Від козацької шаблі до «Джавеліна»: у Музеї війни представили виставку ювелірної пластики
Ця колекція камерних скульптур була створена в умовах повномасштабного вторгнення, де засадничі поняття української ідентичності втілені у дорогоцінних матеріалах та уламках російської зброї.
Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з ювелірним Домом «Лобортас» створили самобутню виставку «Цінності», що тривала у головному корпусі закладу впродовж квітня -травня 2026 року.
Експозиція об’єднала скульптурні композиції малої пластики, у яких історична пам’ять, національні архетипи та досвід сучасної війни формують єдиний художній простір.
Проєкт розкриває ці складні філософські орієнтири через витончену мову сучасної скульптури та ювелірної майстерності, втілюючи в дорогоцінних матеріалах засадничі для української ідентичності поняття: воля, гідність, пам’ять, відповідальність, тяглість традиції та здатність до спротиву.
Заступник генерального директора з наукової роботи Музею Дмитро Гайнетдінов наголосив, що цей задум майстерно поєднує мистецьку складову з історичним кодом українців і прямо говорить про нашу стійкість.
«Ці твори є свідченням спадкоємності між Україною, що бореться сьогодні, і попередніми поколіннями наших співвітчизників. Роботи майстрів, представлені на виставці, формують уявлення про майбутнє, яке вибудовується в умовах війни», — зазначив він під час презентації проєкту.
Про культурний код як фундамент експозиції говорить і Наталія Сидоренко, підкреслюючи, що «Цінності» глибоко взаємодіють із питаннями витоків, теперішнього і майбутнього, формуючи у глядача цілісне уявлення про українську ідентичність.
Представники Ювелірного Дому «Лобортас» акцентували на тому, що робота з мініатюрною пластикою — це особлива форма мистецтва. Вона дозволяє говорити про надскладні філософські та історичні речі через дуже точні, концентровані образи.
Креативна директорка Дому Анастасія Лобортас зауважує: проєкт апелює до ключових соціокультурних орієнтирів і наочно демонструє, як історичні образи (зокрема, козацькі) продовжують жити й пульсувати в сучасних захисниках.
Композиційним осердям виставки стало сміливе художнє рішення — сучасне переосмислення скульптури «Батьківщина-мати» як одного з найвідоміших монументальних символів нашої країни.
Перенесення її знайомого кожному силуету у формат малої пластики кардинально змінює дистанцію сприйняття: грандіозний символ позбавляється своєї звичної монументальної відстороненості, набуває людського масштабу і переходить у площину безпосереднього, інтимного діалогу з глядачем. При цьому витончена комбінація дорогоцінних матеріалів, каміння та мінералів не зменшує, а навпаки — додатково підкреслює велич та глибокий символізм оновленого образу монумента.
Навколо центральної фігури вибудовується цілісний ряд скульптур, що поєднують державну символіку, козацький епос і постаті новітнього українського спротиву. Ключовою ідеєю тут є безперервність національної сили українського народу від козацької доби до сьогодення. Герой з минулого і сучасний воїн постають як ланки одного історичного процесу, у якому змінюються лише форми боротьби та зброя, але зберігаються внутрішні засади характеру.
Окремої емоційної виразності проєкту надає майже парадоксальне поєднання історичних образів та суворих реалій сучасної війни. У художній мові виставки поруч із традиційною шаблею з’являються силуети «Джавелінів», а в окремих композиціях уламки та фрагменти реальної зброї агресора, що колись несли руйнування та смерть, переосмислюються як частина мистецької форми, набуваючи абсолютно нового, переможного змісту.
Куратор проєкту від Музею, художник Антон Логов, звернув увагу на атмосферу виставки як простір особистого осмислення.
«Експозиція створює відчуття діалогу глядача із собою і світом, у якому Україна постає як сильна і вкорінена у власних цінностях країна», — підкреслив він.
Камерний формат експозиції дозволяє максимально зосередитися на кожній роботі окремо, посилюючи ефект індивідуального сприйняття. Всі ці скульптурні композиції були створені в умовах широкомасштабної війни, тому вони транслюють досвід нашого часу як безпосередню реальність, що гартує українську стійкість.
Загалом цей проєкт став помітною подією в культурному житті столиці, продемонструвавши, як високе ювелірне мистецтво здатне реагувати на найскладніші виклики сьогодення. Унікальність «Цінностей» полягала в тому, що майстрам вдалося делікатно та глибоко поєднати тендітність малої пластики із масштабними філософськими сенсами та трагічним досвідом сучасної війни.
Виставка не просто фіксувала історичний момент, а пропонувала глядачеві простір для терапевтичного роздуму, де національні архетипи — від козацької доби до сьогодення — виступили опорою для нашої стійкості. Переосмислення звичних образів і перенесення монументальної величі у людський вимір зробили цей проєкт важливим кроком у розвитку сучасного українського мистецтва, що фіксує новітню історію безпосередньо під час її творення.
До теми: Затертий герб Мазепи та пожертва простого козака: у Києві триває виставка унікального золотарства.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»