Художник та розвідник: у столиці презентували мистецькі проєкти до 120-річчя Миколи Глущенка

У Києві розповіли про цікаві проєкти, завдяки яким кияни дізнаються більше про життя та творчість художника-розвідника
У Києві розповіли про цікаві проєкти, завдяки яким кияни дізнаються більше про життя та творчість художника-розвідника

17 вересня виповнилося 120 років з дня народження видатного українського художника та розвідника Миколи Глущенка. До річниці за підтримки міста видадуть книгу Станіслава Стеценка «Пейзажист» про один рік з життя митця, яка буде доступна у столичних бібліотеках. На основі книги планують зробити виставковий проєкт у київській галереї. Окрім того, про картини Глущенка знімуть документальну стрічку.

Цього року кияни матимуть змогу дізнатися більше про захопливе життя та творчість Миколи Глущенка завдяки кільком проєктам. Один з них — книга «Пейзажист» Станіслава Стеценка, що вийде у видавництві «Саміт-книга» завдяки підтримці Департаменту суспільних комунікацій. Щороку в межах міської програми друкуються та безкоштовно передаються у бібліотеки столиці сотні книг київських авторів різних жанрів та тематики.

За підтримки Департаменту суспільних комунікацій видана книга, присвячена життю Миколи Глущенка.

«Приємно бути дотичним до проєкту, який увічнює цю постать для наступних поколінь в ще одній книзі, - зазначив директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк. — Цього року видавнича рада при Департаменті суспільних комунікацій підтримала книгу про Миколу Глущенка, де розкриті факти його біографії. Глущенка знають і як художника, автора більш як 10 тисяч художніх творів, і як геніального розвідника. Він багато працював у Києві, написав чимало пейзажів міста. Окрім того, попередив Радянський Союз про напад Німеччини. Його культурний та військовий внесок важко переоцінити».

За словами Романа Лелюка, до кінця року книги надійдуть у всі публічні бібліотеки Києва. І читачі матимуть змогу дізнатися більше про цю талановиту та відважну особистість, що пройшов службу розвідки, аби повернутися творити на Батьківщину.

У романі «Пейзажист» описується один рік з життя художника та розвідника. Фото автора

«Творчість Миколи Петровича унікальна, його картини затребувані, а саме життя як трилер, наповнене цікавими подіями та моментами, - каже директор видавництва „Саміт-книга“ Іван Степурін. — Книга досить об’ємна, однак читається на одному подиху, тут є і детектив і політичні інтриги, і погоні, і кохання. Видання вміщуватиме й репродукції найвідоміших картин художника».

Автор роману «Пейзажист» Станіслав Стеценко розповів про роботу над книгою. Фото Укрінформ

Автор роману «Пейзажист» Станіслав Стеценко розповів «Вечірньому Києву», що до постаті Миколи Глущенка звернувся ще у 2008 році.

«Коли працював редактором мистецького журналу Art Ukraine як автору шпигунських та пригодницьких романів запропонували написати книгу про Глущенка, — пригадує він. — Шукав матеріали по архівах, зокрема СБУ видавала розсекречені матеріали. Знаходив про нього доповідні як про агента Ярему. Крім того, багато книг було видані за його життя, їх теж можна відшукати лише в архівах. В книзі йдеться в 1940 рік, в цей час його приймали як керівника делегації українських художників, що привезли в Берлін виставку, найвищі чиновники Рейху. А Ріббентроп особисто подарував альбом репродукцій фюрера»

Фюрер казав, що це найкращий пейзажист Європи

Про Миколу Глущенка ще можна написати не одне видання, зазначив Станіслав Стеценко. Він товаришував з Винниченком, вони зробили перше товариство нудистів у Південній Франції, чим шокували оточення. Спочатку дружили, потім посварилися. У щоденниках Винниченка Глущенко — улюблений персонаж, якого він описує спочатку в позитивному ключі, потім з негативом та ненавистю.

