Від пергаменту до друкарського верстата: у Києві відкрили виставку про Острозьку Біблію
У Патріаршому соборі Воскресіння Христового до 7 вересня діє виставка «Острозька реліквія», яка знайомить з історією Острозької Біблії, українського книгодрукування та духовної традиції. Відвідувачі можуть побачити факсимільні видання, реконструкцію друкарського верстата та навіть власноруч зробити відбиток тексту молитви.
У Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві відкрили виставковий проєкт «Острозька реліквія», присвячений Острозькій Біблії — першому повному друкованому виданню Святого Письма церковнослов’янською мовою та одній із найважливіших пам’яток української книжкової культури.
Виставка триватиме до 7 вересня. Її організатором є Християнська Відкрита Академія у партнерстві з Національним університетом «Острозька академія».
Проєкт приурочили одразу до кількох важливих ювілеїв — 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, 450-річчя заснування Острозької академії та 445-річчя виходу Острозької Біблії.
Як розповів «Вечірньому Києву» отець Андрій Боднарук, адміністратор Патріаршого собору Воскресіння Христового, одна з головних ідей виставки — нагадати про давню традицію книжності на українських землях та показати, яке місце у ній посідає Острозька Біблія.
«Це видання Біблії, яке постало на нашій землі. До того Святе Письмо було поширене, зокрема, латинською та грецькою мовами. А тут маємо одну з найважливіших книг, надрукованих церковнослов’янською мовою саме в нашому культурному середовищі. Тому для нас важливо пам’ятати про цю традицію слова, про те, що формувало нашу духовність, освіту і культуру впродовж століть», — говорить отець Андрій.
Експозиція побудована так, щоб відвідувачі могли побачити не лише історію самої Острозької Біблії, а й ширший шлях розвитку письма та книгодрукування.
Тут представлені інформаційні стенди, тематичні вітрини, факсимільні видання українських рукописних церковних книг, сучасні переклади Святого Письма, Острозька Біблія у перекладі отця Рафаїла Турконяка, а також репліки матеріалів, на яких у різні історичні періоди записували тексти.
«На виставці можна простежити дуже довгий шлях — від давніх форм письма, кам’яних і глиняних табличок, пергаментів до книг, які видавали різними мовами у різні періоди історії, і вже до сучасних видань Біблії. Тобто це не просто виставка однієї книги, а спроба показати, як слово передавалося з покоління в покоління і як змінювалися способи його збереження», — пояснює адміністратор собору.
Окрему увагу привертає реконструкція друкарського верстата Івана Федоровича, завдяки якій можна побачити, як відбувався процес друку у XVI столітті. Виставка має також інтерактивну та мультимедійну частини. Відвідувачі можуть не лише роздивитися експонати чи послухати розповідь про них, а й самі долучитися до процесу.
«Людина може власноруч зробити для себе пам’ятку — відтиснути молитву „Отче наш“ з оздобленням, характерним для того часу. Фактично можна спробувати сам принцип давнього друку, а потім забрати цей аркуш із собою. Мені здається, що саме такі речі дають можливість не просто прочитати про історію, а хоча б трохи її відчути», — зазначає отець Андрій.
За його словами, важливо й те, що виставка відкрита для всіх охочих, а не лише для парафіян чи вірян певної конфесії.
У Патріаршому соборі прагнуть, щоб храм був не лише місцем богослужіння, а й відкритим простором для міста — місцем зустрічей, розмов, культурних і просвітницьких подій.
«Ми не хочемо, щоб храм замикався сам у собі й залишався лише мурами. Віддавна храм був місцем, яке об’єднувало людей. І сьогодні для нас дуже важливо, щоб собор не ділив людей за конфесіями, щоб сюди міг прийти кожен і почуватися як удома. Тому ми проводимо різні заходи, які дають можливість людям зустрічатися, думати про важливі речі, відкривати для себе історію та культуру», — говорить отець Андрій Боднарук.
Цю відкритість у соборі намагаються зберігати і під час війни. Зокрема, під час повітряних тривог тут цілодобово відкрите укриття.
За словами отця Андрія, сьогодні особливо важливо залишати людям місця, де можна хоча б ненадовго вийти з ритму постійних тривог і новин.
«Навіть у час війни людині потрібно мати можливість зупинитися, побути в тиші, звернутися до молитви, подумати про щось більше за щоденні тривоги. І якщо така виставка допомагає комусь звернутися до слова, до історії, до своєї культури, надихнутися і потім творити щось прекрасне — значить, вона має сенс», — підсумовує він.
Виставку «Острозька реліквія» можна відвідати у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ до 7 вересня 2026 року. Вона відкрита для всіх охочих.
Читайте також: Як Патріарший собор став центром Воскресіння Церкви й України: інтерв’ю з о. Андрієм Боднаруком
Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»