Батьківщина-Мати відзначила 35 річчя
35 років тому – 9 травня 1981-го – в Києві з величезною помпою відкрили цей пам'ятник. Тогочасна назва: меморіальний комплекс "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років". На відкриття приїжджав Генеральний секретар Радянського Союзу Леонід Брежнєв, колишній фронтовик.
Як пише письменник та краєзнавець Станіслав Цалик, Брежнєв прибув до Києва потягом 9 травня вранці. Генсек виступив з короткою промовою на церемонії відкриття, оглянув музей, розписався у книзі почесних гостей. Особливо вподобав експозицію, присвячену його участі у війні.
- "Залізна баба" (гострі язики казали також: "клепана мати") добре проглядалася з новобудов лівого берега. І не подобалася багатьом киянам. Але те, що люди побачили – не найгірший варіант. Адже первісно передбачалося вкрити фігуру жінки тонким шаром золота, щоб виблискувала на сонці, а нижче, на схилах, поставити напівоголених велетнів-вояків до 30 метрів заввишки, - зазначає Станіслав Цалик.
Переробити проект вдалося тому, що його автор москвич Євгеній Вучетич помер 1974 року, а киянин Василь Бородай, якому політбюро ЦК КПУ доручило закінчувати меморіал, позбавився найбільш одіозних рішень. Він показав Щербицькому 11 варіантів – Батьківщина-Мати тримає дитину, чашу тощо. Найбільш вдалим варіантом вважав лаврову гілку в її руці. Щербицький відмовився від "жінки з віником".
Через недоречне сусідство з Лаврою кияни прозвали статую "Лаврентіївною". Почалися розмови, що її меч вище хреста лаврської дзвіниці. Якщо дивитися з мостів (залізничного чи імені Патона), то візуально сприймається саме так – адже меморіал розташований ближче до мостів. Насправді верхівка меча нижче хреста дзвіниці на 18 метрів.
Скульптор Валерій Шевцов та інженер-зварювальник Ігор Лебедич розповіли ТСН, що спочатку Батьківщину-Матір планували зробити зростом у 100 метрів і покрити щирим золотом – щоб видно було навіть з космосу. Але порахували – задорого, та й позолота була б недовговічною. А ще мало не вдягли українську матір у російський сарафан.
Якою бути Батьківщині-Матері, не вщухають розмови й нині. Радянський символ на щиті пообіцяли замінити на український герб. Розробники – не всі "за". Мовляв, призведе до руйнування усієї статуї. Та головний інженер-зварювальник обмовився, що конструкції зварили на віки. І від декомунізації скульптура не постраждає. На догляд за скульптурою щороку з бюджету виділяють понад 30 млн грн.
Цьогоріч до Дня Перемоги на статуї з'явився вінок з маків і стрічок. 100-метрову київську скульптуру прикрашали 10 верхолазів. Вінок піднімали у два етапи. І як зауважують чимало киян, залізній пані він дуже пасує.
Нагадаємо, у Києві відкрили зворушливий пам'ятник ветеранам.