Якщо в класі немає 28 учнів, держава платить вчителеві лише частково зарплату — директорка Департаменту освіти і науки Олена Фіданян

До початку нового навчального року залишилися лічені дні. Київські школи знову працюватимуть в умовах війни — із посиленими заходами безпеки, укриттями та підготовкою до можливих перебоїв з електроенергією.
Столична освіта переживає серйозні демографічні зміни: за останні чотири роки кількість дітей у дошкільних закладах Києва скоротилася на 32%, а у школах — більш ніж на 10%. Цього року вперше за парти мають сісти понад 16 тисяч маленьких киян, а це майже на 2 тисячі менше, ніж торік.
Про підготовку Києва до нового навчального року, безпеку школярів, безкоштовне харчування, енергетичну стійкість та зміни, які переживає столична система освіти, для спільного проєкту «Вечірнього Києва» та Київ FM розповіла директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.
ТРЕТИНА ОСВІТНІХ ПРИМІЩЕНЬ КИЄВА ЗАЗНАЛИ ПОШКОДЖЕНЬ ВНАСЛІДОК ПОВІТРЯНИХ АТАК
- Олено Григорівно, сфера освіти готова до першого дзвоника?
— Ми зробили все можливе аби підготуватися. Ні заклади освіти, ні районні в місті Києві державні адміністрації, які отримують напряму фінансування на забезпечення освітнього процесу, не зупинялися жодної хвилини. Підготовка тривала впродовж всього літа. Літо — це робота районних управлінь освіти, керівників закладів та їхніх заступників, які зазвичай не йдуть у відпустку. Це, знаєте, такі легенди ходять про освітян, які влітку всі активно відпочивають. Учителі можуть піти у відпустку, а адміністрація здебільшого на місцях.
Під час повномасштабної війни в нас трошечки змістилися пріоритети. І до нашого основного завдання — давати знання, вже п’ятий рік поспіль додається ще один важливий виклик — давати ці знання в безпечному середовищі.
Тож підготовка до навчального року це робота величезної команди, і не лише галузі освіти. До нас у цьому питанні дотичні Департамент інформаційно-комунікаційних технологій, Департамент муніципальної безпеки. Це також команда Київської міської державної адміністрації, яка працює над безпекою дітей.
Чи все ми зробили за це літо чи за ці чотири роки? Ні, не все. Бо в нас постійно й умови змінюються.
- Один із постійних викликів — обстріли, внаслідок яких зазнають пошкоджень і заклади освіти. Скільки постраждалих закладів станом на зараз?
— Якщо ми візьмемо загальну кількість освітніх закладів, які були пошкоджені в Києві, то станом на 26 серпня, коли ми з Вами говоримо, таких — 319. А це, на хвилиночку, понад 30% наявних, тобто кожне третє приміщення освітньої установи зазнало певних пошкоджень.
Притому ми не обраховуємо будівлі, які вже повторно потрапляли під обстріли. Маємо в Києві такого, знаєте, не дуже доброго рекордсмена, на жаль, — заклад, у приміщення якого влучало вісім разів. Є ті, які зазнавали пошкоджень по сім разів, і є заклади, які були обстріляні двічі лише за це літо. Бували випадки, що вікна ще не встигли замінити, або замінили лише частину — і знову приліт.
І за таких умов варто чесно сказати, так, у нас будуть цього року заклади де ми будемо вимушені перемістити учнів в інше приміщення, бо у нас зараз немає впевненості, що їхнє територіальне розміщення дозволить нам проводити там безпечний освітній процес.
Навіть якщо прильоти вночі, то вранці тобі доводиться команду вчительства і дітей переводити на дистанційне навчання.
Ми навчилися дуже багатьом речам. Колективи мають свої алгоритми дій при надзвичайних ситуаціях. Вони знають: якщо приліт і не можна зайти в приміщення, яким чином вони організовують навчання, на який період вони переводять його на дистанційний формат, коли поступово повертають дітей.
НА СЬОГОДНІ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ МОЖУТЬ РОЗМІСТИТИ В СВОЇХ УКРИТТЯХ 375 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ
- Цього року, і всі ми це бачимо, змінився характер обстрілів. І мене, як і багатьох батьків, дуже турбує, що від моменту повітряної тривоги до вибухів у Києві іноді минає лише 2–5 хвилин. І очевидно, спустити всіх учнів в укриття за такий короткий час неможливо. Чи працюєте ви над новими алгоритмами безпеки разом із військовими, ДСНС та службами муніципальної безпеки?
