Її називали «мамою Лідою» та «Лідусею»: померла Лідія Литвиненко, яка пів століття очолювала дитбудинок «Малятко»

Лідія Семенівна Литвиненко (1940-2026). Фото: Управління освіти Подільського району Києва
Лідія Семенівна Литвиненко (1940-2026). Фото: Управління освіти Подільського району Києва

Протягом 45 років незмінного керівництва вона створила не просто установу, а теплий і затишний дім для дітей, які потребували любові, підтримки та турботи.

Управління освіти Подільського району міста Києва повідомило сьогодні вранці про те, що відійшла до Бога Лідія Семенівна Литвиненко. Її пам’ятають, як багаторічного директора дитячого закладу «Малятко».

Але для більшості вона була справжньою мамою, яка дала все, чого діти, позбавлені батьків й родинного піклування, могли б так і не пізнати за своє життя.

Вона переймалась долею кожного, бо хотіла, щоб у цих дітей склались долі, розкрились таланти та вміння і було те тепло у серці, яке дає змогу будувати власну родину з любов’ю і повагою.

Вона була справжнім другом дітям. Вчила їх так, як часом не вчать і вдома. Віддавала їм увесь свій час, не додаючи його власній родині. У Лідії Семенівни було виняткове почуття відповідальності за «державних дітей», яке рухало нею і відкривало всі двері.

Їй було зовсім неважко йти до високих посадовців, якщо це було потрібно дітям з «Малятка».

Лідія Семенівна народилася 2 січня 1940 року в Києві. З юних років мріяла стати лікарем, однак доля привела її до педагогічного шляху. Вона здобула освіту в Київському університеті імені Тараса Шевченка, навчаючись на історико-філософському факультеті, адже щиро любила історію, літературу та поезію.

Лідія Семенівна Литвиненко (1940-2026).

«До дитячого будинку „Малятко“ Лідія Семенівна прийшла вже досвідченим педагогом, маючи за плечима 17 років праці. Саме тут вона знайшла своє справжнє покликання і присвятила закладу все життя. Протягом 45 років незмінного керівництва вона створила не просто установу, а теплий і затишний дім для дітей, які потребували любові, підтримки та турботи», — пишуть у Подільському управлінні освіти.

Всі, хто хоч раз бував у «Малятку» пригадують, як діти горнулись до неї, називали її «мамою Лідою», «Лідусею»…

Для кожної дитини вона вміла знайти добре слово, підтримати, побачити талант і допомогти повірити у себе. Завдяки її щирості, мудрості та невтомній праці дитячий будинок став місцем, де діти відчували себе потрібними, захищеними й щасливими.

За професіоналізм і самовіддане служіння дітям були гідно відзначені державою. Лідія Семенівна нагороджена орденами княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів, мала звання «Відмінник народної освіти», почесний титул «Українська мадонна», була номінанткою конкурсу «Жінки третього тисячоліття».

Світла пам’ять про Лідію Семенівну назавжди залишиться у серцях колег, вихованців, друзів та всіх, хто мав честь знати цю неймовірну Людину.

Читайте також:

  • «На фронті загинув Ігор Круглик, працівник Київського метрополітену».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»