119-й сезон у Київському зоопарку: як тварин готують до спеки і хто оселився у нових вольєрах

У Київському зоопарку 1 травня офіційно стартує 119-й весняно-літній сезон. В адміністрації підкреслюють, що ця дата є умовною, адже заклад працює цілий рік, а ритм життя тварин залежить передусім від погодних умов.

Про нових жителів зоопарку та плани на літній період журналістам «Вечірнього Києва» розповів директор КП «Київський зоологічний парк» Кирило Трантін.

Основне завдання цього сезону — підготовка до літньої спеки та створення комфортних умов для тварин. Фахівці приділяють увагу облаштуванню прохолодних зон, які допоможуть мешканцям зоопарку легше переносити високі температури. Йдеться про створення водойм, встановлення фонтанів, поїлок із постійною холодною водою та систем розпилення вологи. Крім того, у вольєрах облаштовують додаткові конструкції: великі парасолі та тканинні тенти, що створюють тінь і захищають від сонця. У деяких випадках використовують також вентилятори.

«Влітку в Києві буває дуже спекотно, тому наше завдання — дати тваринам можливість сховатися і не перегріватися. Для нас дуже важливими є їхній комфорт і здоров’я», — пояснює директор Кирило Трантін.

Після складної зими у зоопарку активно оновлюють інфраструктуру, зокрема вольєри, огорожі та технічні елементи, які потребували ремонту.

Найближчим часом планують відкрити новий простір для сов, який побудували максимально наближеним до їхнього природного середовища. Також нині розширюють територію для оленів і паралельно оновлюють огорожі. За словами директора, великі вольєри є стандартом європейських зоопарків, до якого прагне і КиївЗоо.

«Ми вже будуємо сучасний європейський зоопарк, але, на жаль, війна цей процес пригальмувала. У нас більшість вольєрів ще радянського зразка, і тільки кілька — сучасні», — пояснює Кирило Трантін.

Одним із прикладів нового підходу є вольєр для приматів — сіамангів — біля центрального входу. Його створили за сучасними стандартами. Простір має площу близько 1200 квадратних метрів і висоту до 12 метрів, а також поєднує літній відкритий майданчик із зимовим приміщенням.

Окремий напрям роботи — урізноманітнення середовища у вольєрах. За словами Трантіна, такий підхід уже кілька років активно застосовують у європейських зоопарках, а в Україні він лише починає набувати популярності. Наприклад, біля приматів і папуг планують облаштувати клумби з квітучими рослинами, які приваблюють комах і допомагають імітувати природне середовище для мешканців звіринця. Відвідувачі зможуть побачити ці нововведення вже найближчим часом.

Попри всі виклики, новий сезон розпочинається з поповнення серед мешканців парку. Уже цієї весни кияни можуть побачити новонароджених тварин, зокрема дитинча мунтжака, малечу антилопи, а також чотирьох нових котячих лемурів. Крім того, у зоопарку з’явилися чорні лебеді, яких уже можна побачити на водоймах.

У літній період очікується ще більше поповнень, насамперед серед птахів. Багато з них уже висиджують яйця, а для цього у зоопарку спеціально облаштовують нові гніздові зони. Фахівці сподіваються, що за сприятливих умов кількість новонароджених зростатиме протягом усього сезону.

«Наше завдання зараз — просто будувати нові літні домівки. І якщо все буде нормально, то чекатимемо на малюків», — зазначає Трантін.

Через повномасштабну війну у зоопарку діють суттєві обмеження: тут не проводять масових заходів і святкового відкриття сезону. Також під час сигналу повітряної тривоги відвідувачів просять залишити територію. Попри це, Київський зоопарк продовжує стабільно працювати та приймати гостей.

Крім відпочинку та відновлення, КиївЗоо виконує важливу гуманітарну роль. Тут утримують велику кількість врятованих тварин із прифронтових та окупованих територій.

Кирило Трантін наводить приклад лемура, який потрапив до зоопарку три роки тому з Херсона. Після влучання у контактний зоопарк тварину знайшли серед уламків. У столиці примат проходив реабілітацію майже рік, однак досі залишається агресивним до людей та інших лемурів.

Згодом до Київського зоопарку також потрапила самиця лемура. Разом вони навчилися ладнати одне з одним, хоча влитися у групу інших лемурів їм не вдалося. Тому фахівці створили для пари окремий вольєр і дали їм символічні імена — Адам та Єва.

Домівки всіх врятованих тварин мають таблички з історіями їхнього життя. Так кожен відвідувач може дізнатися, через що вони пройшли, які травми чи поведінкові особливості мають і чому потребують особливого догляду та тривалої реабілітації.

Схожа історія і з іншим врятованим лемуром на ім’я Котик, який нині проходить карантин і обстеження. Попереду на нього чекає тривалий етап реабілітації та соціалізації. У таких випадках головне — не поспішати, а діяти поступово, з урахуванням стану тварини та її індивідуальних особливостей.

Новий сезон у Київському зоопарку розпочинається без гучних подій, але з практичними змінами та акцентом на комфорт його мешканців. Основні зусилля спрямовані на покращення умов для тварин і поступове оновлення інфраструктури самого зоопарку.

Також читайте: Рись Степан з КиївЗоо та інші тварини: що цікавого покажуть відвідувачам цього сезону

Єлизавета ДОБРОЛЕНСЬКА, «Вечірній Київ»