У Музеї Голодомору відкрили оновлену Залу пам’яті: фото

Про геноцид розповідають за допомогою сучасних технологій. Фото: Олександр Ткаченко
Про геноцид розповідають за допомогою сучасних технологій. Фото: Олександр Ткаченко

Сьогодні урочисто презентували оновлену експозицію Зали пам’яті Музею Голодомору, модернізовану у межах реконструкції Першої черги. Відтепер кожен охочий може відвідати екскурсію чи прослухати аудіогід 34-ма мовами, скористатися тактильними макетами, переглянути документальну кінострічку.

У Залі Пам’яті представлені результати науково-прикладних досліджень, пошукової роботи, що відображають музейними засобами спротив українців геноциду; репресивний механізм комуністичного тоталітарного режиму. Історичні дослідження про повстання, «чорні дошки» та місця масового поховання відтепер розміщені на інтерактивних багатофункціональних екранах.

В анімаційному ролику дівчина Оксана розповідає історію родини, що стала жертвою геноциду. Фото: Олександр Ткаченко

Особливий емоційний фон оновленої зали створено за допомогою сучасних мультимедійних технологій — 3D меппінга на стіни всередині музею. В анімаційному ролику з уст дівчинки Оксанки розповідається історія родини, що є збірним образом мільйонів українських родин початку ХХ ст., які стали жертвами геноциду. Героїня розповідає хронологію Голодомору, пояснюючи його етапи та механізм. Вона звертається до глядачів із закликами осмислення злочину, що пережили українці, з метою недопущення подібного.

У Музеї Голодомору відкрили оновлену Залу пам’яті. Фото: Олександр Ткаченко
У Музеї Голодомору відкрили оновлену Залу пам’яті. Фото: Олександр Ткаченко
У Музеї Голодомору відкрили оновлену Залу пам’яті. Фото: Олександр Ткаченко

«Саме Зала Пам’яті є основою, серцем Музею. Тут кожен з відвідувачів завдяки сучасним технологіям зможе побачити, відчути історію геноциду українців, — зазначив на відкритті міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. — Працівникам Музею вдалося знайти нові експонати, які є доказом злочину Радянської влади проти українського народу. Зокрема, вперше експонуватимуться листи іноземного інженера Джері Бермана, який став у 1932-1933 роках свідком винищення української нації на Донбасі. Наша місія — передати ту естафетну паличку збереження пам’яті, яка надзвичайно важлива, щоб ми розуміли витоки своєї історії. Ті страждання, які пройшов український народ, щоб здобути цю Незалежність».

За його словами, завершення будівництва Меморіалу дасть змогу розповісти всьому світу про злочин геноциду української нації, жорстокість тоталітарних режимів, порушення прав людини і громадянина. Попереду — фінальна стадія будівництва 2-го етапу — зведення будівлі нового музею із благоустроєм прилеглої паркової території, будівництво пішохідного мосту та відкритої автомобільної стоянки на Дніпровському узвозі.

«Вже наприкінці листопада 2021 року у межах програми Президента „Велике будівництво“ ми презентуємо концепцію експозиції 2-ї черги. Після чого розпочнуться роботи над інженерною частиною і введенням в експлуатацію», — розповів Олександр Ткаченко.

Зала Пам’яті відновлює свою роботу з 7 вересня у звичному режимі: щодня з 10:00 до 18:00.

Музей Голодомору — єдиний у світі музей, який розповідає про геноцид українців. Найвищою місією музею є застереження суспільства про злочин геноциду шляхом накопичення і поширення знань про Голодомор.
Перша черга Національного музею Голодомору-геноциду (Меморіал жертв Голодомору) зведена у 2008—2010 роках для увічнення пам’яті мільйонів людей, які загинули від штучно створеного у 1932—1933 рр. керівництвом СРСР голоду, що став інструментом здійснення геноциду українського народу.Музей складається з меморіальної частини (Свіча пам’яті, скульптура дівчинки з колосками в руках «Гірка пам’ять дитинства» на площі «Жорна долі», янголи при вході до меморіалу, Алея «Чорні дошки») та Зали пам’яті, що фактично виконує функцію музею.
Адреса: вул. Лаврська, 3

Також сьогодні у столиці триває Міжнародний форум «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо». Його мета — актуалізувати обговорення в українському суспільстві та міжнародній спільноті тему Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., масових штучних голодів 1921–1923 рр., 1946–1947 рр.; об’єднати суспільство задля поширення правди про злочин геноциду проти українців, вчинений комуністичним тоталітарним режимом.

У вступній частині Форуму «Україна і світ: формування національної пам’яті та важливість поширення правди про Голодомори» виступають високопосадові особи держави, релігійні діячі. Під час Форуму відбудуться дві панельні дискусії: «Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: наукові дослідження» та «Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: суспільні конотації». Програма Міжнародного форуму «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо».

Читайте також — Як Голодомор вплинув на Київ: історик розповів про маловідомі факти

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»