— На останній нараді з міністром освіти я попросила, щоб це питання розглянуло Міністерство внутрішніх справ, оскільки ДСНС є у складі МВС.
Бо ми так само ставимо перед собою це питання. Це добре, якщо у нас є ці дві-три хвилини. Але цього літа були випадки, щоправда уночі, коли спочатку був вибух, а потім лунала повітряна тривога.
І добре, якщо укриття є в приміщенні закладу, і діти біжать коридором, і можуть опинитися між двома стінами. А якщо треба вийти на вулицю і підійти навіть у дворі школи або садочка до укриття? Так, ситуації нестандартні.
І поки що жодних конкретних рекомендацій ми не отримали. Розглядати варіант перенесення освітнього процесу одразу в укриття? Для садочка це можна, для шкіл складніше, бо там треба розподіл на класи. Але добре, умовно розділимо на класи. Це практично у нас підземні садки і підземні школи. Тоді постає питання: ми заводимо дітей на цілий день під землю? Чи погодяться на це всі? Не погодяться. Тож все-таки доведеться батькам обирати форму навчання для дитини.
- До речі про укриття. У комунальних закладах освіти Києва облаштували 375 тисяч місць в укриттях. За останні два роки фонд захисних споруд збільшився на 62,7 тисячі місць. Дуже часто саме укриття в школах є найближчими об’єктами для багатьох мешканців. І час від часу в мережі ми бачимо історії про те, що вночі людей не пускають до шкільних укриттів. Це людський фактор чи таке правило?
— Розкажу, звідки з’явилася ця історія. Це було влітку, у Дарницькому районі, де поскаржилися, що не пускають в укриття. Але історія не зовсім така.
Дарницький район — єдиний район, який встановив автоматичні замки на двері шкільних укриттів. Вони відкриваються тільки після сигналу повітряної тривоги.
Після тих страшних літніх обстрілів у липні, які були — 2 липня, 17 липня, люди виявили бажання в усьому місті займати місця в укриттях заздалегідь, як тільки вони побачили в телеграм-каналах, що буде обстріл.
От у метро займають місця завчасно, так само частина людей захотіла займати місця у шкільних укриттях.
Тож, з одного боку, це було дуже добре — автоматичний замок. Тому що приходили, вибачте, і безхатченки, які залишалися просто там ночувати, і ти нічого не можеш із цим зробити.
А з іншого боку, виявилося, що це не дуже добре, тому що автоматично замок відкривається тільки тоді, коли лунає сигнал.
Це як, до прикладу, під час обстрілу в ніч на 20 серпня, коли найбільше постраждали садочок і школа в Солом’янському районі. Тоді почали говорити: «А, укриття було закрите, люди не добігли, а прилетіло».
Укриття було відкрите. На початку там було більше 30 людей, потім стало більше 80. Постраждав один молодий чоловік, який біг уже в період, коли стріляли. Він отримав осколкові поранення, а прилетіло поруч зі школою, за парканом.
КОЖНА СТОЛИЧНА ШКОЛА МАЄ ГЕНЕРАТОР, ЩОПРАВДА, РІЗНОЇ ПОТУЖНОСТІ
- Київ готується не лише відбивати й ліквідовувати наслідки чергових терористичних атак, а й до можливих проблем з енергетикою. Чи всі навчальні заклади столиці зможуть продовжувати очне навчання під час тривалих відключень? Де сьогодні залишаються слабкі місця?
— Так, цього року ми приділили цьому питанню надзвичайно багато уваги. Зокрема працювали над встановленням інверторів, підсиленням генераторами або їх підключенням. Тому що генератори в нас уже мають усі заклади освіти. Вони різної потужності, і від цього залежить, скільки обладнання вони можуть забезпечити. Адже якщо хтось думає, що ми увімкнемо в якомусь закладі генератор — і від цього стане тепло, світло і настане диво, — не буде цього.
Крім того, Департамент житлово-комунальної інфраструктури підключає мобільні котельні до закладів освіти. Таких ми мали десь по 10 на район, десь по 5, цього року у кожному районі працюватиме по 10 таких котелень.
