Унікальний результат пляжного сезону: що розповіли столичні рятувальники

Столичні лайфгарди на рятувальних каное. Фото Kyiv Lifeguard Service
Столичні лайфгарди на рятувальних каное. Фото Kyiv Lifeguard Service

На столичних пляжах завершився купальний сезон.

Лайфгарди, які відповідають за безпеку людей, точно можуть занести його в актив — завдяки роботі рятувальників, влітку на муніципальних пляжах не зафіксували жодного випадку утоплення. І це — найкращий підсумок і результат роботи молодої муніципальної служби. Днями команда лайфгардів провела прощальну вечірку, щоби зустрітися знову у лютому. Саме тоді розпочнеться підготовка до нового літнього сезону та набір рятувальників для роботи на муніципальних пляжах.

А про підсумки цьогорічногокупального сезону, а також історію появи рятувальної служби і її головні завдання журналісту «Вечірнього Києва» розповів начальник відділу з організації безпеки Лайфсейвінг-програм КП «Плесо» Олександр Лешенок.

Олександр Лешенок

З МОРЯКІВ ДАЛЬНЬОГО ПЛАВАННЯ — У ЛАЙФГАРДИ

— У мене вже до 2016 року був свій особистий досвід, я працював на судах закордонного плавання, ходив в Африку та Європу. А до того служив у військово-морському флоті. У нас були постійні практичні навчання «людина за бортом», «пожежа», «медична допомога». Нас серйозно готували. Я також служив у рибоохоронній інспекції, де зіткався із нещасними випадками на воді, — розпочинає свою розповідь про прихід в професію Олександр Лешенок.

— Потім з’явилася можливість приєднатися до лайфгардів столиці, і я зрозумів, що можу щось зробити — втілити своє бачення, щось змінити. Ми відібрали з міжнародного досвіду ті практичні речі, які підходять нам з урахуванням кліматичних, соціальних, економических і культурних умов. І коли у 2016 році став київським лайфгардом, то ретельно документував все зроблене. Адже це досвід, якому можна навчити інших. В тому ж році був визнаний кращим лайфгардом. Тодішній директор КП «Плесо» Денис Пікалов тільки почав розвивати службу лайфсейвінга у Києві, тому що розумів: у нас на пляжах катастрофа з порятунком і утопленнями. От він і взяв мене у свою команду, дав повноваження для розвитку служби.

На пляжах столиці людей рятують й за допомогою каное

На особистому рахунку Олександра 13 врятованих життів. Останній випадок трапився цією зимою на льоду озера Вербне на Оболоні. Підліток вийшов на лід на середину озера, а за кілька секунд Олександр побачив, що до водойми мчить дорослий чоловік, й сам кинувся на допомогу. Спочатку вони у двох витягли хлопця, але незнайомець теж провалився під лід. Довелося витягати й дорослого. А далі пішов під воду й сам. Відчувши, що втрачає сили й не зможе дістатися до берега, Олександр якось переповз на кригу, сподіваючись, що хтось викличе на допомогу рятувальників ДСНС. Та на березі натовп лише фільмував подію на телефони, не поспішаючи викликати підмогу. Так потроху перекочуючись кригою, рятувальник дістався до берега, де люди навіть не запропонували чоловікові бодай рукавиці, щоб хоч якось зігрітися при 18 градусах морозу.

-Мій перший випадок рятування у Києві я теж пам’ятаю. Це було у 2016 році на озері Райдужному, коли я ще був просто волонтером-лайфгардом, — розповідає Олександр Лешенок. — Дві панянки прийшли з хлопцями й пивом на порожній пляж. Дівчата пішли у воду й запливли на середину озера. Якимсь дивом розчув, як одна каже, що немає сили випливти і йде до дна. Підплив до неї, наказав чіплятися за плечі, а другій — плисти поряд, що б контролювати подругу. Ледве випливли. А їхні хлопці навіть не поворухнулися. Тоді у нас ще не було потрібного спорядження. Але, я почав наводити лад на пляжі — категорично не пускати до води людей з алкоголем, заборонив стрибати з містка, що на озері. Ми виводили з пляжів п’яних та людей з собаками. Збирали біля себе дітей, пояснювали що і як можна й не можна робити, просили їх гуртуватися біля нас, навчали плавати. Тепер це стало звичним.