«Фюрер казав, що це найкращий пейзажист Європи, — пояснює назву твору автор. — Один пейзаж Глущенко малював за один день. Залишив близько 10 тисяч художніх робіт, з них 90% — пейзажі».

Власник «Vakulenko gallery» Владислав Вакуленко планує зробити унікальний мистецький проєкт з вторами Миколи Глущенка. Фото: Укрінформ

Письменник, член наглядової ради Нацiонального музею «Київська картинна галерея», власник «Vakulenko gallery» Владислав Вакуленко повідомив, що до 120-річчя від дня народження Миколи Глущенка у Києві організують виставку його робіт.

«Хочемо зробити великий проєкт, безпосередньо пов’язаний з книгою, — зазначив він. — Максимально підібрати роботи зі збірок приватних колекціонерів та музеїв, що згадуються у книзі. Такий проєкт, гадаю, робиться в Україні вперше».

Виставковий проєкт планують відкрити у листопаді.

Основною ідеєю фільму є аналіз його полотен з різних періодів життя психологами та мистецтвознавцями

Продюсер Арсен Гаврилець поділився ідеєю докуметальної стрічки. Фото: Укрінформ

Крім того, готуються зйомки документального фільму про Миколу Глущенка.

«Ми отримали підтримку з Держкіно для зйомок документального фільму „Людина, що хотіла розфарбувати світ“, — розповів продюсер Арсен Гаврилець. - Це буде не просто біографія митця. Основною ідеєю є аналіз його полотен з різних періодів життя психологами та мистецтвознавцями. Щоб розказати про його душевний стан. Також плануємо залучити учня Глущенка Олександра Бабака та відтворити пейзажі Києва, яким їх бачив Микола Глущенко».

Довідково

Микола Петрович Глущенко (1901-1977) — український художник, радянський розвідник (псевдо «Художник», «Ярема»).
Народився 4 (17) вересня 1901 року в місті Новомосковську, тепер Дніпропетровська область, Україна. У 1918 закінчив комерційне училище в м. Юзівка (нині Донецьк). Був мобілізований до Добровольчої армії Антона Денікіна. Разом із нею відступив за кордон і був інтернований на території Польщі. Після втечі з таборів для полонених дістався Німеччини. Опановував основи мистецтва в Школі-студії Ганса Балушека (Берлін). У 1920–1924 рр. продовжив навчання в Берлінській вищій школі образотворчого мистецтва у Шарлоттенбурзі. Як виходець з України мав матеріальну підтримку від української еміграції різних політичних орієнтацій. Навчання оплачував гетьман Петро Скоропадський, а першу персональну виставку робіт допоміг організувати в Берліні Володимир Винниченко. 1923 — за допомогою Олександра Довженка набув громадянства СРСР, мав призначення на посаду головного художника торговельно-промислових виставок СРСР за кордоном. Був завербований радянською розвідкою, мав агентурний псевдонім «Ярема», мешкав у Франції та Іспанії. 1936 року, отримавши довгоочікуваний дозвіл на повернення в СРСР, виїхав із дружиною до Москви. 1944 року Глущенко оселився в Києві. Викладав у КХШ, професор КХІ з 1939. Проживаючи в СРСР, як лояльний до влади художник мав право на закордонні відрядження, мандрував Італією, Швейцарією, Францією, Бельгією тощо. Із закордонних відряджень привозив пейзажні твори та ескізи. Мав близько 50 персональних виставок, брав участь у понад 200 групових. Твори представлені в музеях України, Росії, Франції, США, Канади й інших країн. Народний художник України (1944), лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1972), Народний художник СРСР (1976). Помер 31 жовтня 1977 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі. За заповітом митця, 1250 його робіт були передані Міністерству культури УРСР.

Нещодавно у Києві представили видання, присвячені театральному мистецтву, та збірку поезій Анатолія Матвійчука «Скарби». Книги надрукували за підтримки Київської міської державної адміністрації, їх можна знайти у столичних бібліотеках.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»