Що не так з класним журналом, обговорили в столиці
Паперові журнали мають відійти в минуле, тим більше що в столиці все більше застосовують електронні журнали. Чому класний журнал це не лише марна трата часу та нервів вчителя, а й можливі проблеми для адміністрації школи, пояснила на своїй сторінці у Facebook директорка Департаменту освіти і науки Києва Олена Фіданян.
За її словами, під час спілкування з Асоціацією директорів шкіл Києва, прийшли до висновку, що з цією амбарною книгою потрібно щось робити. Застарілий спадок має бути змінений.
«Це змарнований час, бо потрібно безліч разів (за кількістю предметів) переписати прізвища та імена учнів. Це вчительський булінг, бо за тобою ходить завуч й погрожує перевіркою журналу, а ти ще не вписав номери особових справ. Це біганина за колегами, які мають вписати теми проведених уроків. Це вічний розшук цього предмета перед канікулами (щоб виставити оцінки). При цьому учительська — це єдине місце, де його ніколи немає, — зазначила Олена Фіданян. — Це документ, який ні за яких обставин не можна виносити зі школи. Це вчительська панщина, кабала, кайдани».
Окрім того, «Класний журнал» — це рамка. Це купа правил, які «зась» порушити.
«Якщо ви думаєте, що класний журнал перевіряє тільки адміністрація школи, то помиляєтеся. Я це зрозуміла, коли стала заступником директора школи», — зазначила Олена Фіданян. І пояснила, в чому справа.
Перший розділ «Зведений облік відвідування» — улюблені сторінки усіляких КРУ, рахункових, служб у справах дітей… Для чого? Що вони забули в класному журналі? Фінансові контролери уважно рахують, чи співпадає інформація про присутність/відсутність учня з кількістю з’їдених у їдальні сніданків. Якщо не співпадає, то адміністраціі роблять нарахування щодо відшкодування збитків.
«Смішно? А мені було не дуже, коли знаходили такі відмінності. Причини часто були тривіальні. Для прикладу, дитина побула на першому уроці, поснідала, а потім її забрали батьки (раніше на цій сторінці виставляли лише „енки“, тепер через дріб — кількість пропущених уроків). Якщо ти закрутився, не заповнив перший розділ, а тут з’явилися перевіряючі, то іди й „домовляйся“. Вони ж — фіскальні органи й пришли впіймати злодія й накласти штраф, — зазначила Олена Фіданян. — Служба у справах дітей рахує кількість пропущених днів кожної дитини. Якщо таких буде 10, то йдуть до медсестри, щоб перевірити довідки, що підтверджують хворобу дитини. Якщо довідки або заяви від батьків про відсутність дитини немає, то перевіряють адміністрацію, чи сигналізували ті до відповідних органів про відсутність дитини. Якщо ні, то карають. І це лише перший розділ зовсім не „класного“ журналу».
Висновок: лише за цим розділом можуть накласти штраф за неспівпадіння присутніх на уроці й кількості з’їдених у їдальні порцій та позбавили місячної надбавки або премії за те, що не поінформували поліцію про відсутність учня у школі протягом 10 днів без підтверджуючих документів.
Сторінка 434 - розділ «Загальні відомості про учнів». Складається з восьми частин:
1. Номер особової справи (він зафіксований в «Алфавітній книзі», яка згідно наказу зберігається не менше 50 років.
2. Прізвище, ім’я, по-батькові учня. До написаних списків на попередніх 433 сторінках на цій є ще по батькові.
3. Стать. Вкрай важливе уточнення
4. Число, місяць, рік народження. Дублюється з особової справи учня.
5. Коли й куди вибув (вибула). При цьому у школі є «Книга руху учнів».
6. Прізвище, ім’я, по батькові батька й матері (опікуна).
7. Місце роботи батьків, контактний телефон.
8. Домашня адреса, номер телефону.
«Отже, три останні стовпчики заповнені вчителем та доступні величезній кількості людей. Усе це позначено й в „Особовій справі учня“. Особові справи зберігаються у секретаря й захищені трошечки краще, — зазначає Олена Фіданян. — Сьогодні за збереження персональних даних відповідальність несуть педагоги школи. Саме тому вони просять батьків дати згоду на запис цієї інформації. У „вказівках до ведення КЖ“ вказано, що цей розділ потрібно заповнити протягом 10 днів після початку навчального року. Кому це потрібно? Батькам — НІ! Мені, вчителю — НІ!!! Уся інформація є в особових справах та моєму мобільному. Для адміністрації — НІ!!! Снилося воно їм, щоб це перевіряти. Отже, ми з вами зробили відкриття. Цей розділ — „Загальні відомості про учнів“ — потрібно ЛІКВІДУВАТИ!!!»
Нагадаємо, для керівників і педагогів шкіл підготували інтерактивний порадник про освіту в умовах пандемії
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»