Київ, якого ми не бачимо: у столиці представили новий культурний проєкт про зруйновану спадщину
На думку ініціаторів, інформаційні стенди, аудіогіди та цифрові ресурси допоможуть містянам і гостям відкрити невидимі сторінки історії, які формують нашу ідентичність.
Нещодавно у столиці презентували важливий культурний проєкт «Втрачений Київ», який повертає в нашу пам’ять архітектурні перлини, знищені внаслідок імперських реформ та радянських руйнувань.
Ініціатива має на меті показати місто не лише таким, яким ми бачимо його сьогодні, а й таким, яким воно було — багатошаровим, насиченим сакральними й світськими пам’ятками, що формували його обличчя протягом століть.
Проєкт передбачає встановлення інформаційних стендів із QR-кодами, які відкриватимуть аудіоінформацію, озвучену відомими діячами культури та мистецтва. Першим об’єктом став Богоявленський собор Києво-Братського монастиря — головний храм, споруджений у 1690–1695 роках та зруйнований у 1936 році.
Він був одним із найяскравіших прикладів українського бароко доби гетьманщини, його образ прикрашав поштові листівки та світлини, а путівники ХІХ — початку XX століття неодмінно згадували святиню як одну з найпопулярніших у Києві.
Пам’яткоохоронці стверджують, що цей храм був не лише архітектурною домінантою Подолу, а й важливим духовним центром, пов’язаним із постатями Петра Сагайдачного та інших визначних діячів. Саме тут у криптах похований гетьман Сагайдачний, а сам монастир став осередком освіти й культури.
Сьогодні на Контрактовій площі біля Гостинного двору вже відкритий перший інформаційний стенд, що дозволяють кожному «прочитати» історію цієї унікальної святині просто під час прогулянки. Особливої атмосфери додає аудіогід, озвучений Олегом Скрипкою.
Директор ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков наголошує:
«Ми повертаємо місту його невидиму історію. Це не лише про храми — це про пам’ять, яка формує нашу ідентичність. Кожен стенд — це нагадування, що Київ був значно багатшим на культурні й духовні перлини, ніж ми бачимо сьогодні».
Він підкреслює, що саме його ідея стала поштовхом до створення проєкту «Втрачений Київ»: «Я хотів показати невидимий Київ, той, про який ми забули. Адже пересічні кияни часто не знають, де стояли найбільші монастирські комплекси чи козацькі храми. Саме тому важливо створювати публічні маркери пам’яті».
Роман Маленков нагадує, що Поділ був серцем Києва, тісно пов’язаним із історією козацтва. Тут дерев’яний храм збудував і був похований Петро Сагайдачний, а згодом Іван Мазепа звів мурований собор.
«Це два найпотужніших гетьмани України», — наголошує він, додаючи до цього ряду й Богдана Хмельницького.
Директорка Комунального закладу «Центр консервації предметів археології» Тетяна Осінчук додає:
«Ми маємо розповідати не лише про сакральні пам’ятки, а й про світські споруди, архітектуру, археологію та історію. Це комплексний підхід: кожен стенд — це не просто інформація, а відновлення голосу міста, який намагалися стерти».
Вона наголосила, що проєкт «Втрачений Київ» має не лише культурний, а й науковий вимір.
«Восени 2023 року на території Києво-Могилянської академії проводилися археологічні дослідження залишків фундаменту Богоявленського собору Братського монастиря, який має статус об’єкта культурної спадщини. Ці роботи відбулися за ініціативи нашого закладу спільно з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА та Інститутом археології НАН України».
Таким чином, проєкт поєднує публічну презентацію пам’яті з ґрунтовними археологічними дослідженнями, що дозволяють не лише відновити знання про зруйновані святині, а й закріпити їх у сучасному культурному просторі.
Директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова підкреслює стратегічний вимір: «Проєкт „Втрачений Київ“ — це не лише культурна ініціатива, а й інструмент формування міської ідентичності. Ми показуємо, що Київ — це місто пам’яті, і саме через усвідомлення втрат ми починаємо більше цінувати те, що збереглося. Це важливий крок до того, щоб спадщина стала частиною нашого повсякденного життя».
Попереду — нові кроки: створення спеціального сайту про втрачені пам’ятки, подкасти про історію Києва, встановлення нових інформаційних стендів, відкриті зустрічі та дискусії. Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини, ДІАЗ «Стародавній Київ» у партнерстві з Комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта
До теми: Втрачені пам’ятки Києва, краса яких вражає дотепер.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»