«Таїна української ляльки»: майстрині Київщини об’єдналися навколо народної спадщини. ФОТО

21 березня — Міжнародний день лялькаря — свято, яке вперше відзначили в 2003 році актори лялькових театрів. Народні майстрині України та нашої діаспори (багато з яких є членкинями та атестованими майстрами Національної спілки народних майстрів України) запропонували оголосити 20 березня Днем української народної ляльки. Вона має самобутні українські ознаки. І зі звичайної хатньої іграшки, яку робили бабусі своїм онукам, переросла в сучасний вид декоративного мистецтва.

Тож саме 20 березня в Мистецькому просторі Дарницького району відкрилася виставка «Таїна української ляльки. Родинна спадковість» — експозиція з 124 ляльок від 22 майстринь. Відкрила виставку співзасновниця і голова ГО «Обрядова культура України» Валерія Левківська.

«Виставки присвячені українській народній ляльці проходять зараз в різних містах України. В Мистецькому просторі Дарницького району зібралися майстрині Київщини і ті, хто переїхав до Києва та області з більш небезпечних місць, тікаючи від війни росії проти України, та тих, які робили ляльки, пов’язані з Київською областю», — пояснила одна із організаторок вистаки Ганна Некрилова.

ТРИ РОЗДІЛИ — ТРИ ВИМІРИ ПАМ’ЯТІ

Виставка охоплює три тематичні розділи. Що важливо, майстрині не тільки створили ляльки, а й підготували матеріали про те, хто був їхніми прототипами. Цікавий спосіб вивчати історію рідного краю.

Перший розділ присвячений реплікам традиційних українських народних ляльок. Починаючи з тих, що зібрав перший дослідник чигиринський священник і етнограф Марко Грушевський (1865–1938).

При створенні народних ляльок майстрині спиралися на дослідження і книги Олександра Найдена, Людмили Орлової та Інни Шипілової.

Другий розділ — авторські ляльки за етнографічними зразками різних регіонів України: Київщини, Чернігівщини, Луганщини, Донеччини, Буковини, Одещини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. В деяких регіонах є дуже добре збережені українські строї, а в деяких багато було знищено. Збирали по крихтах, по фрагментах, щоб зберегти. Особливо це актуально під час цієї війни.

Третій розділ особливо зворушливий — родинна спадковість. Тут представлені образи особистостей, які залишили яскравий слід в історії України: родина Ярослава Мудрого, київські садівники та селекціонери Крістери, промисловці й меценати Симиренки, художниця Марія Примаченко та інші.

«При роботі над образами майстрині використовували старовинні фото. Це образи Лесі Українки, Олени Пчілки. Або замальовки костюмів. Такі, як родина часів Гетьманства створеної за ілюстрацією книги З. Васіної „Літопис українського вбрання“», — пояснила Ганна Некрилова.

Відкриття виставки переросло у щире лялькарське свято. Організаторка Інна Луппа поділилася враженнями: «Сьогоднішній день наповнений приємними відчуттями та емоціями! Відкриття виставки набуло формату дружнього спілкування. Кожна з лялькарок поділилася розповідями про ляльки, про знахідки в галузі народної ляльки, про нові конструкції. Три години спілкування пролетіли непомітно! В наш час особливо гостро відчуваєш підтримку однодумців, радієш кожному доброму слову, посмішці».

Майстриня також подякувала всім, хто долучився до виставки, — і тим, хто був присутній на відкритті, і тим, хто передав своїх ляльок, перебуваючи далеко. Особливу вдячність вона висловила Ганні Некриловій, відзначивши, що на ній була левова частина організації виставки, а також заступниці директора КМЦ Катерині Тарасенко, Ангеліні Пан та Валерії Левківській, завдяки якій презентація пройшла на найвищому рівні. Натхненницею ж виставки Інна Луппа назвала Тетяну Золочевську, яка підтримувала проєкт порадами і діями попри відстань.

Окрему подяку майстрині адресували українським військовим — завдяки яким можливі ця та інші виставки, концерти та вистави у наших містах.

ЛЯЛЬКА ЯК ОПІР І ЛЮБОВ

Ініціатива щорічного святкування 20 березня як Дня української народної ляльки була оголошена торік у Черкаському обласному краєзнавчому музеї адміністративною групою «Авторська лялька-мотанка» та ГО «Обрядова культура України». Майстрині її підтримали — і цього року свято вже набуло живого змісту.

Українська народна лялька — не просто іграшка. Із саморобного домашнього виробу вона перетворилася на самостійний вид декоративного мистецтва з виразною національною ідентичністю. Сьогодні, під час війни, майстрині продовжують її створювати — буквально під обстрілами.

«Лялька сама по собі — це прояв любові до дітей, до людей, до навколишнього світу», — йдеться в описі виставки. — «Вона передає тепло душі, підтримує у важкі часи, навчається, зберігає пам’ять і досвід попередніх поколінь».

Виставка «Таїна української ляльки. Родинна спадковість» триватиме у Мистецькому просторі Дарницького району Києва до 28 березня. Адреса: проспект Миколи Бажана, 3а. Вхід — вільний.

Читайте також:

Музей іграшки у Києві: скарби дитинства та їхня хранителька Тетяна Пржегодська

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»