«Велика сімка»: у столиці презентують унікальний мистецький проєкт

Імена митців увійшли до рейтингу «100 великих українців»
Імена митців увійшли до рейтингу «100 великих українців»

Що об’єднує Олександра Архипенка, Миколу Бойчука, Анатолія Криволапа, Казимира Малевича, Георгія Нарбута, Марію Примаченко та Тараса Шевченка? Ці сім митців увійшли до рейтингу «Топ-100 великих українців», а їх твори в одній експозиції незабаром побачать кияни.

Музей історії міста Києва у співпраці з благодійним фондом «КУЛЬТАУРА» готує національний проєкт «Велика сімка», який відкриється до Дня Києва 27 травня. Він присвячений творчості таких художників, як Олександр Архипенко, Микола Бойчук, Анатолій Криволап, Казимир Малевич, Георгій Нарбут, Марія Примаченко та Тарас Шевченко.

Ці імена увійшли до рейтингу «Топ-100 великих українців», що визначали перебіг історії з часів Київської Русі до наших днів за версією журналу «Новое время». Аби сформувати цей список, журнал створив експертну раду, до якої увійшли 100 авторитетних співвітчизників, серед яких: Сергій Жадан, Владислав Троїцький, Юрій Андрухович, Андрій Курков та інші.

«Попередній проєкт „UKRAINE.THE BEST. Культурний простір від А до Я“ був присвячений сучасній культурі, фактично став її абеткою та презентував країну по всім регіонам, — розповідає автор проєкту Юрій Комельков. — Цього разу мене надихнув рейтинг, де 46 постатей зі 100 — представники креативного класу та культури. Серед них — сім художників, творчість яких презентуємо на виставці».

Анатолій Криволап «Автопортрет у фесці». 1975.

Експозиція поділена на три тематичні блоки. У розділі «Портрет» відвідувачі побачать автопортрет Тараса Шевченка, портрет Михайла Бойчука авторства його учня Охріма Кравченка, автопортрет Анатолія Криволапа, написаний ще у 1975 році, коли митець працював у реалістичній манері. Крім того, буде експонований автопортрет Казимира Малевича 1934 року.

«Особливо важко було відшукати в Україні роботи Казимира Малевича, — зазначає Юрій Комельков. — Вважалося, що його єдиний твір „Супрематична композиція“ знаходиться у Мистецькому Арсеналі, потрапив туди з колекцією Ігоря Диченка. Однак авторство цієї роботи ще встановлюють. Поки що єдиним підтвердженим твором Малевича у нашій країні є його автопортрет, який у 1996-му році придбав колекціонер та мистецтвознавець Едуард Димшиц».

У розділі «Сакральне мистецтво» представлять твори митців, присвячені церквам, зокрема фрески Миколи Бойчука та живописні композиції на біблійні теми Анатолія Криволапа, які він готував для внутрішнього оздоблення храму.

Бойчук Михайло «Тайна вечеря». 1911.

Блок «Полілог» продемонструє, як ці автори різних стилів та епох працювали в одному напрямі — українського авангарду, що має глибоке коріння в народному мистецтві.

«За словами дослідника мистецтва Дмитра Горбачова, саме поєднання професійного і народного мистецтва є унікальним явищем, формулою українського авангарду. У світі Україна відома саме авангардом, — підкреслив Юрій Комельков. — Ми хочемо не лише показати зв’язки у візуальному мистецтві декількох століть із народним, а й створити візуальний код нації. Не менш важливим є й зовнішньополітичний напрямок. Ведемо перемовини з посольствами, плануємо представлять цей проєкт за кордоном. Малевича ділить Росія та Польща. Навіть Шевченка росіяни намагаються привласнити. Українських авангардистів у виданнях називають російськими. Тому нам потрібно відстоювати своїх митців на світовій арені».

Марія Примаченко «Звір Поліський». 1980

На виставці вперше представлять 25 унікальних робіт, серед яких твори школи бойчукистів з колекції НАОМА, двостороння картина Марії Примаченко «Звір
Поліський» з колекції Prymachenko family foundation, в якій мисткиня описала важливу подію своєї біографіі, «Циганка» Тараса Шевченка з Національного музею імені Тараса Шевченка, «Циганка», що стала знаковим не тільки для культури країни, але й в житті митця.

«Велика сімка»
Коли: 27 травня — 28 червня
Де: Музей історії Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 3й поверх

Нагадаємо, у столиці презентують роботи митців, твори яких потрапили до французького музею

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»