У столиці вшановують 85-річчя роковин трагедії Бабиного Яру: виставки та презентації

29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру нацистські окупанти розстріляли десятки тисяч київських євреїв. У наступні роки це місце стало місцем масових убивств представників різних національностей, військовополонених та інших жертв нацистського терору.

Однак убивства в Бабиному Яру не завершилися у вересні 1941-го. Упродовж нацистської окупації Києва це місце перетворилося на територію систематичних страт. Тут вбивали євреїв і ромів, червоноармійців, комуністів, учасників підпілля ОУН, в’язнів Сирецького концтабору, людей, звинувачених у «саботажі» чи порушенні комендантської години, та навіть пацієнтів психіатричної лікарні імені Павлова. Загальну кількість убитих у Бабиному Яру оцінюють приблизно у 100 тисяч людей.

Після завершення війни пам’ять про трагедію також зазнала викривлень. Радянська влада десятиліттями уникала окремого вшанування євреїв, які становили найбільшу групу жертв Бабиного Яру. Лише у вересні 1991 року, вже на тлі відновлення незалежності України, тут встановили пам’ятний знак «Менора», присвячений убитим євреям.

Сьогодні трагедія Бабиного Яру нагадує про наслідки ненависті, що стає державною політикою, та про безумовну цінність людського життя.

«Право на пам’ять» — головна тема 85-х роковин, розповіла очільниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.

«Пам’ять про Бабин Яр не раз намагалися стерти. Змінювали рельєф Яру, засипали його, ділили територію, забудовували. У 1976 році встановили пам’ятник „радянським громадянам“, не назвавши євреїв — головну групу жертв розстрілів 29–30 вересня 1941 року, — зазначила вона. — Стирали імена. Стирали історію. Стирали навіть назву — Бабин Яр. 1 березня 2022 року російська ракета влучила в територію Заповідника. Загинули п’ятеро цивільних. Спроба знищити пам’ять про це місце не залишилася в минулому. Тому сьогодні наша відповідь — працювати».

Роза Тапанова розповіла, що під час повномасштабної війни у заповіднику відкрили виставковий центр «Жива пам’ять» і реалізували понад 15 виставкових проєктів. Також розвивають міжнародні партнерства, працюють з архівами та дослідженнями, створюють нові виставки й освітні програми.

До 85-х роковин заповідник представляє нові спільні проєкти — цифровий архів Заповідника разом із Дослідницьким центром «Україна» / Фондом Макса Вебера, роботу з Керен Каемет ЛеІсраель в Україні JMF-KKL UKRAINE, нове українське видання роману Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» від видавництва «Фронезис» у співпраці з Єврейською Конфедерацією України.

А також аудіогід «Дорога пам’яті», створений разом із RememberUs.org та Національним академічним драматичним театром імені Івана Франка за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві.

Готуються й нові мистецькі проєкти українських та міжнародних митців: «Тонка червона лінія» Пауліни Пукіте з Литви та про проєкт «Право на пам’ять» Михайла Алексєєнка.

29 вересня, у 85-ті роковини трагедії Бабиного Яру, Символічна синагога «Місце для роздумів» буде відкрита для відвідувачів протягом усього дня — з 10:00 до 20:00.

Синагога у формі книги є одним із ключових меморіальних об’єктів Бабиного Яру. Саме тут завершуються екскурсії. Коли конструкція закривається, це стає фінальним символічним моментом маршруту.

У цьому році Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» вирішив відкрити Синагогу на весь день 29 вересня, щоб кияни, гості міста та журналісти могли підійти до Бабиного Яру, вшанувати пам’ять загиблих і побачити один із найвідоміших меморіальних об’єктів об’єктів.

Це буде вперше за тривалий час відкриття об’єкта на цілий день. Через війну та загрозу ракетних і дронових атак Символічна синагога в цілому залишається зачиненою й дивитися на неї з середини часу можуть лише екскурсійні групи.

Також цього дня можна буде пройти маршрутом Бабиного Яру, побачити Дзеркальне поле та «Кришталеву стіну плачу», а також зайти до Символічної синагоги.

Сьогодні у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відкрилася спеціальна експозиція «Покаяння — Примирення — Прощення — Єдність», присвяченої 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру.

Захід є частиною міжнародного культурно-просвітницького проєкту «Архітектурні сади Києва: код Хранителів». Експозиція звертається до тем історичної пам’яті, осмислення трагічних сторінок минулого та збереження гуманістичних цінностей.

В експозиції представлені живопис та архітектурна графіка художників і архітекторів — членів Товариства «Передвижників ХХІ століття», а також філателістичні матеріали — поштові марки й листівки, присвячені роковинам трагедії Бабиного Яру. Доповнять її документи з фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.

Адреса: пр-т Берестейський, 50

Низка тематичних подій відбудеться й у Музеї Шолом-Алейхема.

30 вересня о 15:30 директорка музею Шолом-Алейхема Ірина Климова розповість про відображення трагедії Бабиного Яру в образотворчому мистецтві.

А ввечері, о 17:00, у музеї відкриють експозицію Альберта-Лейзера Фельдмана «Ідішленд. Світло зниклого світу». Свою художню мову Фельдман називає фантомаризмом. У його роботах постаті й предмети переходять у простір спогаду, де різні часові шари співіснують в одному образі, а світло допомагає побачити людину навіть там, де її присутність майже втрачена.

Адреса: Музей Шолом-Алейхема, вул. Велика Васильківська, 5А (Арена-Сіті).

До 85-х роковин трагедії Бабиного Яру у столиці відбудеться презентація повної авторської версії світового бестселера Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» в українському перекладі.

Знаковий твір про нацистську окупацію Києва та масові розстріли цивільного населення вийшов друком у видавництві «Фронезис» як 10-та книжка серії «Єврейська бібліотека».

Модератором зустрічі виступить Олександр Зінченко — історик, публіцист, співзасновник проєкту «Історична правда» та автор програм Суспільного мовлення.

Коли: 30 вересня о 18:00
Де: книгарня Readeat, вул.Антоновича, 50
Вхід: безкоштовний (кількість місць обмежена). Реєстрація:

Читайте також:

• «Не маємо права забути»: Кличко у 85-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Мер столиці наголосив на важливості збереження історичної пам’яті та провів паралелі з нинішніми злочинами Росії в Україні.
• Сьогодні у Києві вшановують 85-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Представники київської міської влади долучилися до пам’ятних заходів та вшанували жертв трагедії.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»