Київ оновив Коордраду з розвитку громадянського суспільства: до роботи долучилися провідні українські та міжнародні організації
До Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при КМДА увійшли міжнародні та всеукраїнські громадські організації.
Рада працює майже 10 років, але цього року її формат оновили: розширили повноваження і залучили до формування міської політики провідні благодійні фонди та громадські організації. Одним із пріоритетів оновленої ради стало впровадження відкритого врядування, розвиток участі громадян і нових форматів взаємодії громади з міською владою.
До нового складу увійшли представники Фонду «Східна Європа», ВГО «Інститут Республіка», Міжнародного фонду «Відродження», ГО «Український незалежний центр політичних досліджень», ГО «Центр демократії та верховенства права», ГО «Спільнота активної молоді — САМ», ГО «Україна Інкогніта» та ІСАР «Єднання».
Серед нових членів ради — президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях, директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський, виконавчий директор ІСАР «Єднання» Володимир Шейгус, представниця Центру демократії та верховенства права Анна Ісічко та інші.
Це пов’язано з тим, що у 2025 році Київ приєднався до міжнародної ініціативи «Партнерство „Відкритий Уряд“» (OGP Local), яка об’єднує міста, що впроваджують принципи відкритості, прозорості, підзвітності та залучення громадян до управління.
У межах ініціативи місто вже активно виконує План дій на 2025–2026 роки. Він передбачає розвиток цифрових сервісів, розширення механізмів участі громадян, проведення публічних консультацій і посилення ролі громадських просторів як платформ для діалогу. Про результати виконання вже відзвітували перед мером Києва Віталієм Кличком і Київрадою, а тепер їх представили оновленій Координаційній раді для напрацювання нових ідей та посилення.
Співголовою Координаційної ради стала заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко.
«У час повномасштабної війни та нових викликів для столиці надзвичайно важливо, що Київ посилює співпрацю з громадянським суспільством і залучає до роботи потужні всеукраїнські організації. Це більше ніж оновлення складу Координаційної ради — це посилення експертизи, довіри та спільної відповідальності за розвиток міста», — сказала у своєму вітальному слові Ганна Старостенко.
Вона підкреслила цінність об’єднання навколо Києва людей й організації, які мають практичний досвід змін, розвитку демократії та відкритого врядування.
«Саме така взаємодія допомагає місту бути стійким, сучасним і готовим до будь-яких викликів», — наголосила заступниця голови КМДА.
Директор столичного КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста» Сергій Павловський презентував результати опитування громадських організацій Києва. Середня оцінка співпраці громадського сектору з міською владою — 4,86 бала із 7 можливих. Дослідження охопило 250 представників громадських організацій, а також фокус-групи та глибинні інтерв’ю.
Автори дослідження наголосили, що високий бал не означає ідеального результату. Респонденти прямо називали напрямки співпраці які потрібно посилити та саме тому корисно проводити постійний моніторинг.
«Якби це була цифра близько семи, то це була б неправда. Не може бути абсолютної задоволеності. Переважна більшість громадських організацій Києва, представники яких взяли участь в опитуванні в тій чи іншій формі, співпрацювали або взаємодіяли з органами місцевого самоврядування міста протягом трьох минулих років. Вони брали участь в різних заходах, активностях, організовували заходи, які стосувалися безпосередньо міста і тому були залучені до процесів.
Позитивні моменти, які виокремлюють учасники опитування — це відкритість органів місцевого самоврядування до співпраці та готовність до діалогу та врахування думки громадських організацій. Проте багато респондентів прямо кажуть про необхідність подальшого розвитку та посилення співпраці і спрощення самих процедур участі», — розповів Сергій Павловський.
Окремо в опитуванні дослідили мережу відкритих громадських просторів Vcentri Hub, яку у Департаменті суспільних комунікацій називають одним із найуспішніших інструментів співпраці з громадським сектором. Майже половина опитаних організацій уже користувалася цими просторами для своїх подій і проєктів, а рівень задоволеності співпрацею склав майже 6 балів із 7.
