До 80-ї річниці перших розстрілів у Бабиному Яру в столиці пройдуть лекції та кінопокази

Кінопрограма супроводжуватиметься лекціями провідних фахівців. Кадр із фільму «Ізгой»
Кінопрограма супроводжуватиметься лекціями провідних фахівців. Кадр із фільму «Ізгой»

Традиційна освітня програма Національного центру Олександра Довженка — Культурфільм — цього року звертається до роковин трагедії. У її межах 22-23 та 29-30 вересня відбудеться низка показів архівного та маловідомого кіно різних часів — від 1910-х до кінця 1990-х, присвяченого єврейській історії, українсько-єврейським взаєминам, Голокосту.

Бабин Яр — місце масової страти та поховання багатьох верств українського населення, замордованих за два роки нацистської окупації Києва: це пацієнти Павлівської психіатричної лікарні, роми, радянські та націоналістичні підпільники. Уособленням ширшої трагедії київського та, загалом, українського єврейства стали у суспільній пам’яті розстріли 29–30 вересня 1941 року, коли у Бабиному Яру було вбито близько 34 тисяч місцевих євреїв. Саме на історію та пам’ять про ці дні — жахливий епізод ширшої трагічної історії — спирається Довженко-Центр у виборі матеріалу для цьогорічного кінолекторію.

Аудиторія Довженко-Центру побачить кіно різних часів — від 1910-х до кінця 1990-х — у політичному, історичному, соціальному контекстах. Згадуючи перебіг Голокосту на українських теренах, гості Довженко-Центру отримають нагоду поговорити про єврейське життя в Україні протягом XX століття загалом та його репрезентацію у кінематографі. Кінопрограма супроводжуватиметься лекціями провідних фахівців з відповідної тематики та діячів української єврейської громади.

Хронологічно, кінематографічний та лекційний матеріал охоплює сто років майже від часів виникнення кінематографу. Лекцію американського історика українсько-єврейського походження Йоханана Петровського-Штерна буде присвячено колонізації Палестини у 1910-х, яка знайшла відбиток у пропагандистському фільми одеського виробництва 1913 року «Життя євреїв в Палестині». Дослідник розгляне різноманітні епізоди фільму і розповість про ранньо сіоністську утопію — створення основ держави, коли жодна з країн світу, включаючи Оттоманську Порту, не давала ніякої надії на втілення цієї утопії.

Відомі дослідники Другої світової війни Марта Гавришко та Анатолій Подольський розкажуть про перебіг Голокосту, зокрема, у гендерному вимірі, та пам’ять про нього. Президент Асоціації єврейських громадських організацій та общин України, дисидент та громадський діяч Йосиф Зісельс проведе з аудиторією Довженко-Центру лекцію-бесіду про післявоєнне життя українського єврейства.

Дві події циклу — лекції Йосифа Зісельса і Йоханана Петровського-Штерна — збігаються з датами роковин розстрілів 29–30 вересня. Цей невипадковий збіг дозволить вшанувати пам’ять загиблих: саме в ці дні Довженко-Центр перетвориться на майданчик для сучасного київського єврейського інтелектуального життя.

Розклад подій:

22 вересня
— лекція Анатолія Подольського «Доля людини в умовах екстремального насильства. Історія Голокосту в Україні: вивчення, викладання, пам’ять»,
— перегляд фільму «Ізгой (Пам’ятай)» (1991, режисер Володимир Савельєв).

23 вересня
— лекція Марти Гавришко «Гендер і геноцид: єврейські жінки під час Голокосту в Україні»,
— перегляд фільмів «Побачення з батьком» / «Місія Рауля Валленберґа» (1990, режисер Олександр Роднянський).

29 вересня
— лекція Йосифа Зісельса «Щезлий світ. Єврейське життя в Україні: 1930–1990-ті»,
— перегляд фільму «Гер Цвіллінг та фрау Цукерман» (1999, режисер Фолькер Кепп).

30 вересня
— онлайн-лекція Йоханана Петровського-Штерна «Палестинофільська утопія: держава до держави»,
— перегляд уривків фільму «Життя євреїв в Палестині» (1913, режисер Ноа Соколовський).

Коли: початок о 19:00
Де: Довженко-Центр, 6-й поверх, Сцена 6, вулиця Васильківська, 1
Вартість квитка: 50 грн., пільговий 25 грн.

У Києві вже розпочалися події, приурочені до 80-х роковин Голокосту. Зокрема, на виставці у Музеї історії України у Другій світовій війні показують експонати, що змушують плакати. Також 19 вересня у столиці виконали симфонічну поему «GENESIS.СОТВОРЕННЯ СВІТУ» ізраїльського вченого, композитора Баруха Берлінера.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»