У Києво-Печерській лаврі пройшов Форум із захисту культурної спадщини під час війни та відкрили тематичну виставку

Дванадцять років війни, понад чотири з них — в умовах повномасштабного вторгнення. Українська культурна спадщина щодня зазнає руйнувань, пошкоджень, пограбувань і загроз. Зокрема, за останніми даними Офісу Генерального прокурора України, кількість українських культурних цінностей, які були вивезені, викрадені та ідентифіковані, становить близько 7,8 мільйона одиниць.

У цих умовах українські та міжнародні фахівці змушені не лише оперативно реагувати на нові виклики, а й формувати системні рішення, здатні забезпечити захист пам’яток, музейних, архівних та бібліотечних колекцій у довгостроковій перспективі.

Щоб об’єднати накопичений досвід, проаналізувати вже створені механізми, платформи та інструменти й визначити, як перейти від окремих ініціатив до цілісної системи захисту культури на національному, регіональному та місцевому рівнях, у Києві, на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», відбувся Форум культурної стійкості «Від екстреного реагування до системи захисту».

Про це повідомили у Національному музеї Революції Гідності.

Участь у Форумі взяли понад півтори сотні українських та міжнародних фахівців державного і громадського секторів: представники органів влади, музейники, архітектори, реставратори, бібліотекарі, архівісти, військові, волонтери та експерти міжнародних організацій.

За словами генерального директора Національного музею Революції Гідності, співзасновника Агенції стійкості культури Ігоря Пошивайла, нинішній Форум став продовженням ініціативи, започаткованої у 2023 році Міжнародним форумом з безпеки культурної спадщини «Війна в Україні: Битва за культуру», організованим Музеєм Майдану та Штабом порятунку спадщини.

«У 2023 році нашою спільною місією були координація українських та міжнародних ініціатив, підтримка культурних інституцій та підготовка до відновлення пошкоджених пам’яток. Нині ми концентруємо увагу на трансформації накопиченого досвіду в систему — зрозумілу, скоординовану і сталу. Нам важливо не лише визначити, що потрібно робити, а й хто, коли і за допомогою яких механізмів має це робити», — наголосив ініціатор і куратор Форуму Ігор Пошивайло.

Під час панельних дискусій спікери та учасники зосередилися на питаннях евакуації колекцій, перших дій після атак на об’єкти культури, взаємодії державних установ, громад, рятувальників, військових, правоохоронних органів і професійних команд.

Учасники обговорили практичний досвід інвентаризації, цифровізації та резервного збереження даних, документування викраденої спадщини, стабілізації пошкоджених об’єктів, інженерної та реставраційної експертизи, а також механізми фінансування невідкладних робіт.

Практичним результатом Форуму має стати аналітичний документ із систематизацією основних проблем, наявних спроможностей і прогалин, а також Дорожня карта дій — із пріоритетними кроками, відповідальними сторонами та механізмами взаємодії для подальшого формування сталої системи захисту культури в Україні.

Від дискусії — до історій порятунку

Важливою складовою Форуму стало відкриття міжнародної мандрівної виставки «Що ми обрали врятувати. Історії з місій порятунку культурної спадщини в Україні».

Від початку повномасштабного вторгнення майже 2000 археологічних пам’яток, храмів, музеїв та бібліотек, культурних центрів зазнали пошкоджень, майже 50 з них зруйновано повністю. Та завдяки музейникам, реставраторам, волонтерам, військовим, рятувальникам, місцевій громаді та міжнародним партнерам вдалося зберегти частину експозицій, артефактів та речей, які свідчать про нашу історію і прадавнє коріння.

Виставка представляє дванадцять документальних історій, зібраних під час місій з реагування на надзвичайні ситуації у сфері культурної спадщини, що відбувалися у звільнених та прифронтових регіонах України у 2022–2026 роках.

На двомовних стендах — історії про збережені твори всесвітньо відомої мисткині Марії Примаченко, храм в Малій Комишувасі, який став свідченням світу окупантів, викрадене скіфське золото, вразливий, архаїчний стародрук, кухонну річ, яка стала символом стійкості, розмальовану стіну підвалу у Ягідному. Такі речі свідчать — культура не починається після виживання, іноді вона допомагає вижити.

Основою виставки є оригінальна польова документація, створена під час надзвичайних місій: документальні фотографії, інтерв’ю, карти, архітектурні обстеження, технічні креслення, зображення з дронів, 3D-документація, архівні матеріали та врятовані культурні цінності.

Виставка ділиться цінним досвідом –що саме обрали рятувати і чому, які ресурси і знання задіяли, яка підтримка була необхідна. Та головне — консолідація зусиль, та усвідомлення того, що маємо зберегти, попри все.

Представлені історії демонструють, що за кожним урятованим предметом, будівлею чи колекцією стоять конкретні люди — музейники, реставратори, волонтери, військові, рятувальники, місцеві громади та міжнародні партнери. Саме ця взаємодія, представлена у виставці через реальні кейси, на практиці ілюструє головну тему Форуму: від окремих рятувальних операцій необхідно переходити до сталої та скоординованої системи захисту культури.

Виставка відкрита до огляду до 2 листопада на території Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра», поруч із пошкодженим російською атакою Успенським собором.

Згодом вона продовжить свою мандрівку — культурними та урядовими установами, музеями, громадськими просторами, університетами та культурними інституціями, знайомлячи українську та міжнародну аудиторію з досвідом порятунку культурної спадщини України під час війни.

Нагадаємо, у Мистецькому арсеналі на Лаврській законсервують пошкоджені російським дроном дах і перекриття. Це дасть змогу захистити будівлю на час розробки великого проєкту реставрації.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»