114 окрема бригада сил тероборони: інтерв’ю з пілотом батальйону «Архангел» Владиславом «Фастовим» про політ на межі радіохвиль

114-та окрема бригада Сил ТРО (Київська обласна бригада) пройшла шлях від перших днів повномасштабного вторгнення та гарячих точок Сходу і Півдня до стратегічної оборони північно-східного кордону України. Вже понад рік бригада утримує північний кордон країни — ділянку від Сумщини майже до Київщини. Яку роль у цьому відіграє FPV-авіація розповів 25-річний пілот Владислав «Фастов» Фастовець.
114-та бригада була створена ще вісім років тому, а з перших днів повномасштабного вторгнення до неї буквально за кілька днів долучилися понад 2 000 добровольців. Військові брали участь у відбитті ворожої навали на Київщині — Гостомель, Баришівка, Ірпінь, Буча.
Згодом батальйони пройшли найгарячіші ділянки фронту: Бахмут, Часів Яр, Донеччину, Луганщину, Херсонщину та Запорізький напрямок. А у травні 2024 року бригада майже в повному складі тримала оборону на Куп’янському напрямку під час складних повзучих піхотних штурмів ворога.
З 2025-го 114-та окрема бригада — на північному кордоні країни.
Можливо, хтось не усвідомлює, але це такі ж повноцінні й важкі бойові дії.
По той бік кордону розміщені навчальні центри спецпідрозділів рф (наприклад, «Сеніж»), де окупанти складають свої «іспити» — намагаються інфільтруватися в наш тил диверсійно-розвідувальними групами (ДРГ) та порушити логістику.
Завдання бригади — протидія цим ДРГ та утримання ешелонованої смуги оборони разом із приданими підрозділами прикордонників та артилеристів.
ВОНИ ЗАХИЩАЮТЬ КИЇВЩИНУ І СТОЛИЦЮ
FPV-авіація давно перестала бути просто елементом розвідки — сьогодні це високоточна артилерія нового покоління. Робота пілота вимагає не лише гострого зору та швидкої реакції, а й глибокого розуміння фізики радіочастот, інженерної кмітливості та абсолютної витримки під вогнем.
Про бойове хрещення, двобій із ворожими засобами РЕБ, саморобні модифікації дронів та відчуття поля бою через відеоокуляри журналістці «Вечірнього Києва» розповів військовослужбовець 114-ої окремої бригади сил територіальної оборони 1 ББпС «Архангел» Владислав Фастовець з позивним «Фастов».
— Владиславе, звідки з’явився ваш позивний «Фастов» і як саме ви потрапили у сферу безпілотної авіації?
— Позивний пішов від мого прізвища — Фастовець. Побратими скоротили до «Фастов», і це позивне ім’я одразу прижилося. До повномасштабного вторгнення я, як і багато хто, захоплювався цивільними технологіями, але саме FPV-дрони відкрили абсолютно новий вимір.
Коли зрозумів, наскільки цей інструмент ефективний на фронті, вирішив опанувати його досконало. Починав із симуляторів, годинами «літав» у віртуальному просторі, напрацьовував м’язову пам’ять. А далі — вишколи, збірка власних бортів і вихід на реальні бойові завдання.
У ПЕРШИЙ ВИЛІТ ГОЛОВНЕ БУЛО ВТРИМАТИ ТРЕМОР В РУКАХ
— Перший бойовий виліт — це завжди випробування. Пам’ятаєте свої відчуття, коли вперше працювали по реальній цілі?
— Таке не забувається. У симуляторі в тебе є кнопка «перезапуск», а в реальному житті на кону стоїть безпека твоєї піхоти й підрозділу.
Коли надягаєш FPV-окуляри, цивільний світ зникає: ти бачиш аналогову або цифрову картинку з камери дрона і відчуваєш кожен порив вітру.
У перший виліт головне було приборкати тремор у руках. Коли дрон захопив ціль і пішов у піке, вся напруга перетворилася на чисту концентрацію. Коли почув у рацію від корегувальників «Є влучання, ціль знищено!», зрозумів: усі сотні годин тренувань були не марними.
— Сучасне поле бою насичене ворожими засобами РЕБ (радіоелектронної боротьби). Як вам вдається доводити дрон до цілі в умовах радіоперешкод?
— Війна FPV — це на 80% війна частот та інженерної думки, і лише на 20% пілотування. Ворог постійно ставить «куполи» РЕБ, намагається засліпити картинку або перебити канал керування.
Тому ми у 114-ій бригаді ТРО 1 ББпС «Архангел» ніколи не літаємо на стандартних заводських налаштуваннях.
Доводиться постійно експериментувати: перепаювати приймачі, міняти діапазони частот, використовувати нестандартні антени та повторювачі.
Якщо ворог закриває один діапазон, ми знаходимо щілину в іншому. Перемагає той, хто на крок попереду в технологічному плані.
FPV — ЦЕ ЗБРОЯ, ЯКА НИЩИТЬ ВОРОГА НА ВІДСТАНІ
— Наскільки важливою для пілота є робота екіпажу та підтримка з землі?
— Пілот — це лише вершина айсберга. За кожним успішним влучанням стоїть злагоджена робота всієї команди: штурмана, який стежить за картою й обстановкою в повітрі, сапера-інженера, який готує й споряджає боєприпас, та зв’язківців.
Поки ти в окулярах повністю занурений у політ, твій екіпаж прикриває тебе на позиції, стежить за ворожими скидами й артобстрілом. Без надійного плеча побратима поруч ефективно працювати просто неможливо.
— Що б ви порадили тим, хто зараз планує опанувати спеціальність пілота FPV-дрона та долучитися до захисту країни?
— Найголовніше — не боятися труднощів і навчатися вже зараз. Не чекайте мобілізації чи повістки, починайте опановувати симулятори, вивчайте базову радіотехніку та фізику польоту.
FPV — це зброя, яка дозволяє нищити ворога на відстані, зберігаючи життя наших воїнів. Це відповідальна, складна, але дуже важлива робота. Якщо є бажання та дисципліна — навчитися може кожен.
Всім, хто замислюється про опанування професії пілота дронів даю контакт рекрутингу: +380 67 406 7571.
* * *
Нагадаємо, триває рекрутингова кампанія «Крила Півночі». Вона спрямована на поповнення рядів пілотів БпЛА для захисту мирного життя на півночі України від ворожих повітряних атак. Кампанію започаткувало Регіональне управління Сил ТрО «Північ» у складі восьми окремих бригад територіальної оборони. Спробувати себе у військових спеціальностях, пов’язаних із безпілотниками, можуть як чоловіки, так і жінки. Попередній досвід не обов’язковий — майбутні оператори проходитимуть відповідне навчання.
Амбасадори кампанії — досвідчені пілоти БпЛА розповідають, як вони стали дронарями, який шлях пройшли, в яких умовах працюють.
Читайте також:
«„Моє завдання — зробити життя ворога складнішим“: історія київського аеророзвідника»
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»