Чим менше ворог знає про готовність Києва до опалювального сезону, тим краще — директор Департаменту ЖКІ Дмитро Науменко

Київ готовий розпочати опалювальний сезон 15 жовтня, якщо цього
вимагатиме погода. Про це в інтерв’ю для спільного проєкту «Київ FM» та
«Вечірнього Києва» директор Департаменту житлово-комунальної
інфраструктури КМДА Дмитро Науменко.

За його словами, основні тепломережі пройшли випробування, виявлені
пошкодження усувають, житловий фонд і соціальна сфера завершують
підготовку. Тобто традиційний комплекс робіт, необхідний для запуску
тепла, місто фактично виводить на фінішну пряму.

Але цього року готовність Києва до зими — це значно більше, ніж справні
тепломережі. Паралельно місто реалізує План стійкості. Частину цих
проєктів мають завершити вже до початку опалювального сезону, частину
— до кінця року.

99% ТОГО, ЩО МИ СЬОГОДНІ РОБИМО В МЕЖАХ ПЛАНУ СТІЙКОСТІ, — ЦЕ БУДІВНИЦТВО

— Дмитре Володимировичу, наскільки Київ сьогодні готовий до початку
опалювального сезону, бо звучать абсолютно різні цифри? Що вже
зроблено, а що ще потрібно встигнути до холодів?

— Скажу так, традиційно до 15 жовтня Київ має бути готовий на 100%. Так було і
до широкомасштабного вторгнення, так залишається й зараз. Цей рік не є винятком, хоча він особливий з огляду на виклики, які ми мали протягом усього літа і маємо сьогодні. Але ще раз наголошу: до 15 жовтня ми будемо готові до опалювального сезону.

Сьогодні готовність справді становить понад 80%. Що це означає? Усі магістральні теплові мережі готові та пройшли випробування. Там, де виявили пошкодження, їх усунули. Будинки дуже активно отримують акти готовності до початку опалювального сезону. Наразі 82% багатоповерхівок, якими керують
комунальні компанії, вже отримали такі акти і можуть приймати тепло.

Принагідно хочу звернутися до некомунальних управителів житлового фонду -
ОСББ та приватних керуючих компаній — із проханням трохи прискоритися.
Водночас, ситуація, коли у вересні їхній відсоток готовності дещо нижчий, нас
не насторожує, бо ми спостерігаємо це щороку.

В жовтні вони підтягуються. Це пов’язано ще й із тим, що такі управителі
зазвичай пізніше починають опалювальний сезон і пізніше звертаються щодо
підключення — можливо, з метою економії або з інших причин.

Тож жодних аномалій зараз не відбувається, ми йдемо в плановому режимі. Дай
Боже, щоб так було й надалі, тому що ми дуже залежимо від того, як поводитиметься ворог.

— Але в умовах війни готовність міста до зими — це вже не лише випробування тепломереж чи підготовка будинків. Є ще енергетичний План стійкості, який має допомогти місту працювати навіть у складних умовах. Наскільки він сьогодні реалізований?

По-перше, треба правильно розуміти пріоритети. Без базової готовності міста
до опалювального сезону План стійкості сам по собі не матиме сенсу. Без готових мереж, підготовленого житлового фонду, закритих периметрів, утеплених горищ та інших базових заходів він просто не працюватиме.

Якщо говорити безпосередньо про План стійкості, він справді досить амбітний і
передбачає кілька пріоритетних напрямків.

Перший і найголовніший — відновлення того, що було зруйновано ворогом. Далі
— резервування теплової та електричної потужності для критичної інфраструктури. Обов’язково — посилення захисту та надійності об’єктів, які ми будуємо, ремонтуємо й відновлюємо.

Є й організаційні питання: наша спроможність реагувати на ту чи іншу ситуацію, проведення навчань, удосконалення комунікації між службами. І це теж ми вже відпрацювали.

Ще один напрямок — будівництво так званих «перемичок», додаткових теплових
мереж, які дають можливість перемикатися між різними джерелами теплопостачання. Це основні складові Плану стійкості, і за ними ми рухаємося
в плановому режимі.

Не секрет, що частину заходів ми від самого початку планували на наступний
рік. Водночас є першочергові роботи, які мають посилити стійкість уже наявної
критичної інфраструктури. Це, зокрема, створення генераторного господарства,
встановлення дизельних електростанцій та інші заходи. Щось маємо зробити до
початку опалювального сезону, щось — до кінця грудня.

