Фокус на свободі: у столиці триває «Книжковий Арсенал». ФОТОРЕПОРТАЖ
Традиційно фестиваль є місцем зустрічі з видавцями, письменниками, інтелектуалами, обміном думками та враженнями, і, звісно, можливістю поповнити домашню бібліотеку.
До кінця тижня у Мистецькому арсеналі проходить вже ХІV (і четвертий за час повномасштабного вторгнення) Книжковий Арсенал, у програмі якого — 240 подій та 160 учасників.
«Щоразу завзято чекаю цієї фантастичної події, на якій говорять про майбутнє та вказують на візіонерські речі, — поділилася на відкритті „Книжкового Арсеналу“ віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна. — Фестиваль представляє все те, що робить з нас націю: український голос, нашу літературу та культуру. І що Росія намагається знищити. Тому ми розуміємо, наскільки величезна відповідальність зберігати та примножувати те, що робить нас сильнішими».
Директорка «Книжкового фестивалю» Юлія Козловець звернула увагу, що фестиваль вчетверте проходить в умовах повномасштабної війни, що є викликом та відповідальністю для всієї команди.
«Нам допомагала працбвати наша фокусна тема — адже всі ми справді несемо свою свободу, з відповідальністю, попри всі обмеження, — зауважила вона. — Впевна, що цей фестиваль, як і попередні, стане для нас простором надії, простором спілкування про головне, місцем, де створені умови для вдумливого відчування один одного, який дасть ресурси, щоб працювати далі».
Куратором цьогорічної Фокус-теми став український журналіст, правозахисник і військовослужбовець, колишній військовополонений Максим Буткевич. Він згадав слова покійного філософа Івана Козловського, що свобода до полону і свобода після полону мають абсолютно різне значення. Що до полону свобода відчувається як буденність, як щось таке, що є само собою. І те, що в результаті припиняють сприймати як цінність. А свобода після полону — це найвища цінність, можливо, на рівні з любов’ю.
«Я міг підписатися під кожним словом, тому що справді свобода і все після того, як її намагаються обмежувати в усіх її можливих проявах, відчувається зовсім інакше, — поділився Максим Буткевич. — Нам не треба потрапляти до екстремальних умов, щоб розуміти цінність свободи. Ми є в цих екстремальних умовах, ми проходимо через трагедію і ми захищаємо свою свободу як цінність. І знаємо, наскільки важливою для нас є свобода, бо ми обрали її захищати. Це наш вибір. І за цей вибір ми несемо відповідальність. Ми захищаємо свободу одне одного. Ми створюємо свободу одне для одного. І ми вільні завдяки одне одному».
Першою на головній сцені виступила польська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук. У розмові з Андрієм Любкою вона ділилися думками щодо популізму, культури прикордоння та чому штучний інтелект не знищить авторську літературу. Також вона розповіла, що вже написала новий роман, назву якого поки тримає у секреті.
Після виступу Ольга Токарчук підписувала книжки — у спеціальній зоні на вулиці — і за автографом вишукувалася величезна черга вздовж усього фонтану.
А тим часом на Головній сцені свої нові тексти зачитував Сергій Жадан — і його виступ, як завжди, зібрав чимало поціновувачів.
ЗОШИТИ СВОБОДИ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ
На Книжковому Арсеналі представили й мальописи «Зошити свободи», створені художницею Алевтиною Кахідзе спільно з Національним музеєм Революції Гідності.
Як зазначають автори, «Зошити свободи» — не підручник і не навчальний посібник у традиційному розумінні, а інструмент для спільного осмислення важливих суспільних тем, створений у зручному для дитячого сприйняття форматі. Зошити розраховані насамперед на учнів 6-9 класів, але можуть бути корисними також для старших підлітків, педагогів, музейників і всіх, хто працює у сфері формальної та неформальної освіти.
До серії увійшли чотири зошити: «Про громадянство людей, рослин і тварин та державні символи», «Майдан в історіях і речах», «Свобода, народ, країна» та «Музей, пам’ять і культура людей». Через малюнки, короткі тексти й відкриті запитання зошити запрошують учнів замислитися над такими поняттями, як свобода, гідність, громадянство, пам’ять, протест, музей та роль людини в суспільстві. Вони не дають готових відповідей, а створюють простір для роздумів, обговорення і формування власної позиції.
Протягом роботи Книжкового Арсеналу їх можна придбати у крамничці Мистецького Арсеналу.
УКРАЇНСЬКА МІЛІТАРНА ТРАДИЦІЯ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
На вході відвідувачів зустрічає виставка «Шляхетність забов’язує», яка знайомить з книжками українських бійців ХХ–ХХІ століть: від Українських січових стрільців, які першими у модерну добу підняли зброю за українську державність, через воїнів Армії УНР та інших учасників національно-визвольних змагань, підпільників ОУН і бійців УПА, добровольців УНА/УНСО у 1990-х — до сучасних воїнів Сил оборони України.
