Інтелектуальна література у час війни: Ольга Токарчук про позицію митця піднімати складні теми

Почесна гостя Книжкового Арсеналу 2026 — Ольга Токарчук не вперше в Києві. Але цьогоріч її приїзд особливий, бо припав на час після наймасовішого обстрілу Києва 24 травня і подальших погроз стерти місто з лиця землі.

Як написав модератор дискусії, письменник Андрій Любка, який мав свою кураторську програму на Арсеналі, були закордонні гості, з якими довго узгоджували деталі, але які в останній момент раптово розхворілися.

«Тим цінніші ті, хто приїхав. Наприклад, Ольґа Токарчук хотіла — і приїхала. Ще взимку ми обговорювали дату — і виявилося, що вже наступного дня після відкриття Книжкового Арсеналу в неї подія в Польщі, яку було заплановано раніше. А це означає — ніч у дорозі, пересадка, кордон, нерви і так далі. Чи потрібна Нобелівській лауреатці така виснажлива напруга — ні, вона легко могла відмовитися ще в січні. Але Ольга Токарчук та її команда одразу сказали, що хочуть приїхати і зроблять усе, щоб це відбулося. Бо їм важливо бути в Києві, висловити солідарність і підтримати своїх читачів», — написав Андрій Любка.

Відвідувачі Книжкового Арсеналу оцінили цей жест знаменитої письменниці. Її виступ зібрав аудиторію, за кількістю співмірну хіба що з тією на якій читав власні вірші Сергій Жадан.

Назва панелі «Ми не на острові» апелювала до того, що не можна закритися у собі, своїй культурі чи своїх сенсах. Ольга Токарчук розвинула цю тему, пояснила, що вона сама людина, яка виросла на стику різних ідентичностей. І як би не був «центр» зацікавлений у гомогенності, здатність чути і відтворювати різні голоси надає культурі особливої оптики. Як приклад вона навела імена Бруно Шульца, Чеслава Мілоша та Франца Кафки.

Публічна розмова Токарчук із Любкою була зразком інтелектуальної бесіди — говорили про місце і роль книжок і наративів, які вони задають. І про те, що в усі часи, і наш не є винятком попри всі технологічні здобутки, людям потрібні оповіді. Саме тому на книги завжди буде запит.

Цікаво, що Ольга Токарчук розповіла, що сама хоче відпочити від написання романів, і, принаймні якийсь час, присвятити читанню улюблених книг. Бо мала на це не так багато часу, як хотіла. Пояснила це тим, що коли пише свої твори, уникає серйозної літератури, аби не перебивати свій внутрішній голос чужими інтонаціями.

Зачепили під час дискусії і тему штучного інтелекту — необережна або неправильно витлумачена фраза Ольги Токарчук щодо того, що свою останню книгу створила за допомогою ШІ, спричинила гучну дискусію в Польщі, відлуння якої докотилося і до України. Письменниця пояснила, що використовує ШІ для підготовчої роботи, але ніколи — для власне написання оповіді.

Проте головний акцент розмови був на тому, який великий вплив на політику має культура. І цей приїзд до Києва є свідченням цього.

«Україна виробила неймовірну здатність до самозахисту, а також вивільнила свій інтелектуальний потенціал. Тепер це реальна сила у світі, досвідом і знаннями якої користуватимуться інші. Передусім Україна закарбувалася в глобальній свідомості людства як країна, яка існує, яка героїчна і яка, хоча мала впасти за три дні після нападу, вже четвертий рік обороняється з дедалі більшим успіхом. Я навіть відчуваю внутрішнє зворушення, коли про це говорю», — сказала Ольга Токарчук.

Польська нобелівська лауреатка звернулася до українців із запевненням, що світ стоїть на їхньому боці.

Для тих, хто любить і читає письменницю, ці речі очевидні. А про кількість прихильників свідчила багатолюдна черга охочих на автограф — багато хто приніс по кілька примірників «для себе і подруги». Зважаючи на вкрай обмежений час письменниці в Києві, організатори ввели обмеження: один відвідувач — один підпис.

Сотні людей, які прийшли послухати авторку, а потім вистояли чергу за автографом, мабуть, мабуть, і були для Токарчук промовистою відповіддю на питання, чи варта була того ніч у дорозі, пересадка і кордон.

Читайте також:

Фокус на свободі: у столиці триває «Книжковий Арсенал». ФОТОРЕПОРТАЖ

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»