Позивний «Дикий» зі 112 бригади: «Першим ворожим дроном, який я збив, був «Орлан»
Досвідчений пілот БпЛА, киянин Сергій розповідає, як став дронарем, який шлях пройшов, в яких умовах працює.
Стартувала рекрутингова кампанія «Крила Півночі». Вона спрямована на поповнення рядів пілотів БпЛА для захисту мирного життя на півночі України від ворожих повітряних атак. Кампанію започаткувало Регіональне управління Сил ТрО «Північ» у складі восьми окремих бригад територіальної оборони. Спробувати себе у військових спеціальностях, пов’язаних із безпілотниками, можуть як чоловіки, так і жінки. Попередній досвід не обов’язковий — майбутні оператори проходитимуть відповідне навчання.
Амбасадори кампанії — досвідчені пілоти БпЛА розповідають, як вони стали дронарями, який шлях пройшли, в яких умовах працюють.
Командир екіпажу безпілотних систем взводу перехоплювачів 1-го батальйону 112 київської окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, Сергій з позивним «Дикий» у 2023 році не чекав повістки, сам прийшов у ТЦК. Проте його спочатку не взяли у військо через стан здоров’я. Пізніше все ж таки він мобілізувався. Сергій уродженець міста Сміла, але перед великою війною вже жив з родиною і працював у Києві на меблевому виробництві, хоча має вищу економічну освіту.
— У війську я починав з навчання в Харківському національному університеті Збройних сил у коледжі сержантського складу. Там готують військових для Сухопутних військ. Я навчався на оператора ПЗРК (переносний зенітно-ракетний комплекс). А коли долучився до бойової бригади, наш взвод виконував завдання з протиповітряної оборони.
Згодом перекваліфікувалися на роботу з FPV-дронами, працювали також зі «Стінгами» — українським безпілотним літальним апаратом-перехоплювачем, розробленим для боротьби з ударними безпілотниками та розвідниками противника (зокрема типу Shahed/Герань, «Гербера», «Орлан», Zala тощо). А останнім часом вже використовуємо БпЛА літакового типу для знищення засобів повітряного нападу противника.
«МІЙ ПЕРШИЙ ВИЛІТ БУВ ТРОХИ КРИВИЙ. А ПЕРШЕ ЗБИТТЯ ПРИНЕСЛО НЕЙМОВІРНУ РАДІСТЬ»
— Ви пам’ятаєте свій перший виліт?
— Так. І своє перше збиття теж пам’ятаю. Це було в Донецькій області. Я вже не такий молодий і було трохи важкувато долучатись до цієї справи, бо я не мав жодного відношення до електроніки. Перший виліт — кривий, косий, погана посадка, погане орієнтування на місцевості, бо ми орієнтувалися візуально. Перше збиття, це як вперше сів на велосипед і поїхав! Радість неймовірна, бо то був ворожий «Орлан 30» на великій висоті. І мій штурман, дуже гарний хлопець з позивним «Повар», побачив ціль і мене зорієнтував. Ми з ним знищили цю дороговартісну «погану пташку».
— А скажіть, будь ласка, ворог полює на ваші екіпажі?
— Так. Якщо раніше росіяни полювали на снайперів, командирів з великими погонами, то тепер саме екіпажі всіх видів безпілотних систем: розвідувальних, ударних дронів, наземних роботизованих комплексів. Адже зараз війна вийшла на той рівень, що без всіх цих безпілотних комплексів практично не можна вести війну. Тому і візуально вистежують, і їхня розвідка працює. Ми так само робимо. Їхні позиції, і наші позиції уражуються всіма засобами.
Слава Богу, у нас не так багато втрат, бо, скажімо так, ми гарно маскуємося. Ми вже маємо досвід маскування. І ще забороняємо своїм фотографувати будь-що і викладати в соцмережі.
— Якими засобами ви наразі воюєте найбільше?
— Спочатку були тільки FPV-дрони. Нині працюємо й P1 Sun та ударними «крилами» — «Блискавкою». Навчання проходили у виробника.
«ЗБИВАТИ ДОРОГОВАРТІСНІ ДРОНИ ВОРОГА ДУЖЕ ВАЖЛИВО»
— Чи багато в роботі дронарів залежить від погоди?
— Погода вносить свої корективи, ми враховуємо природні фактори. У ворога бувають періоди, коли немає на чому літати. Ми можемо понад десяток цілей збити за добу, а можемо жодної не збить.