Зараз жодних аномалій ми не спостерігаємо. Усе маємо виконати у визначені
терміни, які затверджені РНБО.

— А що сьогодні найбільше гальмує ці роботи? Чи є об’єктивні причини, через які окремі проєкти можуть рухатися повільніше або не вкладатися у визначені строки?

Звичайно. Треба розуміти, що 99% того, що ми сьогодні робимо в межах Плану
стійкості, — це будівництво. А кваліфікованих будівельників нам не вистачало
ще до повномасштабного вторгнення. Зараз дефіцит фахівців став ще відчутнішим.

Другий фактор — повітряні тривоги. Є об’єкти, де через безпекові вимоги фактично вдається працювати лише кілька годин на день. Починається тривога — люди мають залишити майданчик і перейти в укриття. І таких зупинок протягом дня може бути кілька.

Але це не означає, що ми можемо сказати: «У нас війна, тому ми нічого не
встигли». План стійкості виконується, роботи тривають. Просто сьогодні їх
доводиться виконувати в умовах, яких у мирний час не було.

ПІСЛЯ МИНУЛОЇ ЗИМИ МІСТО КРАЩЕ ГОТОВЕ ДО КРИЗОВИХ СЦЕНАРІЇВ

— Щоб ми все-таки не обмежувалися загальними словами «працюємо» і
«готуємося», давайте трохи конкретики. Що в системі життєзабезпечення
Києва сьогодні є такого, чого ще не було рік тому?

— Хочу, щоб слухачі правильно розуміли, чому ми не можемо розповідати про все
конкретно. Я часто чую: прийшов чиновник, щось розповів, але нічого по суті,
жодної конкретики. І сам погоджуюся: коли слухаєш людину, а вона нічого конкретного не говорить, виникають питання.

Але тут прошу поставитися з розумінням. Якщо ми почнемо докладно розповідати, що саме зробили, побудували чи захистили, це приверне зайву
увагу. Якщо ворог вважає, що місто не готове до опалювального сезону, — я
вважаю, що це добре.

Тому багато конкретики ми справді надати не можемо. Але ми вже входимо в
п’ятий опалювальний сезон під час повномасштабної війни. У Києві близько 12
тисяч багатоповерхівок. Так, були складні моменти, були будинки, які тривалий
час залишалися з проблемами. Минулий опалювальний сезон ми завершували,
якщо мені не зраджує пам’ять, приблизно з 300–400 будинками, де не встигли
відновити опалення.

Якщо ж в двох словах сказати, що зараз є того, чого не було торік — передусім
не було такого рівня захисту. Тобто зараз ми краще захищені, принаймні якщо
говорити про ключові елементи. Я не кажу, що ми захистили резервні джерела
в кожному будинку — цього й не потрібно було робити. Але ключові елементи
захищені.

Не було й такої кількості резервних джерел електроживлення. Дуже багато
проблем нам приносило саме знеструмлення об’єктів. Хочу сказати, що ДТЕК
досить добре справляється. У них є свої засоби й методи, які дозволяють заживлювати об’єкти, перемикати їх. Сам ДТЕК теж багато робить, щоб краще
реагувати на такі ситуації. Тому цю систему точно зміцнили.

Але, мабуть, найцінніше — це досвід, який ми здобули минулого року. Попри
весь біль і ті страждання, яких зазнали містяни. Я щоразу перед ними перепрошую. Ми справді робили все, що могли, але цього було недостатньо. Будемо намагатися робити краще. Тепер наші люди мають цей досвід, ми краще розуміємо, до чого готуватися. І наші дії, думаю, мали дати нам хоча б певний кредит довіри.

РЕЗЕРВНА ТЕПЛОМЕРЕЖА НА ТЕРЕМКАХ РОЗРАХОВАНА НА
БУДИНКИ З 56 ТИС. МЕШКАНЦІВ

— Та одна локація, де прокладають резервну тепломережу, все ж стала публічною. Навіть більше — спалахнув цілий скандал. Частина траси проходить через зелену зону, проти чого виступають активісти. Тож що там насправді відбувається? Чи існували альтернативні маршрути? І головне — чи матимуть Теремки цю резервну тепломережу?

