Дуби-гіганти та старовинні поховання: що знайшли на цвинтарях Чорнобильської зони. ФОТО

На покинутих цвинтарях Чорнобильської зони виявили понад 400 видів рослин, вікові дуби й сосни, давні кургани та сліди старовинних традицій. Про результати дослідження розповіли у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

Чорнобильські кладовища мають особливу історію. Після аварії на ЧАЕС людей евакуювали, села спорожніли, а цвинтарі, які раніше були частиною життя громад, залишилися без звичного догляду та регулярного відвідування. Саме ця обставина перетворила їх на унікальні природні осередки.

На території обстежених кладовищ зафіксували понад 400 видів рослин. Із них більш як 350 — дикорослі або здичавілі. Серед знахідок є рідкісні та охоронювані рослини, зокрема: наголоватки синьоволошкові, примула весняна, ялівець звичайний.

Науковці також зафіксували на цвинтарях вікові дерева, які майже не збереглися в навколишніх лісах. Серед них є дуби з обхватом стовбура понад чотири метри. Найтовстіший із виявлених живих дубів має обхват 4 метри 46 сантиметрів.

Вражають і сосни: обхват найтовщої з них становив 2 метри 59 сантиметрів.

Пояснення тому, чому на цвинтарях збереглися такі великі дерева, дослідники пов’язують із місцевими традиціями. Через сакральне ставлення до місць поховань дерева тут не вирубували, зокрема побоюючись пошкодити могили. Тож поки за межами кладовищ старі дуби й сосни зникали, на їхній території вони продовжували рости.

Окрім рослинного різноманіття та старих дерев, чорнобильські цвинтарі зберігають історичні об’єкти. Науковці зафіксували невеликі кургани, борті та дерев’яні поховальні споруди старообрядців. Ці знахідки відкривають нові сторінки історії Полісся.

Науковці планують повторити обстеження цвинтарів у різні пори року. Адже справжнє ботанічне різноманіття неможливо повністю оцінити за один візит.

Особливі очікування пов’язані з весною — періодом, коли прокидаються ранньоквітучі рослини. Тоді дослідники сподіваються побачити орхідеї та інші ефемероїди — рослини, які проходять повний цикл розвитку за короткий час.

Ініціаторами дослідження старих цвинтарів стали науковці Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна — доктор філософії Надія Скобель та доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.

До польових робіт долучилися й фахівці Чорнобильського заповідника, зокрема керівник наукового відділу Денис Вишневський.

Читайте також:

“На околиці Києва збереглося унікальне болото, де живуть бобри та ростуть рідкісні рослини. ФОТО».

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»