«Статус: безвісти. Стан: чекаю, люблю»: у столичному музеї розповідають історії родин, які живуть з невизначеною втратою

Виставка «Статус: безвісти. Стан: чекаю (люблю)» створена на основі творів рідних безвісти зниклих.

Експозиція в Києві є частиною серії заходів громадської організації «Берегиня», що дають можливість родинам зниклих безвісти з Дніпропетровської області розповісти свої історії та бути почутими.

Проєкт організований в межах Програми «Партнерство за сильну Україну». Міжнародні партнери України через Програму «Партнерство за сильну Україну» (PFRU) підтримують ініціативи, що працюють із пам’яттю, допомагають осмислювати втрати війни та вшановувати людей, які втратили своїх близьких.

Такі проєкти створюють простір для пам’яті, підтримки й суспільного діалогу, водночас наближаючи справедливість для тих, кого торкнулася війна.

До експозиції увійшли роботи, створені під час творчих зустрічей жінок — матерів, дружин і сестер, які живуть у стані очікування. За словами засновниці ГО «Берегиня» Алли Макух, яка у 2014 році пережила зникнення сина, а згодом дочекалася його з полону, такі зустрічі допомагають жінкам не лише творити, а й підтримувати одна одну та ділитися власним досвідом.

Кожна робота супроводжується короткою історією авторки та відкриває глибоко особистий погляд на досвід родин, які живуть у невизначеності та надії.

Виставка поділена на три частини:

• перший зал — об’єкти та особисті історії жінок, їх цитати та спогади;
• другий зал — відео інсталяція на основі документального фільму з восьми окремих інтерв’ю, простір доповнює інсталяція «Пульсуюче серце», що підсилює емоційне сприйняття слухача;
• третій зал — простір взаємодії, де відвідувачі можуть написати на стінах імена тих, кого вони чекають або кого забрала війна «Війна — це імена».

Виставка «Статус: безвісти. Стан: чекаю, люблю»

Коли: до 29 березня, графік роботи музею: середа-неділя з 10:00 до 18:00 (каса працює до 17:15), понеділок, вівторок — вихідні. Остання п’ятниця місяця — санітарний день, музей зачинений для відвідувачів.
Де: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12
Вхід вільний

Читайте також:

• Силует людини на квітковому фоні: київська художниця Леся Бабляк перетворює біль війни на мистецтво. Виставка «Жити життя» — це не просто мистецький проєкт, а щира спроба осмислити реальність, у якій біль, надія і краса співіснують у кожному дні.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»