«Що ми обрали врятувати»: у парку Шевченка демонструють експозицію про порятунок культури
Замість сухої статистики втрат проєкт виводить на перший план живі історії людей, їхню стійкість і реальні інструменти порятунку української культури від російських загарбників.
У столичному парку імені Тараса Шевченка презентували міжнародну мандрівну виставку, присвячену роботі фахівців із порятунку пам’яток та музейних колекцій під час війни.
Про це повідомляється на сторінці Музею Майдану в Facebook.
В експозиції зібрані 12 документальних історій із рятувальних місій у звільнених і прифронтових регіонах України у 2022–2026 роках. Їх здійснювали команди Національного музею Революції Гідності та Агенції стійкості культури (ACURE) за підтримки територіальної оборони та ДФТГ № 31 міста Києва.
На двомовних українсько-англійських стендах відвідувачі можуть дізнатися про музеєфікацію знаменитого бородянського керамічного півника, порятунок пошкоджених храмів, історичних кам’яних скульптур та музейних фондів.
Від консервації пам’яток до стратегії захисту
Участь у відкритті взяли ініціатор і куратор проєкту, в. о. гендиректора Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, віцепрезидентка Europa Nostra Наталія Мусієнко, координаторка Європейського хабу культурної спадщини в Києві Оксана Узлова та заступник директора Національного військово-історичного музею України полковник Олександр Филь.
«Сьогодні вже недостатньо зашити пам’ятку фанерними щитами чи закрити мішками з піском — потрібна стратегія, яка діє комплексно і на тривалому відрізку. Ця виставка про те, які методики та практики ми використовуємо сьогодні, захищаючи нашу історію та ідентичність», — наголосив Ігор Пошивайло.
За словами Марини Соловйової, від початку повномасштабного вторгнення в Києві від російських атак постраждав 341 об’єкт культурної спадщини та культурної інфраструктури — зокрема будівля Президії НАН України, Національний музей «Чорнобиль», Національний художній музей України та Успенський собор.
Символічна локація та міжнародний інтерес до проєкту
На думку організаторів проєкту, розташування стендів у парку імені Тараса Шевченка має символічне значення: під час масованого ракетного удару по центру Києва у жовтні 2022 року постраждали як сам парк, так і навколишні музеї й історичні корпуси університету.
«Європейський хаб культурної спадщини Europa Nostra в Києві працює над концепцією Київського музейного ареалу — КиївМузА. Парк Шевченка посідає в ній особливе місце, адже тут завжди вирує студентське життя. Нам важливо, щоб молодь зупинялася біля виставки й долучалася до збереження культурних цінностей», — зазначила Наталія Мусієнко.
Парк Шевченка став другою столичною локацією проєкту після Києво-Печерської лавр, що свідчить про її особливу вагу у приверненні уваги до захисту української спадщини. Наразі виставкою вже зацікавилися освітні та культурні інституції України, США та Європи — зокрема, надійшли запрошення представити експозицію в Амстердамі, Гаазі та Брюсселі.
Побачити експозицію можна до кінця 2026 року.
Довідка: Проєкт реалізується за підтримки Europa Nostra, Європейського хабу культурної спадщини, Українського фулбрайтівського кола, Музею Майдану, Агенції стійкості культури (ACURE), Регіонального хабу Cultural Emergency Response (CER) Чорноморського регіону та Державного музею книги і друкарства України.
Нагадаємо, що у Києво-Печерській лаврі пройшов Форум із захисту культурної спадщини під час війни та відкрили тематичну виставку.
До теми: Війна та культурна спадщина: інтерв’ю з захисником українських пам’яток та військовим ЗСУ Кирилом Кобцевим.
Світлини для публікації надані організаторами проєкту.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»