— Знову-таки, почну з того, чим закінчив попередню відповідь, — із кризи довіри.

Комунальні послуги — це ж не тільки опалення. Це вода, водовідведення, вивезення сміття. До ідеалу далеко, я це розумію. Але попри сотні прямих влучань лише цього року система працює. Це теж питання довіри.

Давайте від початку. Активна фаза проєктування розпочалася наприкінці минулого — на початку цього року. Це пов’язано із ситуацією минулої зими та
Планом стійкості, в межах якого ці заходи отримали відповідний статус. До
цього ми розглядали різні варіанти.

І тут люди часто плутаються. Вони заходять у Prozorro, бачать закупівлю
«Київтеплоенерго» і кажуть: був проєкт. У технічному завданні, яке оприлюднили в межах закупівлі, справді були прописані, зокрема, альтернативні маршрути. Так і з’явилася історія про маршрут вулицею Теремківською.

Але після оголошення закупівлі ще має бути укладений договір, потім виконані
роботи, оформлений акт і лише після цього відбувається оплата. У цьому
випадку нічого з цього не сталося.

Такі закупівлі іноді мають радше декларативний характер — наприклад, щоб
вивчити ринок. Підприємство може розпочати закупівлю, а потім змінюється
ситуація, не знаходиться фахівців, здатних виконати роботи, або взагалі ніхто
не подається.

Буває й так, що закупівлю зупиняє Антимонопольний комітет або правоохоронні органи через певні підозри. Тому ті закупівлі, які проводили раніше, не перейшли в реальну фазу. Але інформація про них залишилася у Prozorro, її бачать люди — і звідси виникають питання.

АЛЬТЕРНАТИВНІ МАРШРУТИ БУЛИ ДОРОЖЧИМИ НА 20–30%

— Але все-таки давайте детальніше про альтернативи. Які інші маршрути
розглядали на етапі проєктування і чому зрештою від них відмовилися?

— Інженерне рішення можна знайти практично завжди — тепломережу можна
прокласти різними маршрутами. Питання лише в тому, скільки це коштуватиме
і скільки часу займе.

Ми розглядали різні варіанти. Один із них — прокладання мережі Теремківською
вулицею. Але вона насичена іншими інженерними комунікаціями. Щоб провести там тепломережу, частину цих мереж довелося б переносити. А це додаткові гроші, час і, головне, необхідність на певний період відключати наявні комунікації.

Розглядали й інший маршрут — далі вздовж проспекту Глушкова. Технічно він
також можливий. Але для цього потрібно повністю перебудовувати центральний тепловий пункт. Крім того, сама тепломережа в такому разі була б приблизно на 30% довшою. Відповідно, це знову додаткові витрати і значно більше часу на реалізацію.

Загалом усі альтернативні варіанти, які ми розглядали, були приблизно на 20–30% дорожчими. А ми говоримо про проєкт вартістю понад мільярд гривень. Тому таке збільшення вартості ще потрібно обґрунтувати і пройти з ним експертизу.

— Одна з головних претензій мешканців, які виступають проти прокладання тепломережі через зелену зону, — проєкт нібито не погодили з громадою. Водночас ми знаємо, що зустрічі та обговорення з мешканцями були…

— Ми з першого дня розуміли: незалежно від того, йдеться про видалення десяти
дерев чи шестисот, як передбачав перший варіант проєкту, це завжди потребує
комунікації з громадою.

Приблизно у травні я особисто проводив таку. У великій актовій залі зібралося
понад сто людей, і ми презентували цей проєкт.

Серед присутніх було приблизно 30 людей, які відразу висловлювали занепокоєння щодо дерев, тварин і птахів, які там живуть. Ми з повагою до цього ставилися. Але, на мій погляд, переважна більшість людей, навпаки, була занепокоєна тим, що резервної тепломережі не буде і постане питання, як пережити зиму.

Ми досить детально презентували проєкт: показали, як прокладатимемо
мережу, як проходитиме маршрут, пояснили, чому не обрали інший варіант.

На зустрічі були й люди з будівельною освітою. Один із чоловіків запропонував
альтернативний маршрут. Ми одразу опрацювали його з проєктувальниками, і
зрештою він сам погодився, що цей варіант не може бути альтернативним
рішенням.

Після цього ми почали працювати. Але діалог із громадою продовжувався.
Наскільки пам’ятаю, ми зустрічалися близько шести разів і дуже детально все
пояснювали.

