Від кулемета до американських перехоплювачів: як «Морячок» захищає небо півночі України від ворожих атак

Захист українського неба сьогодні дедалі більше залежить від безпілотних технологій та людей, які ними керують. Саме таких фахівців шукають у межах рекрутингової кампанії «Пілоти Півночі», яку започаткувало Регіональне управління Сил ТрО «Північ» ЗСУ. До підрозділів безпілотних систем восьми бригад запрошують чоловіків і жінок, зокрема й без попереднього військового досвіду. Майбутнім військовослужбовцям пропонують навчання та можливість опанувати сучасні спеціальності.

Один із тих, хто вже пройшов цей шлях, — Роман Жук із позивним «Морячок». До війська він приєднався у 2023 році, підписавши контракт із 114-ю бригадою територіальної оборони. Раніше навчався на інженера та працював водієм, а сьогодні разом із побратимами перехоплює російські безпілотники на півночі України.

— До того я навчався у Київському національному університеті технологій та дизайну за спеціальністю «Прикладна механіка» і працював на одному з підприємств водієм. Згодом вирішив вступити до 114-ї бригади територіальної оборони ЗСУ та боронити нашу державу. У війську трапилася нагода приєднатися до хлопців, котрі боронять небо України, — розповідає Роман Жук.

— Спочатку це були мобільні вогневі групи з кулеметами, і ми прикривали небо Київської області та Києва. Скажімо так: чим могли, тим і працювали. Зараз розвиваємося й працюємо на БпЛА-перехоплювачах. А почали цим займатися кількома екіпажами ще на Куп’янщині у 2025 році. Багато навчалися і зараз боронимо небо на півночі країни.

«ЧЕРЕЗ НАШ СЕКТОР ВОРОГ ВЖЕ НЕ РИЗИКУЄ ЛІТАТИ»

— Щодо результатів збиття можете повідомити?

— Наші розрахунки показують доволі непогані результати. Ми за майже два роки вельми розширилися й не припиняємо впроваджувати нові засоби. Хоча в нас підрозділ не дуже великий, ми можемо конкурувати з іншими бригадами, з іншими батальйонами, в яких кількість екіпажів набагато більша. Але за рахунок нашого професіоналізму, можливо, десь нестандартного підходу до виявлення та знищення ворожих цілей показуємо непоганий результат.

У нас є екіпажі, які працюють на безпілотниках мультироторного типу, на перехоплювачах типу «Крило». Завдяки нашому керівнику, який завжди знаходить нові рішення, впровадили нові методи.

Тепер ще працюємо на БпЛА типу Merops. Це сучасна мобільна система протидії безпілотним літальним апаратам (переважно ударним дронам типу «Шахед» та іншим БПЛА на малих висотах), розроблена компанією Project Eagle. Показуємо дуже непогані результати. За весь час знаходження саме на півночі країни наші екіпажі збивають до 40 цілей за добу. Кожен екіпаж вносить свій, невід’ємний вклад в цю роботу. І в подальшому ми плануємо тільки розвиватися.

Зараз працюємо ще й по розвідувальних «крилах» ворога — «Залах», «Суперкамах», «Орланах» — безлічі ворожих засобів.

— А по ударних дронах?

— Також пробуємо працювати по ударних, таких як «Молнія», «Італмас», «Ланцет». Ворог розвиває свою техніку і нам також потрібно з кожним днем ставати результативнішими.

— Розкажіть, який випадок вам найбільше запам’ятався?

— Щодо конкретного випадка не скажу, але найбільше запам’ятався той період, коли у нас з’явилася вже достатня кількість засобів збиття і ми відточили свої навички до того рівня, щоб працювати під час масованих атак ворога. Тоді відпрацьовували настільки результативно, що за нашу лінію відповідальності з 40 шахедів пролітало максимум дві-три штуки. Це було десь у березні-квітні нинішнього року. Потім ворог зрозумів, що через нашу смугу не може пройти й почав її облітати. Але напоровся на ще одних гарних хлопців-українців…

Наголошу: вся північ по кордону з нашим агресивним сусідом прикрита від ворожих повітряних атак. Якщо екіпажі перехоплювачів не можуть відповісти на якісь виклики, то працюють інші роди військ.

