Таємниці Варязьких печер: підземним лабіринтам Києва загрожує руйнація

На території Києво-Печерської лаври знаходяться маловідомі підземні лабіринти. Про їх існування відвідувачі навіть не здогадуються.
Найдавніша частина Києво-Печерського комплексу – Варязькі печери.
Вхід до цих загадкових лабіринтів розташований у західній частині Дальніх печер – Аннозачатіївської церкви.
Про це «Вечірньому Києву» розповів Іван Вербицький – колишній гендиректор ТОВ «Спецземстрой». За його словами, Варязькі печери сьогодні потребують негайного укріплення.
Щоб розпочати роботи, потрібно отримати підземну й наземну картину споруд, розташованих на території Дальніх печер
– Нам треба підготувати спеціальні опорні рами, металеві пластини, арматуру і розчин бетону М-500. Після проведення внутрішніх укріплень печери доцільно нагнітити вапняним розчином за допомогою грязьового насоса, – вважає Іван Вербицький.
Намагаючись вирішити «печерну» проблему, Вербицький звернувся до Міністерства культури. Проте замість реальної допомоги отримав банальну відписку.
– Варязькі печери протягом багатьох століть знаходяться у товщі грунтового масиву з постійною високою вологістю. У зв`язку з чим трапляються окремі локальні вивали грунту, які прямої загрози для території Києво-Печерської лаври не становлять, – повідомили у листі від Мінкульту.
За Варязькиими печерами стежать науковці Києво-Печерського заповідника. Під час періодичних спостережень вони зафіксували погіршення стану печер. Проблема в тому, що у підземних лабіринтах відбуваються негативні процеси: утворення нових тріщин і відшарування землі уздовж галерей.
Згідно з попередніми розрахунками, для проведення робіт необхідно виділити близько 23 млн грн.
Більша частина Варязьких печер розташована поза межами Києво-Печерської лаври – на території Співочого поля.
Співоче поле може провалитися під землю.
У 2015 році експерти подали до ЮНЕСКО свої пропозиції щодо отримання гранту на облаштування системи моніторингу Варязьких печер.
Проте цей проект не отримав підтримки з боку Центру всесвітньої спадщини.
Фото Марії ЛИСЕНКО