«Шляхетність не є привілеєм походження. Вона проявляється у готовності брати відповідальність за свою країну і на фронті, і після перемоги. І вона зобов’язує», — йдеться у описі проєкту.
«Ідея виставки полягає в тяглості української мілітарної і культурної історії та їхньому поєднанні. І в XX столітті, і в наш час, українці постійно виборювали свою державу. Так, знову ж таки, і цим ми продовжуємо займатися. Але крім того, ми можемо ще говорити про значний внесок комбатантів і потім уже ветеранів і в літературу, і в культуру, і в науку», — зазначила літературознавиця Марина Рябченко.
Серед представлених книжок — спогади «Напередодні великих подій. Власні переживання й думки» (1912-1914) Олени Степанів, трологія «Заметіль» Романа Купчинського, у якій відтворені події Першої світовох та участь у ній Українських січових стрільців, поетична збірка «Стилет і стилос «(1926) Євгена Маланюка як одна з ключових у розвитку української еміграційнох поезії міжвоєнного часу, спогади «Крізь сміх заліза» Степана Стебельського про боротьбу українського підпілля в роки Другої світової війни та повоєнного часу, книга «УНСО. Перший поствист куль. Війна у Придністров’ї, 1992 рік» Валерія Пальчика — розповідь про ранній етап добровольчого руху.
Поруч з ними у стендах демонструють сучасну літературу, написану військовими, як художню, так і документальну.
«Шляхетність — це робити щось на благо України суспільства, що щось змінює на краще, — поділилася співкураторка виставки, дослідниця Ганна Скоріна. — Наприклад, Юрій Вєткін, який написав книжку „Час Че“, створив в Чернігові театр ветеранів, який має й терапевтичне значення. Оксана Чорна, яка є професоркою з економічною освітою, разом з іншими фотографами зробила „Журнал бойових дій“, фактично літопис про наших захисників, деякі з яких вже, на жаль, загинули. Олександр Терещенко, який отримав важкі травми при захисті Донецького аеропорту, зміг повернутися до повноцінного життя, написав книгу, викладав у поліцейській академії та створив фонд, який тепер допомагає травмованим бійцям і бійчиням».
КНИГИ, ЗУСТРІЧІ, МИСТЕЦТВО
У залах будівлі Старого арсеналу розташувався книжковий ярмарок зі стендами великих та малих видавництв, книгарня book.ua, військові та волонтерські ініціативи, а також ярмарок ілюстраторів, який знайомить з творчістю художників, графіків та дизайнерів.
Зорієнтуватися у свіжих виданнях допоможе «Вітрина новинок» — на ній книжки упорядковані за напрямками (художня література, нон фікшн, дитяча тощо) та на кожній позначений стенд видавництва, де шукати.
Поміж книжками працюють сцени — Літературна, Головна, Лекторій, Видавнича, Дискусійна, Авторська, Майстерні, і щогодини на них проходять розмови, презентації, дискусії та зустрічі з авторами.
Мистецька компонента XІV Книжкового Арсеналу представлена 15 виставковими проєктами.
Привертає увагу проєкт «Українські народні пісні про кохання», який презентує твори графіка, представника покоління шістдесятника, одного з найвизначніших майстрів української книжкової графіки Василя Перевальського, якого можна зустріти біля виставки.
Народні пісні про кохання стали для митця наскрізною темою його творчості — від дипломної роботи 1964-1965 років до нового циклу 2015 року. Центральний цикл — 26 його дереворитів — стали ілюстраціями для однойменної книги, що вийшла у 1971 році у видавництві «Мистецтво».
Перевальський усвідомив пісні про кохання як особливий жанр, у якому немає конкретики. Тому образи книги не привязані до певних сюжетів — вони існують у проторі узагальненого переживання, між пам’яттю, фольклором та особистим відчуттям.
ХІV Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»
Коли: до 31 травня, графік роботи: з 10:00 до 22:00 (каса працює до 20:45)
Де: Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал», вул. Івана Мазепи, 28-30
Вартість квитків: 300 грн, 150 грн (пенсіонери та школярі від 12 до 18 років), сімейний квиток — 700 грн (разовий вхід для 2х дорослих та 2х дітей віком від 12 років).
Нагадаємо, напередодні Дня міста у столиці вручили Мистецьку премію «Київ». Її отримали лауреати в 9 номінаціях у різних видах мистецтва: літератури, кіномистецтва, музичної композиції, театрального, образотворчого мистецтва, журналістики, народного декоративного, хореографічного та циркового мистецтв.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ», фото авторки та Олексія САМСОНОВА