Нині роботи поменшало, але ми завжди на чергуванні. Чергуємо цілодобово. У нас в екіпажах достатня кількість людей для проведення ротації, і щоб екіпаж постійно був боєздатний, люди відпочивають. А інші знаходяться на прикритті неба.

«МИ РОЗУМІЄМО, ЩО ЗА НАШИМИ СПИНАМИ — МИРНІ ЛЮДИ І НАШІ СІМ’Ї»

— Ви коли були у відпустці?

— У червні. Це 15 діб щорічної відпустки і ще планується 15 діб в грудні.

— А скажіть, будь ласка, як ваша сім’я ставиться до вашої служби?

— Батьки дуже вдячні, а дружини в мене немає. Так само родичі, знайомі всі дякують за нашу роботу. Коли зідзвонюємося, по можливості, в межах розумного попереджаю, що можуть бути якісь обстріли.

Ми всі розуміємо, що за нашими спинами стоять наші сім’ї, і чим краще зробимо свою роботу, тим менше долетить до наших домівок. Мама ще буває каже: шапку і каску незабудь і поїсти». У нас екіпаж складається з трьох осіб. Заступаємо на чергування на 3-5 днів. Потім приїжджає зміна, ми виїжджаємо на ППД і там уже відпочиваємо: відсипаємося.

Щодо друзів. Наші екіпажі тримаються як одна сім’я. Будь-які проблеми по службі, десь хтось щось не розуміє, все пояснюємо. Починаючи від службових питань, закінчуючи сімейними, стараємося підтримувати один одного. Звертаємо увагу також на морально-психологічний стан один одного, чи стан здоров’я — завжди стараємося допомагати.

— Які хитрощі намагається застосувати ворог?

— Ворога не можна назвати дурнем, тому від нас має бути постійна увага та пошук нових підходів. Тепер щодо зальотів вздовж русла річок знайдені рішення, розставлені екіпажі. Буває, коли радари не виявляють цілі, але ми чуємо дрони акустично, то екіпажі вилітають, знаходять і збивають їх. Росіяни намагаються працювати й на наднизьких висотах й надвеликих, щоб проскочити в глиб України.

— Щоби працювати поряд з вами новачкам потрібні особливі знання чи всьому навчать?

— Ні, це не обов’язково, в цьому навчають. Перед тим, як вступити до нашого підрозділу, у рекрутів буде купа курсів, навчальних центрів, підвищення кваліфікації. І ми так само постійно підвищуємо свою кваліфікацію. У мене, наприклад, за плечима вже, мабуть, чотири чи п’ять навчальних центрів, два-три курси підвищення кваліфікації. І щоб прийти і працювати в нас, не обов’язково бути спеціалістом спочатку, всьому навчать, підхід до кожного знайдуть. Це взагалі не є проблемою.

— Який дрон на разі у вас найскладніший у використанні?

— Мабуть, Merops. Там трошки складніший інтерфейс, керування, і потрібні деякі знання англійської мови. Хоча для керування можна швидко вивчити необхідне. Теорія — це добре, але на практиці, коли це все показують, розказують, то швидше запам’ятовується. Ми зокрема пройшли двотижневі курси і у нас вже є знищення цим засобом.

Нагадаю, наші виробники не стоять на місці. Зараз знайшли рішення по перехопленню реактивних шахедів. І ми в очікуванні засобів по перехопленню ракет. Пам’ятаю, коли ми починали працювати в мобільних вогневих групах з кулеметами, неодноразово були підтверджені збиття ракет.

Читайте також:

«„Пілоти Півночі»: кого шукають до підрозділів БпЛА та як навчають новачків».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»