цей рік виявився непростим для нашої команди, однак нам вдалося провести заходи із дотриманням карантинних обмежень часів пандемії. Ми спланували такий собі, гібридний формат фестивалю. На жаль, не змогли вмістити усіх бажаючих, але до перегляду окремих заходів долучали глядачів, яким цікава роль оператора у створенні візуальної мови та пластики зображення.

-Як змінилася програма Фестивалю, порівняно з попередніми роками?

-Дуже приємно спостерігати, як зростає професійний рівень конкурсантів. Цьогоріч у межах заходу ми вперше провели експериментальний конкурс рекламних відео, продовжили показ на екрані музичних кліпів — номінація, що успішно з’явилася на фестивалі минулого року.

Основний конкурс звичайно був студентський, з якого ми починали свій перший фестиваль. На жаль, не усі навчальні заклади, які займаються професійною підготовкою операторів, подали ту кількість робіт, яку ми очікували…

Програма фестивалю була дуже насиченою. Ми мали величезну кількість різноманітних творчих дискусій, майстер-класів, презентації технічних новинок за участі провідних компаній України. Більшість з них є у вільному доступі на нашій сторінці у соціальних мережах та на освітньому порталі, зараз вони набирають гарні перегляди серед користувачів. Сподіваюся, що вони і в майбутньому залишаться актуальними та корисними не лише для наших студентів, але і ширшій глядацькій аудиторії.

— Розкажіть, будь ласка, про нові номінації програми фестивалю?

— Минулого року номінація «Музичні кліпи» була популярною, тому цього року ми її дещо удосконалили та розширили, також з’явилася нова номінація — «Реклама». Цей жанр є досить цікавим та складним, бо іноді важко оцінити роботу оператора, яка залишається в тіні багатьох технічних спецефектів. Реклама, мабуть, одна із небагатьох номінацій, де було важко одностайно виявити переможця.

Після проведення музичного конкурсу ми показали, як приклад, кліпи українських зірок початку 2000-х. Справжню бурю емоцій викликало, коли на екрані з’являлися наші зірки ще молодими: Олександр Пономарьов, Святослав Вакарчук та інші. А під час трансляції «Диких танців» Руслани глядачі у залі навіть танцювали.

— Перший фестиваль КІНОКО був присвячений саме студентським роботам. Як змінився рівень за ці чотири роки?

-Наш Фестиваль з перших днів спрямований на підтримку нових талантів та цікавих ідей, перш за все, студентського кіно, а також молодих, амбітних митців, які прагнуть заявити про себе. Звичайно, рівень учасників значно виріс за ці роки, змінюється також тематика робіт, які відображають актуальні проблеми сьогодення. Приємно, що відроджується інтерес суспільства до документальних фільмів, цього року у номінації були представлені чотири повнометражних стрічки.

Цього року був ретельний відбір, але усе відбувалося демократично. Подали багато сильних робіт, тому було непросто визначити переможця.

У минулих роках колеги та журі відзначали деякі відверто слабкі роботи, представлені за квотою вищих навчальних закладів. Зараз ситуація змінилася, ми поділили роботи конкурсантів на дві групи: одна частина робіт представляла свій ВНЗ, іншу частину студенти могли прислати до кваліфікаційної комісії за власним бажанням. Далі, комісія передивлялася ці роботи, з них вже обрали найцікавіші, які згодом потрапили у сам конкурс.

-Які найцікавіші зустрічі та майстер-класи порадували учасників цього року?

— Цього року ми продемонстрували студентам сучасну професійну техніку від відомої української компанії Filmotechnic, яка отримала два «Оскари» за свої розробки. Вони привезли та продемонстрували деякі свої новинки.

Засновники цієї компанії Анатолій Кокуш та його син Денис розповіли про становлення компанії від перших кроків до сьогодні. Їх обладнання має попит в багатьох країнах Європи, в Австралії та Америці.

Головне, що вони багато років є ексклюзивним партнером Олімпійського Комітету, тому усі олімпійські змагання, які проводяться впродовж останніх років, обслуговуються їхньою технікою, екранами та спеціалістами. В Америці та Канаді є їхні представництва. Це є надзвичайно важливим досягненням українських технологій у світі.

— Які роботи особисто Вам запам’яталися найбільше чи маєте Ви право голосу на конкурсі?

-У голосуванні я участі не беру, тому мої вподобання не впливають на журі, тим паче, що у цьому конкурсі є мої студенти. Хоча, звичайно, професійне сприйняття різних людей може дещо відрізнятися.

Одна із робіт, представлена на конкурсі, не здобула високих балів у нас, проте мала великий успіх на подібному конкурсі у Польщі. В оцінюванні буває присутній суб’єктивний чинник та ряд інших фактів. У деяких роботах мене захоплює сюжет чи історія, в інших приваблює саме професійна майстерність оператора.

Серед робіт, які запам’яталися особисто мені, можу відзначити дуже цікаву та професійну роботу, яку представила студентка КНУТКіТ імені Карпенка-Карого Олена Кириченко. Це документальна стрічка «Земля крутиться» тривалістю 20 хвилин на актуальну тематику — пандемію, про те як змінюється життя героїні, що перебуває вдома на карантині.

Надзвичайне враження справила також повнометражна документальна стрічка «Байконур. Вторгнення». Це цікава історія, про двох молодих людей, які вночі пробираються до законсервованих радянських ангарів, де розміщені космічні шатли Буран та Буря. І ми бачимо старі величезні ракети, які мали злетіти ще 30 років тому…

Думав що ця стрічка одержить нагороду, але переможцем стала інша робота — пригодницька драма «Сіль з Бонневілю».

— Як ви оцінюєте результати Четвертого Фестивалю «КІНОКО»?

— Як президенту та співорганізатору заходу, надзвичайно цінним було почути від колег, учасників та експертів, що за ці роки Фестиваль вийшов на новий професійний рівень серед учасників. Покращилося технічне оснащення, а також організаційні моменти. Вдячний за підтримку «КІНОКО» партнерам, які спільно з нашою командою здійснюють важливий вклад у розвиток національної кіноіндустрії.

Нагадаємо, що минулого року Богдан Вержбицький розповів нашому виданню про ідею створення Фестивалю «КІНОКО».

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»