До кінця року пости моніторингу повітря запрацюють ще в трьох районах, — Петро Пантелеєв
Про нові пункти моніторингу повітря європейського зразка, сортування відходів, відмову від хлорування води та про наслідки карантинних обмежень для житлово-комунальної сфери міста — читайте у другій частині із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим.
Тема екології та чистого повітря зачіпає сьогодні чи не кожного жителя великого міста, де велике скупчення транспорту і промислових підприємств. У більшості міст Європи працюють цілі системи моніторингу атмосферного повітря, що відповідають жорстким стандартам щодо якості досліджень і на основі яких влада приймає відповідні рішення. Київ переймає досвід європейських країн, які вже успішно пройшли цей шлях. У столиці розпочали будівництво аналогічної системи моніторингу повітря, що відповідає директивам Євросоюзу. Стратегічні підприємства міста розробили плани підвищення екологічності в роботі, щоб поступово зменшити викид забруднювальних речовин у повітря мегаполісу.
Детальніше про заходи екологічної безпеки в інтерв’ю «Вечірнього Києва» із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим.
ДЕ ПОДИВИТИСЬ ДАНІ ПРО СТАН ПОВІТРЯ
— Сьогодні у двох районах столиці вже працюють два пости моніторингу повітря. Розкажіть, будь ласка, про їхню роботу. Яку функцію вони виконують для міста?
— За останні роки екологічний напрямок став одним із пріоритетних трендів. В тому числі, й для Києва. Тому міська влада знаходиться в постійному процесі пошуку та втіленню в життя технологій, які допомагають робити повітря чистішим та безпечнішим.
Для того, щоб розуміти актуальну ситуацію із повітрям у Києві, місто розробили спеціальну концепцію, яку почали втілювати. Насамперед ми розпочали встановлення сучасної системи моніторингу з якісними та глибинними даними про стан атмосферного повітря. Перші два пости встановили на лівому березі — у Дарницькому та Дніпровському районах. Вирішили для початку зосередити увагу на цих територіях, оскільки тут працює завод «Енергія», Дарницька ТЕЦ та інші підприємства.
— Як саме працюють ці системи?
— Пости моніторингу обладнані найсучаснішими газоаналізаторами, які дозволяють в режимі онлайн відстежувати якість повітря та можливі забруднення. Механізм вимірює понад 10 показників: діоксид сірки (продукт горіння), діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю (чадний газ), озон, сірководень, аміак (задушливий запах, неорганічна сполука), а також пил. Важливо, що також на ресурсі відображені вологість та напрямок вітру, тобто, у разі перевищення певних речовин ми можемо визначити потенційне джерело забруднення. Адже причинами забруднення часто є пожежі, постійне паління сухої трави в передмісті тощо.
Абсолютно всі показники можна побачити в реальному часі на карті. Для міської влади — це дієвий механізм для того, щоб у випадку перевищених норм оперативно реагувати і приймати правильні управлінські рішення.
— А скільки загалом потрібно таких пунктів для столиці? І які райони стануть наступними у черзі?
— Взагалі для мегаполіса необхідно мінімум 13 таких пунктів. Саме така система працює у найбільш розвинених містах світу. Цього року хочемо запустити такі ж пости на правому березі — у Голосіївському, Печерському та Солом’янському районах міста. І тоді вже будемо мати невеличку систему, завдяки якій зможемо робити правильні висновки про стан атмосферного повітря у місті, порівнювати дані з різних районів тощо.
Окремо хочу зазначити, що стратегічні для міста підприємства працюють за планом підвищення екологічної безпеки. Наприклад, кілька тижнів тому запустили в роботу новий електрофільтр на Дарницькій ТЕЦ, яка працює в основному на вугіллі і є однією із найстаріших у столиці. Будівництво вже двох електрофільтрів дало змогу суттєво зменшити викиди пилу у повітря. До кінця року ТОВ «Євро-Реконструкція» планує на Дарницькій ТЕЦ встановити третій фільтр газоочистки. Загалом їх необхідно збудувати чотири, після чого плануються заходи для рекультивації золовідвалу ТЕЦ.
ЧОМУ ГРОМАДСЬКІ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ОЗВУЧУЮТЬ ІНШІ ДАНІ
— Окрім міських пунктів моніторингу, у столиці працюють громадські системи оцінки якості повітря. Чому ці дані часто не збігаються між собою — навіть, якщо мова йде про одну й ту ж локацію?
— Скажу так: міська влада вітає і підтримує такі громадські ініціативи. І їхня поява — відповідь на суспільний запит. Адже сьогодні екологія — це світовий тренд. Правильно і логічно, що у столиці створюються ініціативні групи, для яких питання якості повітря важливе. Наше завдання співпрацювати, обмінюватись інформацією і робити все для того, щоб громада отримувала достовірні та об’єктивні дані. Але тут треба розуміти, що часто заміри громадського моніторингу — це дані датчиків, які не сертифіковані і не завжди точні. І це в певних випадках призводить до викривлення інформації.