Лайфгарди використовують й серфи для рятування людей

НАЙБІЛЬШЕ ПРИГОД НА ВОДІ ТРАПЛЯЄТЬСЯ ПІД ВЕЧІР

Служба лайфгардів веде чітку статистику випадків порятунку і загибелі на воді вже кілька років. Олександр Лешенок відзначає, що «найнеспокійнішим» пляжем столиці є Гідропарк — саме тут найчастіше трапляються критичні ситуації. А найбільш спекотна пора для лайфгардів — вечір. З 16 до 22-ї години за статистикою стається 52 відсотки усіх пригод. Для порівняння, вдень із 12 до 16-ї, виникає до 40 відсотків надзвичайних подій. А вранці, з 9-ї й до 12-ї їх найменше — усього вісім відсотків. А ще, додає керівник водних рятувальників, багато роботи на вихідних — більше третини всіх пригод припадає саме на вікенд. Історії, коли доводиться приходити на допомогу відпочивальникам, різні — хтось губить дітей (стараннями лайфгардів за сезон вдалося «відшукати» 47 дітлахів), хтось отримав травми чи порізи, хтось — перегрівся на сонці, чи навпаки — перехолонув у воді. Ну, і, звісно, бійки, крадіжки, сварки — врегульовувати конфлікти також доводиться лайфгардам. Та все ж, їхня головна місія — порятунок людей безпосередньо на воді. А ще — координація зусиль з іншими рятувальними та правоохоронними службами.

Олександр Лешенок зауважує, що ще з часів СРСР існує норма: моторним човнам та скутерам на великій швидкості не можна пропливати повз пляжі. Потрібно зменшувати хід, аби не було хвиль й розмиву піску. Адже за човном виникає хвиля щонайменше 15 сантиметрів висотою. Якщо дитина сидить біля водойми — її може підхопити хвилею, або ж вона ковтне води й почне панікувати. Тож, Олександр з колегами постійно відправляє листи на адресу водної поліції, аби та більш ретельно контролювала човнярів. Поки що домогтися порядку вдалося лише на траверзі пляжу «Венеція».

Лайфгарди з новими рятувальним знаряддям — тюбами сучасного зразка
Сучасний линь для рятування
Тренування з мішком Амбу

Також, як відзначає Олександр Лешенок, лайфгардам потрібне спеціальне спорядження для рятування на воді. Саме за його ініціативи з 2020 року в Україні почали виготовляти тюби (спеціальний рятувальний пристрій — прим. ред.), які до цього робили тільки в Китаї та США, а також сучасні лині (спеціальне рятувальне кільце — прим. ред).

-Ми взяли технологію в американців, отримали дозволи, сертифікували виріб і стали першими в Україні його виготовляти, — каже Олександр Лешенок.

Раніше рятувальники «Плеса» працювали лише на човнах. Але ж багато подій трапляється на березі, тому й арсенал лайфгардів став набагато більшим. У кожного із них на озброєні тепер є мішок Амбу (ручний апарат для штучної вентиляції легенів — прим. ред.), аптечка, а на пляжах — дефібрилятор (невеликий апарат, призначений для надання екстреної допомоги при раптовому важкому порушенні ритму серця — прим. авт.). Кожен з лайфгардів має свою унікальну спеціалізацію: матрос-рятувальник, пловець-рятувальник, лайфгард, який займається на пляжах спостереженням за відпочивальниками. У Києві навіть відкрили лайфгард-академію, де навчають всіх, хто бажає працювати. Люди проходять в академії курси з домедичної підготовки, психології та комунікації, правознавства, практику з порятунку.

