У столичній бібліотеці нагородили переможців конкурсу «Поетична зима Миколи Сома»

На початку березня у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки вже вшосте підбили підсумки та оголосили переможців щорічного конкурсу «Поетична зима Миколи Сома».

Його метою є популяризація українського поетичного слова, заохочення до творчої діяльності, пошук нових поетичних форм і смислів, розвиток емоційності та художнього смаку, а також виявлення нових поетичних талантів.

Конкурс традиційно проводився у двох номінаціях: «Краще виконання віршів та пісень на слова Миколи Сома» та «Кращі власні поетичні твори».

На розгляд журі в номінації «Кращі власні поетичні твори» надійшло 23 заявки, що склало понад 120 сторінок текстів. У номінації «Краще виконання творів Миколи Сома» було подано 15 заявок.

Склад журі щороку оновлюється. Цього разу його очолив Олександр Герасименко — президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень, письменник. Разом із ним працювали знані поети, історики та журналісти: Анатолій Горовий, Василь Неволов, Ангеліна Олійник, Тетяна Шпичук, Катерина Міщук, Лідія Стрельченко та Віталій Білозір.

Церемонія розпочалася з хвилини мовчання та символічного прослуховування пісні «Мрія». Окрім нагородження, гості мали змогу почути виступи членів журі та організаторів.

Переможців конкурсу відзначилиі дипломами та призами, вони представили свою творчість аудиторії.

Переможцями стали:

• «Кращі власні поетичні твори» (доросла категорія): 1 місце — Подущак Ольга; 2 місце — Лана Краска; 3 місце — Єльпітіфоров Євген.
• «Кращі власні поетичні твори — підлітки та юнацтво»: 1 місце — Смовський Максим; 2 місце — Павловська Надія; 3 місце — Лебеда Дар’я.
• Номінація «Краще виконання творів Миколи Сома»: 1 місце — Католик Роман; 2 місце — Католик Дарина; 3 місце — Іван Шевель.

Спеціальну відзнаку отримав гурток «Журналістської майстерності» ліцею біотехнологій №177 м.Києва. Нагородою відзначено Лідію Коломієць, Максима Ігнатченка, Ярославу Степаненко, Володимира Пироженка, Ніколетту Мельниченко та Артема Огородніка, які працювали над проєктом під керівництвом Світлани Бартошко.

«Тематика творів цьогоріч, як і раніше, дуже різноманітна. Майже кожен учасник торкнувся найболючішого нині для України — теми війни, — розповіла «Вечірньому Києву» член журі Тетяна Шпичук. — Але осмислення нашої нинішньої реальності відбувається вже на глибшому рівні, аніж було на початку великої війни. Бо душу багатьом ця війна проорала, залишивши незгойні рани, як от в юної поетки, що пише: «Моя весна вдягається у чорне…» і ще такі рядки: «Поверніть мені тата, благаю… Інших мрій і бажань я не маю». Очевидно, особиста трагедія робить людину старшою. Вражає такий дуже песимістичний висновок: «Знаю одне, що війна всіх одразу позбавила Ілюзій, що розум і досі панує на нашій землі».

Кращі тексти бібліотека публікує на сайті у тематичному розділі. Вірші переможниці першого конкурсу Людмили Сотник були опубліковані у журналі «КИЇВ», збірка «Вікно на Хрещатик» переможниці конкурсу минулих років Людмили Живолуп була видана завдяки міській програмі книговидання, яку реалізує Департамент суспільних комунікацій КМДА. Твори учасників конкурсу потрапляють до колективних антологій, до прикладу, «Квиток на Гелікон» (упорядник Богдана Гайворонська) та «Шрами» (упорядник Вікторія Шевель).

«Ми також організовуємо індивідуальні та колективні поетичні вечори для початківців, — розповіла директорка бібліотеки Ольга Романюк. — Поезія — це не лише мистецтво, це терапія, що допомагає протистояти емоційному вигорянню та посилює віру в себе. Для молодих людей це шанс заявити про себе, а для нас — місія допомагати цим іменам відкриватися світові»

Партнерами проведення конкурсу стали Київська організація НСПУ, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна», спілка «Літературний форум», громада села Требухів (батьківщина поета), Броварська студія «Криниця» та родина Миколи Сома. родини приєднався також Інститут політико-правових та релігійних досліджень.

Як зазначають у бібліотеці, завдяки співпраці вдається не просто зберігати пам’ять про Миколу Даниловича, який 10 років очолював Міський клуб бібліотекарів, а й стимулювати появу нових поетичних форм.

Микола Данилович Сом народився у Требухові (5 січня 1935-го) в багатодітній родині коваля (мав 8 сестер і 2 братів) і багато років вчителював у сільській школі. Працював у газеті «Вечірній Київ». Поет-шістдесятник був лауреатом премій імені Володимира Сосюри, Остапа Вишні, Дмитра Нитченка, Олекси Гірника, фонду Тараса Шевченка. Відмінник освіти, заслужений діяч мистецтв України, за відродження духовності й утвердження Помісної Української Православної церкви нагороджений орденом Святого Архістратига Михаїла. Пішов у засвіти 27 березня 2013 року.

Нагадаємо, у вересні 2016 року на території Требухівської школи у Броварському районі на Київщині відкрили відкрито пам’ятник Миколі Сому.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»