— Яким чином можна уникнути таких ситуацій?
— Ми вже зустрічались з компанією «ЛУН», яка також публікує дані про якість повітрі, і домовились, що будемо надавати їм свої дані, які вони зможуть поширювати на своїх ресурсах, оскільки місто розбудовує систему стандартизованого моніторингу. Вона сертифікована і відповідає європейським стандартам, зокрема директивам ЄС, та рекомендаціям ВООЗ. Системи з аналогічним принципом роботи працюють у Лондоні, Парижі, Мюнхені та інших європейських містах.
Наголошу, немає прагнення поставити під сумнів дані громадського контролю. Але дані про міську екологію і стан повітря повинні бути об’єктивними і правдивими, враховувати низку чинників. Ми прагнемо не просто констатувати проблему, а знайти причини і ключ до їх вирішення.
ПРО НОВІ КОНТЕЙНЕРИ ДЛЯ ПРОТЕРМІНОВАНИХ МЕДИКАМЕНТІВ
— Ще однією тенденцією за останні роки є зміна ставлення до утилізації сміття. Які кроки зробив у цьому напрямку Київ?
— Сортування сміття на побутовому рівні є надзвичайно важливим в системі поводження з відходами. Це насамперед дає змогу зменшити кількість відходів, які йдуть на захоронення або на спалювання. Крім того, відсортовані компоненти отримують друге життя шляхом переробки.
Київ для себе вже прийняв рішення — зробити акцент на сортуванні скла і пластику. Загалом у місті поставили вже близько 3500 контейнерів різних моделей. Адже ми одночасно і тестуємо найбільш оптимальні варіанти. І завдяки цьому вже збираємо достатньо велику кількість відходів, які пізніше відправляємо на переробку. Загалом відібрали вже близько 32 тисячі кубометрів, а це 540 сміттєвозів. І обсяг відсортованих матеріалів постійно зростає.
— У Києві також запрацювали пункти прийому небезпечних відходів…
— Так, і це дуже важливо. Зокрема, почали збирати батарейки, які містять небезпечні для довкілля елементи. По-перше, ми організували систему збору батарейок. По-друге, почали їх вивозити за кордон. Оскільки в Україні не має таких потужностей. І торік вже вивезли 70 тон батарейок.
Плануємо продовжувати цю роботу. Зараз тестуємо нові багатофракційні контейнери для небезпечних відходів. Окрім батарейок та ртутних термометрів, там можна буде залишати протерміновані медикаменти, дрібну електроніку та інші небезпечні для довкілля відходи.
Це перевірений європейський досвід. Насправді ми нічого нового не вигадуємо, а лише вивчаємо найбільш успішні практики і адаптуємо їх для Києва.
ПРО ВІДМОВУ ВІД ХЛОРУ ТА НАСЛІДКИ ПАНДЕМІЇ
— Петре Олександровичу, а коли столиця планує відмовитись від рідкого хлору і що для цього потрібно?
— Знову ж таки: екологія і безпека — це два фактори, які мотивували нас прийняти рішення відмовитись від рідкого хлору у процесі підготовки води до споживання. Раніше вже перевели на альтернативні способи знезараження води усі артезіанські свердловини, а також Дніпровську водозабірну станцію. Наступна у черзі — Деснянська водозабірна. Зараз цей проєкт на етапі реалізації. Для завершення необхідно не більше двох років. Сподіваємось, вже у 2022-ому на Деснянській станції працюватиме нове обладнання. Фактично це останній етап до абсолютної відмови від хлорування води у столиці.
— Нещодавно у Києві завершився суворий карантин. Водночас рік тому — якраз в такий час — ми вперше зіштовхнулись із карантинними обмеженнями. Чи можемо все-таки говорити про якісь позитивні наслідки для системи в цілому від епідемії?
— Насправді є як негативні, так і позитивні аспекти. З одного боку — службам і справді додалось роботи. Дезінфекція місць загального користування це додаткові зусилля для двірників, які виконують не найлегшу роботу. Але всі розуміли, що це вимушені заходи і, як би голосно це не звучало, від цього залежить рівень захворюваності.
З іншого боку — в карантин люди вкотре переконались у зручності онлайн-сервісів, які ми пропонуємо. І за час пандемії постійних користувачів онлайн-кабінетів в «Центрі комунального сервісу», який надає консультації з питань житлово-комунального господарства, значно збільшилось. Наприклад, у 2020 році фахівці центру надали майже удвічі більше консультацій онлайн у порівнянні з 2019 роком. Дистанційні послуги — це швидко, зручно, а головне безпечно для клієнтів. Ми здобули новий досвід, який тепер будемо успішно використовувати і вдосконалювати.
***
Читайте також першу частину інтерв’ю із Петром Пантелеєвим — про вигідні програми для мешканців столичних багатоповерхівок, які здатні вполовину зменшити нарахування в платіжках.
Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»