Також ми почали енергетично навіть підсилювати сонячними батареями. І хоч сонячні батареї в листопаді в Україні не дуже багато дають світла. Але все-таки щось дають.

- 95% столичних учнів навчаються зараз на очній формі. Але я хотіла б запитати загалом про кількість дітей. Усі зараз говорять про демографічний спад. Який він у конкретних цифрах у Києві?
— У нас відбуваються великі зміни в цьому напрямку. На 32% впала кількість дітей у дошкільних закладах, і на понад 10% — кількість дітей у школах.
У перші класи, якщо попереднього року ми прийняли понад 18 тисяч дітей, то цього року, за попередніми даними, адже точну цифру можна буде сказати лише тоді, коли вони сядуть за парти, очікуваний контингент — ми це так називаємо — 16 тисяч 600 дітей. Практично на 2 тисячі менше. 2 тисячі — це дуже багато.
ЯКЩО В КЛАСІ МЕНШЕ 28 УЧНІВ ДЕРЖАВА ОПЛАЧУЄ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ ВЧИТЕЛЮ ЛИШЕ ЧАСТКОВО
- Чи є школи, де через зменшення кількості дітей доводиться скорочувати кількість класів?
— Коли я на початку сказала вам про воєнну економіку, я все-таки хотіла б пояснити, що це таке. Це не щось абстрактне. Воєнна економіка — це, зокрема, питання: чи є у вчителя заробітна плата, як вона обраховується. Є правила, є формули, за якими розподіляються кошти, наявні у держави.
От держава, розподіляючи кошти на бюджетний рік — а вони не на навчальний, а на фінансовий, на 2026-й, — поділила кошти великим містам, таким, як Київ, містам-мільйонникам лише в тому випадку, якщо в класі є 28 учнів. Це називається РНК — розрахункова наповнюваність класів
Якщо в класі немає 28 учнів, держава дала вчителеві лише частково заробітну плату. Ми розуміємо: якщо держава дає фінансування на 28 учнів, а їх немає в класі, то, значить, ми повинні платити не всю заробітну плату.
І станом на сьогодні ми маємо 12% шкіл, де, по суті, немає державного фінансування на перший клас. А це десятки учителів які залишаються без роботи.
- Київ має якісь механізми, щоб покрити ці витрати?
— Київ покриває ці витрати чотири роки, але ми маємо з вами, як кияни, зрозуміти, наскільки вистачить наших податків.
Тому що держава, коли говорять, що держава фінансує освіту, вона фінансує лише в частині шкіл і то лише заробітні плати вчителів, якщо в класі 28 учнів. Садочки, непедагогічні працівники — це все фінансує Київ, з наших із вами податків.
Держава висунула умову, і це економічно обґрунтовано. Я не звинувачую державу абсолютно. Міносвіти ще рік тому сказало: «Порахуйте, скільки у вас учнів». Спочатку припинили фінансувати школи, де менше 20 учнів, потім припинили фінансувати ті, де менше 40. Не тому, що хтось поганий. Тому що ми з вами маємо економічно, через війну, обмежений фінансовий ресурс, і ми будемо наводити порядок у цьому питанні.
Вже найближчим часом має відбутися підвищення заробітної плати вчителів. У Кабміні мають підписати нову постанову, яка змінює формулу її нарахування. До слова, щодо працівників дошкільної та позашкільної освіти такої постанови поки немає.
Так от, це дасть підвищення заробітної плати педагогам у школах. А за цим підвищенням далі треба обраховувати і підвищувати надбавки. Це підвищення зарплат потребуватиме додаткових видатків із міського бюджету. Департамент фінансів КМДА разом із районними управліннями освіти вже підрахували: з 1 вересня до 31 грудня на це додатково потрібно 4 мільярди гривень.
БАТЬКИ ОБИРАТИМУТЬ МЕНЮ ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ СВОЇХ ДІТЕЙ
- Цього року для всіх учнів держава обіцяє профінансувати безкоштовне харчування. Київ частково докомпенсовує ці обіди чи сніданки, бо на якісний раціон бракує державних грошей. Але я про інше хотіла запитати — чи можливо організаційно забезпечити гарячими обідами за 20-хвилинну перерву школу, де навчається, умовно, 800–1000 учнів?