Директорка Департаменту суспільних комунікацій, депутатка Київради (фракція УДАР) Олеся Зубрицька нагадала, що під час війни Vcentri Hub фактично стали просторами стійкості для громади. Тут проходять навчання, психологічні консультації, волонтерські зустрічі та громадські заходи.
«Сьогодні в мережі вже зареєстровано понад 500 організацій, а лише за минулий рік через хаби пройшли навчання, отримали консультації та допомогу більше ніж 85 тисяч людей. Для міста це майданчики, де народжується довіра та співпраця між громадою і владою. Ми хочемо підтримувати громадські організації на всіх етапах: залучати до активності, навчати, допомагати мікрогрантами, давати можливість масштабувати свої проєкти та публічно відзначати найкращі ініціативи.
Для цього Департамент суспільних комунікацій окремо реалізує Премію «ТОП-100» та надає грантову допомогу у сумі до 150 тисяч на реалізацію проєктів у межах конкурсу «Партнерство для розвитку громади». І дуже показово, що досвід Vcentri Hub вже приїжджають вивчати європейські міста», — розповіла Олеся Зубрицька.
Під час першого засідання оновленої Координаційної ради при КМДА співголовою ради одноголосно обрали президента Фонду «Східна Європа» Віктора Ляха. Він повідомив, що фонд ділитиметься з Києвом досвідом у сфері електронної демократії та розвитку цифрових сервісів для громадян і громадських організацій.
За словами Віктора Ляха, Фонд «Східна Європа» вже створив кілька всеукраїнських освітніх і цифрових платформ, зокрема «Дія.Освіта» та «Зрозуміло!». Також фонд долучився до запуску електронної реєстрації громадських організацій за типовим статутом.
«Фонд „Східна Європа“ готовий принести до Координаційної ради практичний досвід розвитку цифрової демократії. Сьогодні понад 600 громад в Україні вже використовують наші інструменти електронної участі — петиції, консультації, громадський бюджет. Ми також розвиваємо освітні платформи для громадського сектору, допомагаємо організаціям із навчанням, фінансуванням та інституційним розвитком. Наше стратегічне бачення — щоб якомога більше сервісів і механізмів участі громадян були доступні в електронному форматі», — розповів президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях.
Підтримуючи тему цифрової демократії та розширення електронної участі громадян, Ганна Старостенко нагадала, що Київ уже має успішні результати у сфері цифрової демократії, які можуть бути прикладом для багатьох європейських міст. За її словами, цифрові сервіси столиці під час війни стали не лише питанням зручності, а й важливим інструментом підтримки мешканців.
«Для багатьох європейських міст показник у 25–30% мешканців, які щодня користуються цифровими сервісами міста, вже вважається дуже високим результатом. У Києві застосунок «Київ Цифровий» сьогодні має понад 3,5 мільйона користувачів.
Паралельно ми активно розвиваємо Портал послуг — інклюзивну електронну систему, де люди можуть отримати десятки важливих сервісів онлайн: від матеріальної допомоги чи запису дитини до першого класу до оформлення виплат для військових і компенсацій за незалежні джерела живлення. Особливо під час війни цифровізація стала не просто питанням комфорту, а інструментом швидкої підтримки людей і реагування на нові виклики», — зазначила Ганна Старостенко.
Оновлена Координаційна рада працюватиме постійно та збиратиметься щонайменше раз на квартал. Це допоможе підтримувати постійний діалог між міською владою та громадськими організаціями й швидко реагувати на виклики розвитку міста.
Члени ради готуватимуть пропозиції та рекомендації для вдосконалення міської політики, підвищення її ефективності та наближення до європейських стандартів врядування.
Читайте також:
Анна КОВАЛЕНКО, Борис КОРПУСЕНКО (фото), «Вечірній Київ»