Під Києвом селищна громада створює військовий музей про оборону столиці

У Чабанах дбають про пам’ять захисників Києва
У Чабанах дбають про пам’ять захисників Києва

Музей присвячується захисникам Києва, які тримали оборону міста 72 дні у 1941 році — з липня до середини вересня.

Тоді місто захищав Київський укріплений район (КиУР), народне ополчення. Саме за це столиця України отримала статус «Місто-герой».

Музей хочуть збудувати у селищі Чабани за ініціативи територіальної громади та Міжнародної асоціації дослідників фортифікації «Цитадель». Він буде головним, що розповідатиме про КиУР, й знаходитиметься під захистом місцевої влади.

«Поряд з дотом №186, що нині знаходиться майже посеред селища Чабани, ми вже кілька років мріємо збудувати справжнє музейне приміщення площею 200 квадратних метрів з усіма вигодами, притаманними справжньому музею, — говорить голова селищної ради Чабанів Олександр Киризлієв. — Ми вже пройшли всі земельні процедури, пов’язані з ділянкою розташування майбутнього музею, а також взяли на баланс громади дот №186 та 182 (тут нині наводимо лад). Спілкуємося з проєктантами, що створюватимуть музей й поєднають його в один комплекс з двома цими дотами. Незабаром на сесії Чабанівської селищної ради обговоримо виділення коштів на проєктування, проходження експертизи та будівництво. Громада повністю підтримує ідею, й ми хочемо створити у нас справжній музейний комплекс міжнародного рівня — музей військової історії, історії Київського укріпленого району».

Олександр Киризлієв показав ще один дот, в якому нині наводять лад

Поки що є ідея збудувати музей у вигляді землянки, яка сполучатиметься з наявними з передвоєнних часів підземними ходами й великим дотом.

Ескіз-мрія про музей художника з Полтави Андрія Кулика

«Для музею вже накопичили безліч експонатів, які ми зібрали в експедиціях по всьому Київському укріпрайону. Це оригінали й копії воєнних документів — німецьких й радянських, зброя, карти — по обсягу знайденого як ціла військова вантажівка. Все це довгі роки зберігалося у Чабанах», — говорить голова міжнародної асоціації дослідників фортифікації «Цитадель» Павло Нетьосов.

Павло Нетьосов розповів, що Олександр Киризлієв ще у 2010 році всіляко допомагав «Цитаделі» впорядковувати пам’ятне місце й створювати експозицію у доті №186. Про дот-музей у Чабанах селяни дбають, як про свій будинок. Тому він у чудовому доглянутому стані.

» Ольга Іванівна живе біля 186-го доту більшу частину свого життя. У свої вісімдесят чотири, дуже активна світла жінка. Завжди на позитиві, усміхнена та весела. Коли кілька років тому працювали над відновленням доту, то головною нагородою для нас були холодний компот та духмяні пиріжки від Ольги Іванівни.
Дай Боже здоров’я та довгих років життя!», — говорить Павло Нетьосов.

Ольга Іванівна — хранительниця доту та Павло Нетьосов

Нині існують й декілька «народних» музеїв, створених за ініціативи «Цитаделі».

«Гідне ставлення до пам’яток історії нині велика рідкість в Україні, — вважає Павло Нетьосов. — Якщо немає питань із землею або грошами, то пам’ятку будуть руйнувати час та люди. Вона буде стояти у смітті десятки років. Поряд із нею виросте не одне покоління українців, яке просто не буде розуміти, для чого треба зберігати це звалище. Краще прибрати. Так зробили у багатьох містах та селищах. Продали землю з памяткою-звалищем, а потім прибрали звалище разом із пам’яткою. Так було з дотом № 485 у Горенці 2018-го року. Ми, громадські активісти, багато років намагалися виправити це ганебне становище».

З 2010 року «Цитадель» почала чистити від сміття та відновлювати доти колишнього Київського Укріпленого Району та відкривати народні музеї.

дот-музей 204 Юрівка,

дот-музей 180 Віта Поштова,

дот-музей 205 Юрівка,

дот-музей 179 Віта Поштова,

дот-музей 186 Чабани,

дот-музей 428 Романівна,

дот-музей 429, Романівна.

Деякі такі музеї залишилися жити, а більшість…зникла.

Нагадаємо: влітку 1941 року на шляху у гітлерівців постав Київський укріплений район (КиУР) — система дотів, які побудували до війни на величезній дузі у 85 кілометрів навколо столиці України: від Дніпра на півночі — до Дніпра на півдні міста. Сьогодні дослідники обстежили всі об’єкти, що входили в систему Київського укріпленого району. Різні групи аматорів починали розвідку місцевості ще в далекі 90-ті роки, коли до військових архівів було не доступитися.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»