Інтерв’ю з Ганною Старостенко: як премія «ТОП-100» формує нову культуру партнерства влади і громадського сектору в Києві

Цьогоріч у столиці відбудеться десяте, ювілейне вручення премії «ТОП-100». За цей час вона трансформувалася з ідеї підсвітити успішні практики — у системний інструмент підтримки громадського сектору. Як працює ця модель, чому вона важлива саме зараз і що дає організаціям — говоримо з заступницею голови КМДА, депутаткою Київради (фракція УДАР) Ганною Старостенко.

— Як з’явилася премія «ТОП-100» і яку проблему вона вирішує?

— Ідея виникла ще у 2016 році як спроба виявити і підсвітити ефективні громадські ініціативи. З часом вона переросла у формат «ТОП-100» — уже як почесну церемонію відзначення найактивніших і найрезультативніших практик у місті.

Але тут важливо ширше подивитися на контекст. В Україні саме активна громадськість є драйвером суспільних змін. Це було очевидно під час Революції Гідності, коли ініціативи фактично повели за собою країну. І ще більше це проявилося після початку повномасштабного вторгнення — коли дуже швидко з’явилися волонтерські рухи, добровольці, які оперативно відповідали на виклики війни.

Водночас сьогодні частина цих людей — у Збройних Силах, хтось виїхав, хтось змінив діяльність. Тобто об’єктивно активних «драйверів змін» стало менше. І саме тому важливо підтримувати тих, хто продовжує працювати.

Нагорода «ТОП-100» саме про це — не просто відзначити, а підсилити, дати більше видимості й можливостей для розвитку. Ми дивимося на проєкти, що вже мають результат і можуть масштабуватися. Це про підтримку сильних ініціатив і стимул для появи нових.

— Хто може податися на премію і на що ви звертаєте увагу під час відбору?

— Ми відкриті до всіх, хто реалізував успішний проєкт, результат якого є очевидним. Цьогоріч ми ще й спростили процедуру подання — щоб більше організацій могли долучитися.

Для нас важливо зрозуміти, що нового зробив громадський сектор за рік, бо викликів стає більше. І фактично це вже про партнерство у їх подоланні.

Громадські організації — це, умовно кажучи, «ракети», що самі наводяться на проблеми і пропонують інноваційні рішення. Ми вивчаємо їхній досвід, відзначаємо найефективніші практики і допомагаємо масштабувати їх на рівень усього міста.

Є багато прикладів. Після початку повномасштабної війни миттєво з’явилися ініціативи з військової, медичної допомоги, підтримки внутрішньо переміщених осіб, гуманітарні штаби, проєкти психологічної допомоги.

Наприклад, «Польова кухня Б-50» у Деснянському районі — люди самоорганізувалися у перші дні, коли місто фактично зупинилося, і почали готувати їжу. Вони продовжують це робити досі — для рятівників, хто ліквідовує наслідки ракетних обстрілів, для фронту. Навіть узимку працювали в мороз і під час відключень.

Є й великі організації — як Червоний Хрест, благодійний фонд «Рокада», ініціатива «ЯМаріуполь». Вони системно працюють із різними групами — переселенцями, військовими родинами, людьми, які потребують підтримки.

— Що отримують переможці, окрім самої відзнаки?

— Тут головне — не фінансова історія. Це про інституційний і репутаційний ефект.

Ми даємо публічність, впізнаваність, підсилюємо медійну присутність. Це спосіб подякувати людям, котрі роблять важливі речі не заради грошей, а за покликом.

Але ще важливіше — це про довіру і партнерство. Бо взаємодія не завершується після нагородження. Для багатьох організацій участь у «ТОП-100» стає точкою входу в нові колаборації — як із міськими установами, так і між собою.

Ми вже бачимо, як після участі організації запускають спільні проєкти, розширюються на інші райони, знаходять нових партнерів.

Тобто «ТОП-100» — це не разова історія, а інструмент довготривалої взаємодії і підсилення сектору.

— Чи формує ця премія нову модель взаємодії між містом і громадою?

— Так, і це, мабуть, найважливіше. Ми говоримо про повний цикл взаємодії — від нових ініціатив до досвідчених організацій, у яких уже можна вчитися.

Наприклад, цього року до Координаційної ради при КМДА долучилися потужні та відомі організації — Фонд «Відродження», Фонд «Східна Європа», ICAR «Єднання». Це експерти, які можуть підказати, як будувати більш ефективну і довірливу співпрацю.

Фактично це платформа, де місто підтримує ініціативи, а громадський сектор показує, куди мають рухатися політики, щоб бути дієвими.

— Які ще можливості відкриваються для громадських організацій?

— Окрім «ТОП-100», уже з літа стартує міський конкурс «Партнерство для розвитку громади». Це можливість отримати грант до 150 тисяч гривень.

І навіть у час повномасштабної війни цей конкурс продовжує працювати. Це важливо — бо забезпечує сталість партнерства і дає шанс реалізовувати нові актуальні проєкти.

— Як податися на премію цього року?

— Прийом заявок уже триває і завершиться 1 вересня 2026 року. Подати кейс можна за умови, що проєкт реалізовувався в період з 1 жовтня минулого року до 1 вересня поточного.

Потрібно надіслати офіційний лист-звернення разом із заповненою анкетою до Департаменту суспільних комунікацій КМДА. Усі деталі — у відкритому доступі.

І я б порадила не відкладати — є час підготуватися, проконсультуватися і якісно подати свій досвід.

Нагадаємо, церемонія нагородження переможців «ТОП — 100» відбулася у грудні 2025 року. Тоді відзначили найкращі громадські ініціативи.

Читайте також: «„Партнерство для розвитку громади-2025»: які ініціативи громадянське суспільство реалізувало у столиці».

Анна КОВАЛЕНКО «Вечірній Київ»