Варто розуміти, що ця перемичка — не просто питання ефективності системи, а
першочергова необхідність. Ми спеціально підняли дані «Київтеплоенерго»: у
будинках, які мають бути підключені до цієї тепломережі, зареєстровано близько 56 тисяч мешканців. Тобто для 56 тисяч людей ця резервна тепломережа має забезпечити можливість отримувати тепло в разі проблем з основною системою.

— Через усі ці суперечки роботи були призупинені і підрядник, фактично,
втратив чимало часу. Наскільки це вже вплинуло на строки? Чи встигнуть
завершити цю ділянку до початку зими?

— Ми вже втратили майже два місяці. І це проблема. Станом на сьогодні із
приблизно 180 дерев, які залишилися на цій ділянці, ми просимо погодити
видалення десяти. Також у певних місцях буде потрібне кронування дерев, щоб
могла працювати великогабаритна техніка.

Варто також нагадати, що проєкт передбачає відновлення цієї території. Ми
показували візуалізацію: там мають висадити нові дорослі дерева, облаштувати
тротуар, озеленення та лавки. Зараз на цій території розташовані занедбані
гаражі.

Є й позитивний результат усіх цих обговорень. Ми все-таки переконали підрядника змінити частину проєктних рішень, хоча для нього це додаткові витрати й складніші роботи. Інженерний коридор вдалося звузити з 20 до 10 метрів. Маршрут частково перенесли на територію гаражів. Ми свідомо пішли на це, і підрядник погодився, розуміючи соціальну значущість питання.

Тобто з боку підрядної організації та замовника було багато поступок, і ми знайшли варіант, як зробити краще. Але, на жаль, з боку мешканців, які виступають проти робіт, поступок поки небагато.

Але зрештою всім доведеться в чомусь поступитися, щоб досягти результату. Якщо ми продовжимо працювати в тому темпі, в якому почали зараз, то завершимо роботи до кінця року — на початок січня ця ділянка має бути готова.

У ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМАХ ДОСІ НЕМАЄ ПОНЯТТЯ
«РЕЗЕРВНЕ ЖИВЛЕННЯ»

— До речі, коли ми говорили про децентралізацію системи теплопостачання у Києві з депутатом Київради Тарасом Козаком, він висловив цікаву думку. Торік міську владу критикували за те, що Київ не був готовий до таких викликів і що децентралізувати систему потрібно було ще на початку повномасштабного вторгнення. Але, депутат ставить логічне питання: як місто могло тоді обґрунтувати такі витрати, якщо ТЕЦ працювали й тепло подавали? І тепер уже я у Вас запитую — чи справді місто не могло почати цю перебудову раніше?

— Він абсолютно правий. Більше того, ми діємо в межах та у спосіб, визначених
законодавством. Ми бачимо, яку пильну увагу правоохоронці приділяють саме
тому, що робиться в Києві. Тому маємо бути готовими пояснити слідчим чи правоохоронцям, чому ми щось робимо або не робимо.

І Тарас Козак правий у тому, що коли інфраструктура існує і працює, немає
підстав витрачати бюджетні кошти на створення альтернативи.

Є й інша проблема. Лише від початку цього року держава почала врегульовувати ці питання. До речі, у державних будівельних нормах досі немає такого поняття, як резервне живлення. Ми спілкуємося про це з колегами з центральних органів влади. А відповідна нормативна база потрібна навіть для того, щоб почати проєктувати й щось будувати.

Крім того, треба розуміти, що потреба в коштах колосальна. І бюджет Києва, як
і державний бюджет, не безрозмірний. Майже щодня маємо приклади, коли на
будівництво якогось елемента потрібно, наприклад, два мільярди гривень, а
держава каже: «У нас є мільярд — визначайте, що потрібно робити». І досить
складно вирішити, що більш пріоритетне, а що менш.

— Засновник і голова компанії «Автострада» Максим Шкіль заявив про припинення фінансування капітальних видатків і повідомив, що компаніяь вже зупинила роботи, зокрема й на об’єктах у Києві. Чи може затримка фінансування вплинути на підготовку Києва до зими та виконання Плану стійкості?