— Якщо держава прийняла рішення, ми його виконаємо. Але, ви праві, це непросто. І не тільки у великих школах є певна складність. Розкажу вам про школи, які будувалися в 30-ті роки минулого століття в Києві. Тоді два архітектори виграли проєкти, і за ними школи будувалися в Києві, Харкові та Одесі.
Так от, у 30-ті роки, коли будували сучасні на той момент школи, за проєктом не передбачалися ні спортивна зала, ні харчоблок. Бо вважали, що в школі треба навчати. У таких закладах свого часу переобладнали під їдальню або харчоблок підвальне приміщення, або класне приміщення двох класів: з одного класу робили приміщення, де готують їжу, а з іншого — де її споживають. І навіть у школі може бути 400 або 500 учнів, а посадкових місць у їдальні — 50, і збільшити їх неможливо.
Санітарний регламент має певні вимоги, і Держпродспоживслужба, коли вийде на перевірку, має право подивитися, наприклад, чи є між рядами столів у їдальні відстань 100 сантиметрів.
Або, ще приклад, у цьому регламенті чітко написано, що для споживання їжі має бути перерва тривалістю 20–30 хвилин. А в нас учні перших-других класів мають урок тривалістю 30 хвилин. А щоб перевести всю школу на харчування, нам треба всі перерви збільшити до такого рівня. Отже, вчителька першого класу 30 хвилин проводить урок, а потім автоматичні дзвінки — 30 хвилин діти відпочивають.
Так, можна зробити окремі дзвінки. Можуть мені зараз сказати критики: можете розвести в різний час прихід до школи, можете зробити різні дзвінки. Але у нас дзвінки давно автоматичні, вони електричні. Добре, відключимо. І тоді під час уроку вчителька буде говорити: «Діти, це не наша мелодія, це мелодія для паралелі середніх класів. Ми з вами продовжуємо свій урок», — і при цьому дивитися на годинник.
Завдання вчителя — вчити. І між уроками вчитель повинен приготуватися до наступного уроку. Перерва дається для того, щоб я, вчитель, з уроку української мови перебудувалася в початковій школі на математику.
- Та зрештою, Ви сказали, що раз доручення є, ми його виконаємо. В який спосіб?
— Ми впроваджуємо дуже цікаву нову систему. Ми її випробували в певних районах, зокрема, ця система відпрацьована фахівцями Шевченківського району. Мова йде про замовлення меню батьками через електронний щоденник дитини.
Перший місяць, можливо, ми будемо це тестувати. На один тиждень будемо дивитися, як це буде виходити, як працюватиме. Щонайменше два меню мають бути запропоновані дитині. Чому на тиждень? Тому що це і певна економія: постачальники розуміють, яку продукцію їм треба приготувати і в якій кількості.
Райони проводять тендерні процедури. В основному у нас це постачальники, які заходять на кухні і годують дітей, вигравши відповідні тендери. Ми не знаємо, наскільки вистачить потужності й можливостей організацій, які перемогли в тендерах, щоб встигнути забезпечити безоплатне харчування усім.
Маю сказати, дорогі кияни: не очікуйте дива в тарілці на 50 або 60 гривень. Бо дійсно нова постанова вимагає на ці кошти закупити продукти, а оплату праці вже здійснюють за кошти міста. Київ додав, щоб ви так усвідомлювали, 152 мільйони з копійками. Це було на друге півріччя попереднього навчального року. І на це півріччя закладено більше 200 мільйонів. Це частка міста на безоплатне харчування дітей.
- Кажуть, що цього року в Україні лише двоє дітей погодилися подати заяви й будуть навчатися на вчителів фізики. Що нам робити для того, щоб повертати престижність професії вчителя?
— Знаєте, це коли хтось уже гучно заявив, то всі почули про двох студентів в університеті Драгоманова на факультеті підготовки вчителів фізики. Це не перший рік, на жаль. Це вже десь четвертий рік: то один, то два.
І це говорить про те, що через певний період, бо якщо цього року вступило лише два студенти, через чотири роки ми будемо мати лише двох студентів у місті Києві, які прийдуть на зміну дорослому вчителеві, який уже захоче піти зі школи.
Але ми всі, безперечно, віримо в Перемогу. Ми зростемо кількісно, людяно. Викликів у нас менше не буде, але ми зможемо і все подолаємо.
Читайте також за темою:
- «Законопроєкт про дітей з інвалідністю: що вдалося змінити після критики, а які проблеми залишилися».
Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»