Вперше за 25 років: у столиці відбулися загальноміські громадські слухання щодо нової редакції Статуту Києва
Протягом 2,5 годин за участі мешканців різних районів Києва тривало громадське обговорення. Містяни пропонували свої доповнення та зауваження до проєкту оновленого Статуту столиці, а також голосували за пропозиції киян та проєкт документу в цілому.
Підґрунтям для проведення слухань стали нові вимоги Верховної Ради України. Парламент зобов’язав громади, які не мали статутів, ухвалити їх, а ті, де статути вже діяли — внести зміни та узгодити їх із чинним законодавством. Йдеться про розширення інструментів безпосередньої участі громади в ухваленні рішень на місцевому рівні.
Про це розповіла депутатка Київради (фракція «УДАР»), директорка Департаменту суспільних комунікацій Олеся Зубрицька, яка працювала в складі робочої групи з підготовки документа.
Саме її Департаменту Київський міський голова Віталій Кличко доручив організацію та проведення цих слухань. Вони відбулися в укритті Київського університету імені Бориса Грінченка, де від громади зареєструвалося понад 70 мешканців столиці.
Пояснюючи сенс заходу, Олеся Зубрицька зазначила:
«Робоча група підготувала оновлений документ. Далі, згідно із законом про місцеве самоврядування, Міський голова мав винести його на громадські слухання, які сьогодні успішно й конструктивно відбулися. Ми обговорили з містянами нову редакцію Статуту, розглянули й підтримали низку пропозицій від учасників. Підписаний головою та секретарем слухань протокол разом із підтриманими ініціативами передамо Київському міському голові, який організує їхній подальший розгляд. Після опрацювання зауважень обов’язково оприлюднимо звіт про те, які пропозиції були враховані, а які ні та з яких причин».
Слухання пройшли за високої активності громади.
У своїх пропозиціях кияни приділили особливу увагу збереженню зелених зон міста та забезпеченню доступності безоплатного лікування в районних медичних закладах.
«За останні роки суттєво змінилися підходи до взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю. Сьогодні жителі очікують не тільки своєчасного інформування про діяльність міської влади, а й практичних можливостей впливати на процеси ухвалення рішень, ініціювати важливі для громади питання, брати участь у їх обговоренні та отримувати зворотний зв’язок.
Водночас хочу підкреслити, що ухвалення нової редакції Статуту — це не завершення процесу, а важливий крок до подальшого розвитку місцевої демократії в Києві. Адже ефективність будь-якого документа визначається не лише його змістом, а й тим, наскільки його положення реалізуються на практиці», наголосила заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР»), Ганна Старостенко.
За словами Ганни Старостенко, саме цей документ вимагає такого формату, як загальноміські громадські слухання.
Протягом 2,5 годин активної роботи міська влада та робоча група заслухали бачення мешканців з усіх районів столиці, провели обговорення та проголосували за відповідні ініціативи. Вона підкреслила, що оновлений Статут має надавати киянам найширші можливості для впливу на управління містом.
Презентував проєкт Статуту голова робочої групи, депутат Київради (фракція «ЄС»), доктор юридичних наук Леонід Ємець. Він детально розповів про новації та пояснив, чому вони важливі для розвитку демократії та європейського майбутнього країни.
Першою важливою зміною Ємець назвав офіційне закріплення герба столиці з Архистратигом Михаїлом: «Це той герб, до якого всі звикли, але досі він залишався неофіційним. Тепер він матиме чіткий юридичний статус».
Друга новація є ключовою для народовладдя в столиці. Спікер пояснив, що робоча група «намертво цементує» існування в Києві районних рад. Якщо раніше Київрада сама вирішувала, існувати їм чи ні, то тепер це чітко зафіксують у Статуті, і після закінчення війни в місті відбудуться вибори до райрад. Якщо наступна міська рада захоче їх скасувати, їй доведеться змінювати сам Статут столиці, а це складна процедура. Також запроваджується низка механізмів, які дозволять громаді напряму управляти власними потребами.
Крім того, Леонід Ємець зауважив, що документ містить процедури відкритості та належного врядування за стандартами Європейського Союзу, коли влада, освіта й медицина діють як єдиний злагоджений механізм в інтересах громади. Він підкреслив, що новий Статут фактично є «малою Конституцією» Києва.
Окрему увагу в документі приділили містянам без офіційної реєстрації, які також мають впливати на розвиток столиці.
«Таких у Києві близько третини — понад мільйон людей, які працюють і сплачують податки, але за законом позбавлені можливості долучатися до міських процесів чи отримувати підтримку від громади. Ми не хочемо ділити українців на сорти. Тому передбачаємо додатковий статус для таких мешканців. Ця практика успішно працює в європейських містах, де зараз багато українських переселенців», — пояснив Леонід Ємець.
Також у проєкті закладено механізми взаємодії з діаспорою, щоб 6,5 мільйона українців за кордоном мали змогу долучатися до життя міста.
Проєкт оновленого Статуту передбачає чітке розмежування понять «житель» і «мешканець», що дає киянам змогу брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів, громадському контролі та розподілі бюджету столиці. Документ суттєво розширює інструменти впливу на міську владу — через проведення слухань, місцевих ініціатив та можливість ініціативних груп подавати власні проєкти рішень для обов’язкового розгляду Київрадою.
Окрему увагу приділено залученню молоді до самоврядування через розвиток молодіжних центрів, надання грантів і стипендій. Серед нових пріоритетів громади зафіксовано підтримку ветеранів, розвиток волонтерства, захист довкілля й культурної спадщини та утвердження української ідентичності. Крім того, документ блокує відчуження стратегічних об’єктів комунальної власності й гарантує відкритість влади завдяки онлайн-трансляціям та електронним сервісам.
Підсумовуючи, Леонід Ємець зазначив, що попереду ще серія круглих столів, розгляд на комісіях Київради та підсумкове голосування, а орієнтовно за 4–6 місяців столиця отримає повноцінний новий Статут.
Модератор громадських слухань, киянин та представник громадського сектору Максима Лациба зазначив, що на прикладі рідної Русанівки переконався в дієвості такого інструменту, як загальноміські громадські слухання, адже це гарантоване законом право жителів впливати на управління своєю громадою.
Максим Лациба підкреслив, що під час заходу було чітко дотримано всіх процедурних норм Київради. А те, що люди виходили з більш оптимістичним настроєм, ніж мали на початку, доводить успішність слухань, адже містяни прийшли з реальними пропозиціями, альтернативними ідеями та зауваженнями.
Читайте:
- «Програма розвитку Києва на майбутнє: що запропонували мешканці столиці».
Ольга СКОТНІКОВА, Віталіна ПОДТЬОЛОК, «Вечірній Київ»