Його вбив сталінський терор: в Музеї Авангарду посвятили виставку бойчукісту Євгену Ситнянському
Виставка «Євген Ситнянський. Невідомий бойчукіст» триватиме в Києві до 30 серпня.
У Музеї Авангарду, філії Музею історії міста Києва, відкрилася виставка «Євген Ситнянський. Невідомий бойчукіст», присвячена творчості художника, життя і мистецький шлях якого обірвав сталінський терор. Художника-бойчукіста розстріляли у Києві 22 листопада 1937 року за рішенням трійки НКВС.
«Музеї сьогодні виконують значно ширшу місію, ніж просто зберігають колекції. Вони стають простором відкриття української історії, культури та ідентичності. Саме тому для міста важливо підтримувати проєкти, які повертають із забуття визначних українських митців, відкривають нові сторінки нашої культурної спадщини та роблять її доступною для широкого кола відвідувачів», — зазначив заступник голови КМДА, депутат Київради (фракція «УДАР») Валентин Мондриївський.
Основу експозиції становлять матеріали з родинного архіву Євгена Ситнянського, які вперше представили широкій публіці. Донедавна вони залишалися невідомими дослідникам і не експонувалися.
«Сьогодні активно досліджують творчість бойчукістів, відкриваючи нові імена й повертаючи їх до історії українського мистецтва. Виставка «Євген Ситнянський. Невідомий бойчукіст» є важливим кроком у цьому процесі, адже знайомить відвідувачів із митцем, життя і творчий шлях якого були трагічно обірвані сталінським терором.
Такі проєкти відновлюють історичну справедливість і повертають українській культурі її втрачені сторінки», — підкреслила депутатка Київради (фракція «УДАР») генеральна директорка Музею історії міста Києва Вікторія Муха.
Виставка розповідає не лише про самого митця, а й відтворює мистецьке середовище 1920–1930-х років, у якому він працював. Відвідувачі можуть побачити живописні та графічні роботи Ситнянського — рисунки, етюди, начерки, портрети, пейзажі й анімалістичні композиції, що відображають його творчий розвиток.
Окремий розділ присвячений архівним матеріалам, які зберегла правнучка художника Галина Дюговська. До нього увійшли фотографії, документи, газетні вирізки, предмети побуту та сімейні реліквії, що стали основою для дослідження біографії митця.
Для відтворення мистецького контексту епохи на виставці також представлені роботи Миколи Рапая, Віктора Артемцева, Костянтина Піскорського, Георгія Петраша та Оксани Павленко.
Читайте також:
Ірина ГОЛОТЮК, «Вечірній Київ»