За шість сезонів на пляжах міста відпрацювали понад 1000 рятувальників — тепер кожен із них здатен професійно надати допомогу як у воді, так і на суші. Ці фахівці потрібні — після завершення купального сезону вони йдуть працювати рятувальниками й тренерами в фітнес-клуби, басейни, аквапарки, як в Україні, так і за кордоном.

Олександр Лешенок розповів, що при зарахуванні на роботу кандидати здають норматив з плавання. Ті, хто не витримав іспит і не пройшов у лайфгарди, може допомагати на волонтерських засадах.

-Є бажання — давайте в нашу команду: ви отримаєте профіт — зможете тренуватися під керівництвом тренера. Але якщо не здасте нормативи — у лайфгарди не візьмемо. У нас на початку лютого відбувається рекрутинг — запрошуємо кандидатів в басейн. Якщо людина здала всі нормативи на швидкість плавання на 50 метрів, 250, 300, 800, а ще й плавання на 25 метрів під водою та пірнання на 5 метрів, то навчатимуть далі. У басейні вчимо, як відбиватися від людини, що в паніці та правильно рятувати її, транспортувати за допомогою тюбу. Окрім навчання — обов’язкові тренування з фізпідготовки, надання домедичної допомоги, «рятувальна справа» — ми моделюємо ситуацію і людина повинна правильно її оцінити і надати допомогу, навчаємо також порятунку на серфі, на каяку, на човні. Видаємо міжнародні сертифікати за професією «лайфгард». І хоча в Україні такої професії ще немає в офіційному класифікаторі, ми вступили в Міжнародну федерацію лайфсейвінга й маємо право називатися лайфгардами.

НА ПЛЯЖАХ КИЄВА ДІТЕЙ ВЧАТЬ ТУРБУВАТИСЯ ПРО БАТЬКІВ

Особливу увагу лайфгарди приділяють дітям і превенції — тобто виховній роботі на випередження. Доведено: коли саме дитина робить зауваження батькам вони слухаються, адже сприймають це як турботу. Тому з дітками працюють у двох напрямках: турбуйтеся про себе й турбуйтеся про батьків.

-Часто буваю у школах і вишах з лекціями, бачу, що серед безлічі плакатів майже немає про правила поведінки на воді. А в Києві існує два критичні сезони — літо й зима з канікулами. Превенцію і виховну роботу проводжу на добровільних засадах, — розповідає Олександр Лешенок.

Лайфгарди проводять різні змагання для дітей

Служба лайфсейвінга розробила для дітей спеціальні матеріали із завданнями — якщо дитина відповість на них, вже набуде певних знань. А головне лайфгарди детально розповідають, що потрібно робити дітям, коли вони стали свідками надзвичайної події або самі потрапили в біду — кликати на допомогу дорослих і в жодному разі самому не лізти у воду, бо дитячий організм дуже швидко переохолоджується й втрачає сили. Напередодні початку зимового періоду лайфгарди розповідатимуть про небезпеку льоду на водоймах. А ще об’їжджатимуть всі свої локації й проводитимуть профілактичні бесіди з людьми, які приходять на берег.

-Влітку на Гідропарку ми організували «літній табір», куди відпочивальники приводили дітей, яким в ігровій формі розповідали про обладнання, що можна, що не можна робити на пляжі й у воді, проводили конкурси, сімейні квести та змагання, ліпили фігури з піску. Таким чином, робота з дітьми у нас проводиться увесь рік, — резюмує Олександр Лешенок.

Ще одна цікава, особлива й малопомітна професія — водолаз. Вона має у багатій на водоймі столиці має особливе значення. Водолази «Плеса» знають про Дніпро всі секрети.

Всі фото Kyiv Lifeguard Service

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»