— Давайте знову-таки говорити про факти. Жодної офіційної інформації про
зупинення фінансування до нас не доводили. Водночас я як головний розпорядник коштів особисто бачу, що проходження платежів через
казначейство сповільнилося. Але під час робочих зустрічей ситуація виглядає
нормально, зобов’язання реєструють.

Тому зараз сказати, що вже існує конкретна проблема, пов’язана з фінансуванням, я не можу. Але ми готуємося і до такого сценарію.

Ми вже провели низку нарад із підрядниками та розпорядниками коштів нижчого рівня і попередили, що можливий варіант, коли платежі проходитимуть повільніше. Відповідно, вони мають планувати свою роботу з урахуванням цього ризику.

До будь-якого виклику треба бути готовими. Але станом на зараз не можу сказати, що ця проблема вже існує як доконаний факт.

КИЇВ ЗБІЛЬШИВ РЕЗЕРВИ ДЛЯ АВАРІЙНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

— Ми багато говоримо про тепло й електроенергію, але є ще одна критично важлива система — водопостачання та водовідведення. Минулої зими вона
загалом вистояла. Водночас цього року ми вже бачимо удари по водній інфраструктурі. Наскільки місто готове до такого сценарію і що робиться
для захисту системи водопостачання?

— Буду з вами чесним: проблеми з водопостачанням минулого сезону теж були.
Просто мешканці відчули їх не так сильно, як проблеми з опаленням. Але вони
точно були.

Дуже багато людей працювали над тим, щоб максимально швидко відновлювати водопостачання. Треба розуміти, що вода для міста — це не лише вода в крані чи ванній. Це ще й технологічна вода, зокрема для системи теплопостачання, а подекуди й для енергетики. Тобто це критично важливий ресурс.

Цього року, як я вже казав, ми краще готові з погляду резервного електроживлення та захисту об’єктів централізованої системи.

Але готуємо й резервні варіанти. Наприклад, усі бювети можуть працювати без
централізованого електропостачання — вони обладнані генераторами. Передбачений і підвіз води. Крім того, по місту постійно зберігаються мільйони
літрів води у спеціально визначених для цього місцях. Тобто певний запас у
Києва є.

Але наше головне завдання — все-таки зберегти звичну для киян комунальну
послугу. Тому основні напрямки — це резервне живлення та захист тих об’єктів,
які можливо і доцільно захищати.

Тут є свої обмеження. Частина об’єктів побудована так, що спорудити навколо
них додатковий захист дуже складно. До них підходить велика кількість комунікацій.

Є й інший фактор — тип озброєння, яке застосовує ворог. Ми бачимо в Києві, що
від окремих засобів ураження навіть третій рівень захисту не дає гарантованого
результату, тоді як на цих об’єктах ми можемо забезпечити максимум другий
рівень.

А вартість захисту від потужної балістичної ракети, наприклад, може в рази
перевищувати вартість самого обладнання, яке ми захищаємо. Тому тут завжди
постає питання балансу і пріоритетів.

І наостанок — дуже практичне питання, певно не як до очільника департаменту, а як до досвідченого комунальника. Якби вам сьогодні разом із сусідами довелося з нуля готувати свій будинок до опалювального сезону, з чого б ви почали? Що потрібно зробити насамперед?

— Найголовніше зараз — резервне джерело електроживлення. Так історично склалося, що практично всі інші комунальні послуги так чи інакше залежать від
електроенергії. Тому це перше, що обов’язково потрібно передбачити.

Друге — фізичне утеплення будинку, його периметра. Це стіни, дах, вікна. Треба
стежити за сходовими клітинами, щоб там не залишалися відчиненими вікна чи
двері. Тому що в критичній ситуації це вже фактично змагання з погодою: питання в тому, скільки будинок зможе втримувати тепло, яке в ньому вже є.

Далі — енергоефективні заходи: погодне регулювання, належне обладнання
теплового пункту. Усе це важливо. Але під час тривалих відключень електроенергії воно, на жаль, уже відходить на другий план.

Тому головне завдання — за той короткий проміжок часу, коли система працює,
отримати якомога більше тепла і максимально довго втримати його в будинку.

Доставити це тепло допомагає електроенергія. А втримати його — утеплені
фасади, вікна та горища.

Читайте також: Багатоквартирний будинок у Києві отримав фінансування на індивідуальну котельню: як столиця готується до зими.

Ірина ГЛАВАЦЬКА «Вечірній Київ»