Багатоквартирний будинок у Києві отримав фінансування на індивідуальну котельню: як столиця готується до зими

Про це журналістам під час засідання Київради розповів в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв. Він також розповів, як столиця готується до початку опалювального сезону та як реалізується План енергостійкості Києва.

ПЕРШИЙ ПРОЄКТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ КОТЕЛЬНІ ОТРИМАВ ФІНАНСУВАННЯ

За словами Пантелеєва, міська програма передбачає співфінансування встановлення індивідуальних котелень у житлових будинках: 90% витрат бере на себе місто, 10% — громада будинку.

Наразі кілька будинкових громад уже зацікавилися такою можливістю, а одна першою пройшла необхідні етапи та отримала міське фінансування.

«Одна з громад першою опрацювала технічні рішення, провела будинкові збори та ухвалила рішення зібрати 10% фінансування. Місто забезпечує решту фінансування в межах цієї програми», — розповів Пантелеєв.

Індивідуальна котельня дозволить будинку бути менш залежним від централізованого теплопостачання та забезпечувати мешканців теплом у разі проблем із зовнішніми джерелами теплової енергії.

За словами Пантелеєва, реалізація такого проєкту технічно складніша, ніж встановлення сонячних панелей чи резервних джерел електроживлення. Зокрема, котельню необхідно інтегрувати в газові та теплові мережі.

Водночас саме перший реалізований проєкт може дати поштовх до поширення такої практики в столиці.

«Дуже важливо, щоб був перший проєкт. Коли всі побачять, що це працює, інші також почнуть приєднуватися», — наголосив заступник голови КМДА.

КОЛИ У КИЄВІ РОЗПОЧНЕТЬСЯ ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН

Паралельно Київ завершує підготовку до початку опалювального сезону. За словами Петра Пантелеєва, тепло в житлові будинки подаватимуть не за конкретною календарною датою, а відповідно до погодних умов.

«Ми починаємо опалювальний сезон не від календарної дати, а від реальних погодних умов. Треба також дуже обережно ставитися до використання газу, враховуючи, наскільки цінним сьогодні є цей ресурс. Коли встановиться справді холодна погода і буде перспектива подальшого похолодання, тоді розпочинатимемо опалювальний сезон», — пояснив Пантелеєв.

Медичні заклади, заклади освіти та інші об’єкти соціальної сфери традиційно можуть підключати до тепла раніше — за відповідними заявками.

«Медичні заклади та заклади освіти зазвичай підключаються трохи раніше — за рішенням керівників цих установ і відповідними заявками. Думаю, цього опалювального сезону ми працюватимемо за тією ж практикою», — зазначив він.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ПЛАНОМ ЕНЕРГОСТІЙКОСТІ

Роботи в межах Плану енергостійкості столиці, за словами Пантелеєва, тривають на всіх визначених об’єктах. Йдеться, зокрема, про технічний захист, створення нових генеруючих потужностей, відновлення енергетичної інфраструктури та підготовку до подачі тепла.

«Ми на всіх об’єктах продовжуємо роботи, не зупиняємося. Це технічний захист, нова генерація, відновлення та безпосередня підготовка до пуску тепла і початку опалювального сезону», — розповів профільний заступник.

На темпи робіт впливають повітряні тривоги, під час яких працівники мають перебувати в укриттях. Попри це, місто продовжує роботи та намагається зберігати необхідні темпи.

КИЇВ НАРОЩУЄ ВЛАСНУ ГЕНЕРАЦІЮ

Ще одним напрямом Плану енергостійкості є встановлення когенераційних установок, які дозволяють виробляти електричну та теплову енергію.

«Звичайно, вони не покриють усі потреби міста, але збільшують обсяги виробництва електричної енергії і відіграють дуже важливу роль», — зазначив Пантелеєв.

Під час засідання Київради депутати також підтримали низку рішень, необхідних для продовження реалізації проєктів у сфері енергостійкості столиці.

Також читайте: 1,5 млрд на Сили оборони, соціальна підтримка киян і підготовка до зими: Кличко про підсумки сесії Київради.

Сніжана БОЖОК, фото Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»