Ти — жінка: що зупиняє українок йти в управління та політику
Відбувся Другий київський форум рівних прав і можливостей, під час якого розмовляли про стереотипи та страхи, які сприяють нерівності у державному управлінні.
Тема гендерної рівності на державній службі досі залишається актуальною для України. Адже, попри те, що майже 122 тис. жінок працюють у держструктурах, лише невелика кількість — займає високі керівні посади.
Що стримує жінок займати верхні сходинки керівництва, чи відчувають вони дискримінацію на роботі та чому не так активно йдуть у політику — говорили під час першої частини Другого київського форуму рівних прав та можливостей, який проходив вчора, 10 вересня.
ЖІНКИ У КИЇВСЬКІЙ ВЛАДІ ТА СТЕРЕОТИПИ
Під час дискусії заступниця голови КМДА Марина Хонда розповіла про ситуацію в органах влади у столиці. Зокрема, вона звернула увагу на те, що нещодавно створили Академію жіночого лідерства, учасницями якої є працівниці КМДА та її структурних підрозділів.
«Це дуже потужний проєкт, який допомагає жінкам отримати потрібні знання для побудови успішної кар’єри. Адже в цій сфері 80% працівників — жінки. Але ключові керівні посади займають чоловіки. Я сподіваюся, що знання, набуті тут, допоможуть учасницям не тільки в кар’єрному, а й особистісному зростанні», — зазначила Марина Хонда.
Вона також звернула увагу на те, що такі проєкти не дають одномоментного результату, але вони націлені на зміни у майбутньому.
Також заступниця голови КМДА вважає, що сучасні жінки мають шанси успішно реалізувати свій потенціал в управлінні, але для початку потрібно самостійно визначитись, чи потрібно їм це. Адже часто жінки хвилюються, чи вистачить їм часу на сім’ю.
«Колись мене один чоловік спитав, а що вам не дає йти в політику, мовляв, хіба ж є проблеми. Я задумалась і зрозуміла, що найбільша проблема в тому, що жінки самі собі цього не дозволяють — не дозволяють йти далі. Це стереотип всього суспільства і усіх жінок, як на мене. І тому жінка повинна прийняти це рішення і спитати себе, чи їй це потрібно. Якщо їй це потрібно, то вже тоді домовлятись із чоловіком, родиною, з дитиною», — каже Марина Хонда.
І лише тоді, коли на внутрішньому рівні кожна жінка визначить для себе пріоритети, почнуть відбуватись зміни в управлінні та у владі.
«Але водночас маємо перебудовувати систему таким чином, щоб бажання жінки бути на управлінській посаді, брати участь у виборах сприймалось нормально як суспільство в цілому, так і самою жінкою», — підкреслила Марина Хонда.
Вона також згадала про те, що за останні роки Київ взяв курс на боротьбу із домашнім насильством. І ті конкретні кроки, які вдалось зробити, — також результат роботи жіночого лідерства, каже заступниця голови КМДА.
«За цей рік ми швидко відкрили і кризові кімнати, і переформатували притулок. Але щонайголовніше — ми прийняли першу в Україні програму боротьби із гендерно зумовленим насильством. Такої програми ніколи не було. Це 150 млн грн на підтримку надання соціальних послуг. Ми також затвердили план впровадження хартії рівності», — підкреслила вона.
ЖІНКИ ДОСІ УСТУПАЮТЬ ЧОЛОВІКАМ НАЙВИЩІ ПОСАДИ
Попри те, що в системі державної служби 33% — це чоловіки, а 67% — жінки, кількість українок на найвищих ланках управління суттєво нижча.
«Станом на сьогодні на держслужбі працює 164 тисячі осіб. Водночас, якщо заглибитись у керівний склад, то з’ясуємо, що переважна більшість — чоловіки. Жінки чомусь бояться йти у політику. Залишаються в тіні», — звернула увагу Наталія Алюшина, голова Національного агентства України з питань державної служби.
З її слів, 18% жінок в органах державної влади зазнавали дискримінації за статтю.
ПЕРЕВАГА ЖІНОК У ПОЛІТИЦІ ТА КЕРІВНИЦТВІ
Під час виступу віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк зауважила, що нині потрібно не так закликати жінок до управління, як переконувати чоловіків у тому, що потрібно суспільству та державі.
«Чоловіків треба переконати, що чим більше жінок буде у політиці, чим більше їх буде на високих посадах, тим успішнішою буде країна. Багато досліджень говорять про те, що з приходом жінок у керівництво, краще розвивається суспільство. Бо там, де жінки, там більше справедливості, більше відповідальності і більше соціальної економії. І найголовніше — менше корупції», — зазначила Олена Кондратюк.
Вона звернула увагу на те, що найбільшими корпораціями країни досі керують виключно чоловіки.
«Аналогічна ситуація колись була у Німеччині. Але там це питання вирішили на державному рівні, встановивши квоту. Колись і Меркель зрозуміла, що жінок треба залучати, бо це сприяє розвитку ключових процесів у країні», — наголосила Кондратюк.
ЯК ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ
Під час форуму усі спікери дійшли висновку, що потрібно якомога більше розповідати успішних прикладів кар’єри жінок в держуправлінні чи у політиці.
«Жінкам треба просто додавати трохи впевненості. А зробити це можна, розповівши успішні історії. Таких жінок треба показувати», — каже Олена Кондратюк.
Ієн Вудвард, директор НДІ в Україні зауважив, що нині жінки готові йти у політику, а українці — готові віддавати за них свої голоси. Натомість потрібно, аби такі рішення приймали на рівні партій.
***
Як писав «Вечірній Київ», цього тижня у столиці презентували програму гендерної рівності — «Київ — місто рівних можливостей» . Ця програма допоможе жінкам займати керівні посади, а також розширить доступ жінок до важливих процесів.
«Нова програма покликана реалізувати політику гендерної рівності в усіх аспектах життя. Але мова йде, перш за все, не про гендерні квоти, а про гендерний підхід до втілення міських програм. Вона поєднує у собі комплекс завдань і заходів, спрямованих на виконання зобов’язань, взятих у рамках добровільного приєднання до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад», — зазначила Марина Хонда.
Нагадаємо, що за сексистську поведінку у Київраді пропонують запровадити санкції.
Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»