Таємниці щоденників та магія Капрі: столичний музей демонструє твори Анни Крюгер-Прахової
На думку мистецтвознавців та дослідників, нинішня експозиція є справді сенсаційною, адже повертає ім’я «забутої» художниці з тіні родинних історій до самостійного мистецького визнання.
Нещодавно у Національному музеї «Київська картинна галерея» презентували масштабний проєкт «Анна Крюгер-Прахова. Музейна прем’єра», створений до 150-річчя від дня народження мисткині.
Ця подія стала без перебільшення історичною для культурного життя столиці, адже вона нарешті відкриває для сучасного глядача творчий спадок однієї з найцікавіших київських художниць зламу XIX–XX століть.
На відкритті заходу були присутні знакові постаті української культури: віцепрезидент НАМ України Юрій Вакуленко, мистецтвознавиця Олеся Авраменко, меценатка Яна Понамарчук, а також партнер проєкту Павло Третьяков та відомий мистецтвознавець Едуард Димшиц.
Киянка, представниця німецької громади міста, вона чи не першою серед наших мисткинь спробувала вийти у простір європейського модернізму початку ХХ століття.
«Сьогодні ми повертаємо Анну Крюгер-Прахову в культурне життя України. До початку роботи над цим проєктом наш музей не володів жодним її твором. Але відбулося справжнє музейне диво, і ми отримали в дар 37 творів художниці від родини Понамарчуків, за що їм щиро вдячні», — зазначила у вітальному слові керівниця проєкту, в. о. генерального директора музею Оксана Підсуха.
Родина Понамарчуків — відома династія колекціонерів, власники однієї з найбільших приватних мистецьких збірок України. Після смерті Ігоря Понамарчука у 2020 році його вдова Яна продовжила справу родини. Саме з її ініціативи до фондів музею передали твори Анни Крюгер-Прахової. Відтепер Київська картинна галерея має найбільше державне зібрання робіт мисткині.
Серед подарованих робіт — полотна живопису та цінна тека з малюнками, ескізами й етюдами, що охоплюють різні періоди її життя.
Чотири епохи однієї долі: ретроспектива шляху
Масштабний проєкт реалізований уже добре відомим киянам кураторським дуетом: кандидаткою історичних наук Дар’єю Добріян та мистецтвознавцею Галиною Алавердовою.
Експозиція умовно поділяється на чотири тематичні зони:
- Юність художниці: світлини, документи та ранні малюнки часів навчання у легендарній Київській рисувальній школі Миколи Мурашка.
- Капрійський період: центральний блок виставки й час найвищого творчого злету на італійському острові Капрі, де народилися троє її дітей. Експозиція наочно показує, як художниця гармонійно поєднала високе мистецтво та материнство.
- Анімалістика: особливе місце у проєкті. У кожному залі представлено виразні начерки, етюди та великі композиції, де тваринам відведено психологічно глибокі ролі.
- Радянський період: пізні портрети часів її членства у Спілці художників, де вона була змушена балансувати між ідеологічними вимогами радянської системи та власним покликанням, аби фінансово забезпечити велику родину.
Символічно, що експозиція розгорнулася в залах, де нещодавно експонувався її знаменитий портрет авторства Олександра Мурашка. Тепер ця робота — де витончена «Анночка» тримає немовля на руках — повертається до глядача вже в оточенні її власних полотен.
Вихід із тіні видатних чоловіків: чим її постать є цікавою?
Анна Крюгер-Прахова належала до найближчого родинного кола Олександра Мурашка, бувши його своячкою (сестрою його дружини Маргарити) та дружиною Миколи Прахова. Співавторка виставки, мистецтвознавиця Галина Алавердова згадує, як за шлейфом однієї виставки прийшло нове велике ім’я:
«Мені дуже не хотілося розставатися з виставкою Олександра Мурашка, яка нещодавно завершилася у нашому музеї, і таким чином я вирішила „затримати“ його присутність у цих залах. Але за ним мені відкрилася оця дивовижна жінка. Міцна, потужна художниця у широкому сенсі. Вона перевершила багатьох чоловіків свого часу, і не тільки свого».
Своєю чергою співкураторка Дарія Добріян зауважила, що її шлях до виставки пролягав через тексти — приватні підліткові щоденники Анни 1890-х років, збережені нащадками. Саме ці записи допомогли повернути мисткині власну, самодостатню ідентичність, звільнивши її від звичних маркерів:
«Коли ми водили екскурсії про виставку Олександра Мурашку, ми постійно зупинялися біля її портрета і казали: „Це невістка Адріяна Прахова, дружина Миколи Прахова, сестра Маргарити Мурашко, мати шістьох дітей…“. Але в якийсь момент я подумала: уяви, що про тебе так кажуть. Хіба це визначає твою ідентичність? Ти ж митець, ти талановитий художник! І от саме тоді в повітрі й почала літати думка, що Анна Крюгер-Прахова — це передусім художниця».
Мистецький детектив та двометровий шедевр
Справжньою сенсацією виставки стали пошуки її монументальних творів.
Відомий колекціонер та галерист Едуард Димшиць допоміг розгадати кілька таємниць атрибуції та надав для експозиції центральний шедевр першої зали — двометрове полотно «Капрійські музиканти», якого раніше широкій публіці ніхто не показував.
Мистецтвознавець поділився особистою історією про те, як ця картина понад 25 років чекала свого часу в його приватній збірці завдяки дружбі з онукою авторки — відомою київською художницею Олександрою Праховою, яка, на жаль, дуже рано пішла з життя.
Цікаво, що куратори початково шукали інший втрачений твір — «Кущ азалій». «Азалій» знайти не вдалося, але натомість колекціонер запропонував «Капрійських музик», які стали одним із наріжних каменів усієї експозиції.
Голос нащадків художниці
Виставка набула особливого філософського звучання, коли слово взяв нащадок художниці — Андрій Демиденко. Він нагадав присутнім про глибоке багатонаціональне коріння міської культури Києва наприкінці ХІХ-початку ХХ століть, де німецька громада відіграла колосальну роль.
Батько художниці, Август Крюгер, був відомим нотаріусом Київського окружного суду та людиною досить відомою і впливовою для свого часу.
Андрій Демиденко також зазначив: «Я хочу подякувати Картинній галереї, адже вперше можу привести свого онука в державну установу і показати йому портрет його прабабусі. Я бачив ці портрети раніше, мій онук — ні. А тепер це стало київською традицією».
***
Завдяки партнерству з Чернігівським літературно-меморіальним музеєм-заповідником Михайла Коцюбинського та Музеєм історії міста Києва, експозиція отримала унікальний контекст: доповнення архівними документами та матеріалами, що ширше розкривають епоху життя художниці. Виставка відкрита для відвідувачів, які прагнуть побачити маловідомі сторінки історії мистецтва через полотна Анни Крюгер-Прахової.
Виставка «Анна Крюгер-Прахова. Музейна прем’єра»
Коли: липень-вересень 2026 року, музей приймає відвідувачів з 11:00 до 18:00 (каса до 17:20), у вівторок — з 11:00 до 19:00 (каса до 18:20). Вихідні дні: понеділок та четвер.
Де: вул. Терещенківська, 9
Вартість квитків: повний вхідний квиток — 200 грн, для пільгових категорій — 100 грн.
До теми: Ілля Рєпін як дзеркало української душі: столичний музей презентує знакову експозицію.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»