40 років Батьківщині-Матері: у Києві відзначили річницю відкриття знаменитого музею
Сьогодні виповнюється 40 років одному із найзнаменитіших музеїв Києва та нашої країни — Національному музею історії України у Другій світовій війні.
У 1974 році до 30-річчя визволення України від нацистських загарбників республіканське керівництво вирішило створити музей. Його розмістили у колишньому Кловському палаці на Печерську. А невдовзі розпочали масштабне будівництво Меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» на вулиці Січневого повстання, 44.
Основою для будівництва став творчий задум та ескізний проєкт відомого скульптора Євгена Вучетича та архітектора Євгена Стамо. Роботи виконав авторський колектив скульпторів і архітекторів Києва та Москви. Автор монумента — скульптор Василь Бородай.
«Залізна баба», як її неофіційно називають кияни, є однією із найвищих монументальних споруд у Європі. Цікаво, що цьогорічний ювілей пам’ятника співпав із Днем матері, який сьогодні відзначають в усьому світі.
9 травня 1981 року на відкриття меморіального комплексу із монументом «Батьківщина-Мати» прибув Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Як зазначає письменник та краєзнавець Станіслав Цалик, це була настільки масштабна подія, що близько п’ятдесяти телекамер транслювали пересування глави СРСР Києвом у прямому ефірі. Генсек виступив з короткою промовою під час церемонії, оглянув музей, розписався у книзі почесних гостей. Особливо вподобав експозицію, присвячену його участі у війні.
Цікавими є спогади журналіста Віталія Портникова: «9 травня 1981 року я, тоді ще 14-річний школяр, прийшов на відкриття нової будівлі „Українського державного музею Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років“. У залі бойової слави музею цей чоловік (Леонід Брежнєв), який був політпрацівником і отримав генеральські погони тільки наприкінці війни, був на першому місці — перед усіма маршалами, генералами, перед знаменитими льотчиками, танкістами, артилеристами…Так я отримав дуже хороший — і наочний — урок фальсифікації історії Другої світової війни. І якщо задуматися, всі ці роки були — і залишаються — битвою правди і фальсифікації. Це теж фронт і теж спадщина цієї страшної війни».
Меморіальний комплекс займає площу понад 10 га. До нього входять: музей з монументом «Батьківщина-мати», головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки і озброєння, окрема споруда, де розгорнута експозиція «На чужих війнах», відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2 та гелікоптер Мі-24В.
21 червня 1996 року музей отримав статус національного. А у липні 2015 року відповідно до законів про декомунізацію музей отримав назву «Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс».
«Нам виповнюється 40 РОКІВ! Свята не плануємо, бо як і 39 років поспіль знову будемо на посту — разом із відвідувачами ПЕРЕМАГАТИМЕМО ВІЙНУ. Перемагатимемо її знаннями, правдою, розумінням, толерантністю, консолідацією, а ще пам’яттю, шаною, традиціями і повагою. Заради нас сьогоднішніх, для нас майбутніх. Такі відгуки неабияк мотивують. Дякуємо!, — йдеться у повідомленні на офіційній сторінці Музею у Фейсбуці.
В останні роки у Музеї створено низку експозицій присвячених агресії Росії. Зокрема, «Український Схід», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду, музейники здійснили експедицію на передній край російсько-української війни. Узяті з поля битви свідки війни в музеї перетворилися на експонати й стали частиною масштабної експозиції.
До слова, сьогодні у Музеї — День відкритих дверей (як і 14 жовтня — на День захисників України). А для учнів, студентів та пенсіонерів у останній робочий день кожного місяця — безплатний вхід.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»