Під час роботи, наголошу, у нас дуже мало втрачається техніки через помилку пілота. А якщо казати про вартість ворожих бортів, які ми збиваємо, то найдорожчі у них на нашому напрямку — «Молнії». Вони їх запускають постійно і для нас це пріоритетна ціль. А ще важливіше — збити ворожі розвідувальні дрони, щоб вони не побачили позиції наших військових. Такі дрони коштують ворогу від 100 до 200 тисяч доларів залежно від модифікації.
— Як часто буваєте у відпустках?
— У нас нормальний, адекватний командир, молодий хлопець. І ми не маємо проблем з відпустками, їздимо по графіку регулярно і навіть в минулому році по статусу учасника бойових дій в мене була додаткова відпустка 15 днів.
НАШЕ ЗАВДАННЯ — ПРИКРИВАТИ МИРНІ МІСТА І СЕЛА ПІВНОЧІ УКРАЇНИ
Офіцер відділення комунікацій 112 окремої бригади Сил ТРО майор Ігор Полуектов доповнив розповідь Сергія «Дикого» роз’ясненням важливості і цілей рекрутингової кампанії «Крила Півночі».
За його словами нині розвиток і посилення підрозділів безпілотних систем є пріоритетом для Регіонального управління Сил ТрО «Північ». Нині в кожній його бригаді створено два окремих батальйони безпілотних систем. Так само і у нас в 112-й. Обидва ці батальйони виконують завдання на різних ділянках фронту. Крім того, в піхотних батальйонах також є безпілотна складова. Це відповідні роти, що працюють з безпілотними системами.
«Тобто очевидно, що це є перспективою розвитку збройних сил загалом, тому ця складова дуже сильно нині посилюється. Так, зокрема, у 112 бригаді ТРО є зенітний дивізіон, який також використовує безпілотні системи і який прикриває небо Київщини і Чернігівщини. Тому для Києва це дуже важливий підрозділ, рідний підрозділ, який постійно працює по всій ділянці Чернігівщини, Київщини безперервно. Кожен день, кожну ніч хлопці працюють», — пояснив Ігор Полуектов.
Він наголосив також на завданні з посилення зенітного дивізіону й всіх складових, які захищають небо півночі України. Нагадав, що мобільні вогневі групи зі складу Добровольчих формувань територіальної громади Києва підпорядковуються 112 бригаді. У добровольців з ДФТГ також є можливість мобілізовуватись в тому числі і в підрозділи дронарів бригади, в зенітний дивізіон і прикривати небо Київщини, Чернігівщини.
«Така можливість є через наш рекрутинговий центр. Всі контакти відомі й розміщені у соцмережах бригади, їх легко знайти. Можна безпосередньо знайти вакансію саме в цих підрозділах, приєднатись і працювати, захищаючи небо півночі», — говорить майор Полуектов.
ГОНИТВА ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕДБАЧАЄ Й ГОНИТВУ ЗА КАДРАМИ
Він також нагадав про ціль рекрутингової кампанії «Небо Півночі».
«Українським Силам оборони люди потрібні завжди на різних посадах, для різних завдань. Адже ворог кожен день проводить мобілізацію, кожен день проводить накопичення сил і засобів. Вони постійно хитро, приховано, але кожен місяць набирають дуже багато людей. І ми вимушені реагувати і, відповідно, так само посилюватись, тому що пропорція рівності військ, вона має бути завжди присутня. І для стримування ворога потрібні сили.
Нині також ворог застосовує повітряні засоби, які уражають наші міста, села, людей. І це дуже підлі технології. Протидія ним вимагає великої кількості спеціалістів, які б працювали не тільки керуючи дронами-перехоплювачами, не тільки знаходячись на позиціях вогневих груп, а ще й проводячи розвідку, готуючи аналітику.
Існує величезна кількість посад, які передбачають аналітичну, розумову роботу, які передбачають велику кількість технічних рішень, тобто працюють майстерні, які потрібні, щоб покращувати готові вироби. Адже кожен місяць змінюються технології, відповідно, засіб, який був актуальний ще декілька місяців тому, може вже бути неактуальним — його треба модернізувати. І от люди, які здатні це робити, вони дуже потрібні», — наголосив майор Полуектов.
Він підкреслив, що гонитва технологій передбачає і гонитву за кадрами, тому що інтелектуали, люди, які здатні щось робити своїми руками, технарі, дуже потрібні і потрібні будуть все більше і більше.
Читайте також:
«„Моє завдання — зробити життя ворога складнішим“: історія київського аеророзвідника»
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»